Рішення № 87661657, 01.11.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.11.2019 Єдиний унікальний номер 183/6270/18

Єдиний унікальний номер судової справи 183/6270/18

Провадження номер 2/205/510/19

РІШЕННЯ

іменем України

01 листопада 2019 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що13.08.2018 року близько 11 години 48 хвилин на пр. Слобожанський в районі електроопори № 46 у місті Дніпро, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем MAN, держномер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони м. Підгороднє в сторону вул. В. Сухомлинського у другій смузі, здійснив маневр, не переконавшись в його безпечності, а саме перестроївся в першу смугу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Elantra, держномер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок даного ДТП водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил Дорожнього руху України, на підставі чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України. Згідно Постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Внаслідок вказаного ДТП, автомобіль Hyundai Elantra, держномер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, які зафіксовані при огляді міста події та при огляді експертом. Розмір матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, згідно Висновку експерта № 4509/18/18 від 01 жовтня 2018 року в результаті пошкодження автомобіля Hyundai Elantra, держномер НОМЕР_2 , складає 308 120,94 грн. Вартість наданих експертних послуг складає 3 000 грн.

Крім того, внаслідок ДТП позивачу завдані моральні збитки, які позивач оцінює у 50 000 грн. Моральні збитки виразилися у душевних стражданнях, пережитому стресі у зв`язку з пошкодженням автомобіля та неможливості протягом тривалого часу користуватися автомобілем за його призначенням, оскільки робота була пов`язана з використанням автомобілю. Цей факт порушив зручний життєвий уклад. Після ДТП позивач страждає тривалий час безсонням та головним болем.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 177 120,94 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та судові витрати.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року цивільну справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги визнали частково, не заперечували проти задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 100 000,00 грн., в іншій частині просили відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 13 серпня 2018 року близько 11 години 48 хвилин в місті Дніпро на пр. Слобожанський з районі електроопори № 46, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони м. Підгороднє в сторону вул. В. Сухомлинського у другій смузі, здійснив маневр, не переконавшись в його безпечності, а саме перестроївся в першу смугу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в крайній правій смузі в попутному напрямку. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил Дорожнього руху України. Згідно Постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України (а.с. 14).

Внаслідок ДТП автомобіль Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля MAN 19364, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «CK «ЮНІВЕС» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/132173 (а.с. 143).

06 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «CK «ЮНІВЕС» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 144).

Згідно Висновку експерта № 4509/18/18 від 01 жовтня 2018 року розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу - автомобілю Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 , спричиненої в результаті ДТП, дорівнює ринковій вартості складає 308 120,94 грн., оскільки відновити транспортний засіб недоцільним. Ринкова вартість колісного транспортного засобу - автомобілю Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 , в аварійному (пошкодженому) стані після ДТП, складає 32 347,92 грн. (а.с. 15-50).

Вартість експертних послуг складає 3 000 грн., що підтверджується квитанцією про оплату послуг (а.с. 52).

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 роз`яснено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

27 листопада 2018 року ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на підставі Поліса № АМ 1328173 від 14 вересня 2017 року, Страхового акту № ГО-12588/ДП/1 від 06 листопада 2018 року, розрахунку страхового відшкодування від 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 було виплачено страхову виплату у розмірі 99 000 грн. за вирахуванням франшизи в розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31609 від 27 листопада 2018 року (а.с. 147).

05 липня 2019 року ОСОБА_1 був укладений договір комісії на продаж № 05/07/01 автомобілю Hyundai Elantra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску, згідно якого TOB «Контракт-Авто» за дорученням за плату вчиняє правочин, а саме продаж автомобіля покупцю ОСОБА_5 за 35 000 грн. (а.с. 157-158). Згідно акту технічного стану та прийому-предачі транспортного засобу від 05 липня 2019 року автомобіль було передано TOB «Контракт-Авто», а ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 35 000 грн. (тридцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) (а.с. 159).

Отже, з урахуванням отриманих позивачем виплат в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ДТП, яка відбулася 13 серпня 2018 року (308 120,94-99 000,00-35 000), сума заподіяних збитків становить 174 120,94 грн.

Оскільки позивач довів правомірність заявлених вимог, тоді як відповідач не надав доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 174 120,94 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частина 2 ст. 1167 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди незалежно від вини заподіювача, проте не змінює відповідальну за відшкодування моральної шкоди особу, якою за змістом ст. 1167 ЦК України залишається особа, яка безпосередньо завдала моральну шкоду, а саме - винний водій.

Пунктом 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Внаслідок ДТП позивачеві були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи: характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру немайнових втрат й принципу розумності та справедливості, вирішуючи розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, враховує характер та об`єм його фізичних, душевних, психічних страждань, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 15 000,00 гривень.

Згідно положень статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати, що складаються з: витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 409,60 грн., вартість, наданих експертних послуг в розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , матеріальну шкоду у розмірі 174 120,94 грн. та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 409,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 листопада 2019 року.

Суддя Н.Г. Остапенко