Рішення № 87659560, 18.02.2020, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/131/20

№2-а/680/3/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Яцини О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що постановою №77 від 30 жовтня 2019 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.

У вказаній постанові інспектор посилається на те, що позивачка здійснила самочинне будівництва гаража на земельній ділянці, яка знаходиться у її власності, а саме влаштувала фундамент під гараж (розміром 6,0 м. х 4,0 м.) на відстані 3,0 - 4,5 м. від будинку без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушила п.1 ч.1 та ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вважає, що вказана постанова винесена з грубим порушенням норм права, а тому підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2020 року справу розподілено головуючому судді Яцині О.І.

Ухвалою суду від 04 лютого 2020 року строк звернення до адміністративного суду з позовом поновлено, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12 лютого 2020 року до суду надійшов відзив із витребуваними документами та підтвердженням його надсилання позивачці, в якому представник відповідача повністю заперечив проти позову та просив відмовити в позові.

Позивачці вручена ухвала про відкриття провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 15 вересня 2014 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6823355100:03:002:0340, площею 0,002 га, для будівництва індивідуальних гаражів (а.с.11, 12, 13).

Згідно із витягом з рішення від 29 серпня 2019 року №1189 Новоушицької селищної ради, виконавчий комітет погодив дозвіл ОСОБА_1 на розміщення тимчасової споруди (металевого гаража) в АДРЕСА_1 , на власній земельній ділянці кадастровий номер 6823355100:03:002:0340 (а.с.9).

Відповідно до направлення №424 від 02 жовтня 2019 року головного інспектора Гаврилюка Ю.В. направлено для здійснення позапланової перевірки будівництва гаража по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . Строк направлення з 03 жовтня 2019 року до 15 жовтня 2019 року (а.с. 36).

ОСОБА_1 виписано припис від 15 жовтня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 45).

Із постанови №77 від 30 жовтня 2019 року вбачається, що вона винесена в м. Хмельницький головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Гаврилюком Ю.В. за результатами розгляду матеріалів, а саме: акту №424 від 15 жовтня 2019 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 15 жовтня 2019 року.

У вину ОСОБА_1 ставиться те, що вона здійснила самочинне будівництва гаража на земельній ділянці, яка знаходиться у її власності, а саме влаштувала фундамент під гараж (розміром 6,0 м. х 4,0 м.) на відстані 3,0 - 4,5 м. від будинку без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушила п.1 ч.1 та ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вказано, що ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.

В графі «Копію постанови одержав» та «Копію постанови надіслано поштою» записи відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Із системного аналізу пунктів 7, 12, 13, 16 - 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 23 травня 2011 р. № 553, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Як вже було зазначено, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП за результатами розгляду матеріалів, а саме: акту №424 від 15 жовтня 2019 року та протоколу від 15 жовтня 2019 року. Справу розглянуто про адміністративне правопорушення за відсутності правопорушниці, з огляду на належність її повідомлення про розгляд справи.

Зокрема, частиною п`ятою статті 95 КУпАП відповідальність передбачена за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту статті 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною першою статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що він був оформлений 15 жовтня 2019 року в смт.Нова Ушиця головним інспектором Гаврилюком Ю.В. за відсутності інших осіб, в тому числі ОСОБА_1 .

Також вказано, що особі яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. 18 вересня 2019 року в приміщенні УДАБІ в Хмельницькій області.

Позивачкою у позові не заперечується факту отримання вказаного протоколу, зокрема отримання його поштовим відправленням.

Розгляд справи відносно ОСОБА_1 та винесення постанови відбувся 30 жовтня 2019 року.

Тобто, правопорушника не тільки введено в оману щодо дати та часу розгляду справи, а й вказано дату, яка вже минула від дати складення самого протоколу про адміністративне правопорушення.

Натомість, у витребуваних судом матеріалах адміністративної справи міститься протокол про адміністративне правопорушення від 15 жовтня 2019 року в якому вказано, що особі яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. 30 жовтня 2019 року в приміщенні УДАБІ в Хмельницькій області.

Проте, в матеріалах справи відсутнє підтвердження про надсилання його правопорушнику.

Оскільки позивачку не було своєчасно, не менше, ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, поінформовано про час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.95 КУпАП, суд дійшов до висновку про неправомірність постанови №77 від 30 жовтня 2019 року.

Судом також встановлено, що у порушення вимог статті 280 КУпАП органом державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не з`ясовані обставини справи про адміністративне правопорушення, не перевірено наявність вини особи, щодо якої складено протокол, тобто фактично при винесенні оскаржуваної постанови відповідач порушив встановлений порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивачку позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16.

Як вже було зазначено ст.256 КУпАП визначено структуру та елементи протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у ньому зазначається суть правопорушення.

З огляду на вказане суд звертає увагу, що в протоколі від 15 жовтня 2019 року вказана суть правопорушення зовсім відмінна від тієї, що ставиться в вину правопорушнику в постанові №77 від 30 жовтня 2019 року. Більше того, правопорушником вказано ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Також, у вказаному протоколі вказано, що правопорушник від отримання копії протоколу, від підписання протоколу та надання пояснень - відмовилася, проте протокол оформлено без присутності осіб.

Як було зазначено, 11 лютого 2020 року на електронну пошту, а 13 лютого 2020 року поштовим відправленням до суду надійшов відзив із підтвердженням його надсилання позивачці, в якому відповідач повністю заперечив проти позову та просив відмовити в позові. Відзив підписаний представником за довіреністю О. Мельничук.

Відповідно до ч.3 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 цієї статті).

Згідно із ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Правовими положеннями пп.19 п.1 р. VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30.09.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

Підпунктом 11 п. 161 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача О. Мельничук, яка діє на підставі довіреності від 03.01.2020 року № 40-702-10/116-20, підписано та подано до суду відзив.

Враховуючи відсутність документів, що свідчать про те, що О. Мельничук, є представником Державної архітектурно-будівельної інспекції України у порядку його самопредставництва чи адвокатом, то суд поданий відзив до не бере уваги.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

18 лютого 2020 року на електронну пошту надійшло клопотання від Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим представник інспекції Мельничук О.Я. перебуває на лікарняному.

Суд звертає увагу на те, що дана справа розглядається в поряду спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу був наданий строк для подачі відзиву та реалізації інших передбачених законодавством прав.

З огляду на зазначене, в клопотанні про перенесенні судового засідання слід відмовити.

На підставі викладеного суд вважає, що компетентний орган дійшов передчасного висновку щодо проведення розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що остання належним чином не була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивачки на новий розгляд до компетентного органу, а саме до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст.2,5, 72-77, 90, 134, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову №77 від 30 жовтня 2019 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП - скасувати та направити справу на новий розгляд до компетентного органу - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса місцезнаходження: 01014, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26а, код ЄДРПОУ - 37471912.

Суддя О. І. Яцина