Ухвала суду № 87660863, 17.02.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3116/16-к

Провадження № 1-кп/209/38/20

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.,

при секретарі Погрібної О.В.

за участю прокурора Архарова Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Фесюк Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кам`янське кримінальне провадження № 12015040160000210 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, з вищою освітою, працюючого, слюсарем у КП КМР "Тепломережі", маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 08.08.2015 року об 11 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем «Опель Вектра» н.з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , здійснював рух заднім ходом, по проїжджій частині бульвару Будівельників напроти будинку № 7 в м. Дніпродзержинськ, в районі перехрестя проїжджої частини бульвару Будівельників з дорогою без назви, яка сполучає бульвар Будівельників з бульваром Героїв, з метою виїзду з місця парковки.

В порушення вимог п.п. 15.9. «ґ» та 10.10. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 спочатку зупинився в забороненому місці, а саме на перехресті, а потім знаходячись на перехресті поновив та здійснював рух заднім ходом.

Перед початком руху заднім ходом, для забезпечення безпеки руху, водій ОСОБА_1 повен був переконатися, що він своїм маневром не створить небезпеки іншим учасникам руху, а при необхідності повинен звернутися за допомогою до інших осіб, тобто водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.п.: 2.3. б), 10.9. Правил дорожнього руху України, де вказано:

- п.2.3. б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.10.9 «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки або перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

Однак, у порушення вимог вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 , проявляючи злочинну недбалість, почав здійснювати рух заднім ходом, не переконавшись в безпеці свого маневру та не звернувшись за допомогою для забезпечення безпеки руху до інших осіб, у зв`язку з чим, не переконався у відсутності на лінії руху керованого ним транспортного засобу пішохода і в безпеці виконуваного їм руху заднім ходом.

В результаті ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Опель Вектра» н.з НОМЕР_1 , та здійснюючи рух заднім ходом по бульвару Будівельників, навпроти будинку № 7 в м. Дніпродзержинську, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилась перед задньою частиною вищевказаного автомобіля та пропускала транспортний потік, що рухався по проїжджій частині дороги, для подальшого перетину бульвару Будівельників з боку будинку № 7 в напрямку ринку «Пасаж».

Внаслідок даного наїзду, згідно висновку судово-медичної експертизи №1097-Е від 10.10.2015 р, ОСОБА_4 , заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді: переломів лівої плечової та променевої кісток, лонної та сідничної кісток ліворуч, синці передньо-внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна та верхніх третин обох гомілок, правої кисті та передпліччя, синці лівого плеча та передпліччя, сідниць, садна обличчя ліворуч та лівого променево-зап`ястного суглобу - відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №21/10.1-18 від 18.02.2016 дії водія автомобілю «Опель Вектра» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.9 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходилося в причинному зв`язку з настанням події даної пригоди.

У прямому причинному зв`язку з вчиненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, знаходиться грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.9. Правил дорожнього руху України, оскільки зазначене порушення безпосередньо спричинило настання даної події.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, щодо заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності. Дане клопотання вмотивоване тим, що діяння, вчинення якого йому інкриміноване, мало місце у серпні 2015 року. Наслідки закриття провадження йому зрозумілі. Розуміє, що закриття провадження із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою обставиною.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечував, оскільки воно ґрунтується на вимогах закону.

Представник потерпілого Фесюк Ю.М. в судовому засіданні проти закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності не заперечував.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" вказано, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, вчиненого 08 серпня 2015 року.

Відповідно ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки.

За таких обставин, строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (злочини невеликої тяжкості) на момент розгляду кримінального провадження сплив.

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь які відомості, які б вказували на ухилення ОСОБА_1 від слідства або суду, вчинення ним в цей період інших злочинів.

Судом встановлено, що заявлене обвинуваченим клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, повністю відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 286 КПК України.

У зв`язку із вищевикладеним суд вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закрити кримінальне провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Окрім того, пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.1989 року, «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» роз`яснено, що в разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та КЗ "ДМЛЩМД"ДОР" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають залишенню без розгляду, з роз`ясненням права на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.

Судові витрати в розмірі 491,04 гривень за проведення судово-автотехнічної експертизи, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 44, 49 КК України, ст.ст. 283-288, 337, 345-380 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України – задовольнити.

На підставі ст. 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта – 491 (чотириста дев`яносто одна) гривня 04 копійки.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов КЗ "Дніпродзержинська лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілим право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О.О.Лобарчук