Ухвала суду № 87659542, 18.02.2020, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/158/20

№1-кс/680/26/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року смт.Нова Ушиця

Слідчий суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Яцина О.І., з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П., начальника слідчого відділу Новоушицького ВнП Гріфеля Д.В., прокурора Мазур А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Філіпова Ю.М., розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

установив:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що 15 лютого 2020 року приблизно о 23 год. 50 хв. ОСОБА_1 , переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, через вхідні двері проник до веранди житлового будинку ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_1 , де погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, відкрито викрав грошові кошти в сумі 400 грн та 1,5 л. горілки домашнього виготовлення, чим завдав останньому майнової шкоди.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного із погрозою застосувати насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаному із проникненням в житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

У клопотанні слідчий посилається на ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, що свідчить про право слідчого ініціювати питання застосування запобіжного заходу відповідно до вимог частини шостої статті 132 та частини другої статті 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти клопотання слідчого.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 М ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов такого висновку.

16 лютого 2020 року розпочато кримінальне провадження №12020240190000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.186 КК України.

16 лютого 2020 року о 05 годині 55 хвилин ОСОБА_1 затримано у порядку статті 208 КПК України.

16 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Відповідно до вимог статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених статті 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам статті 184, частини другої статті 192 та частини третьої статті 199 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, наявність ризиків, на які посилається слідчий та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Суд установив, що ОСОБА_1 ніде не працює, немає стійких соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, а відтак суспільно-корисною діяльністю не займається, раніше неодноразово судимий в тому числі за вчинення корисливих злочинів: 05 квітня 2014 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, 30 вересня 2015 року за ч. 2 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт, 22 березня 2016 року за ч. 2 ст. 389 КК України до 1 місяця 3 днів арешту, 17 квітня 2018 року за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років 1 місяці позбавлення волі; 03 жовтня 2019 року за ч. 1ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 звільнений від відбуття строку покарання та перебуває на обліку згідно з постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2019 року.

Тому для запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який забезпечить виконання ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, не перешкоджаючи розгляду кримінального провадження.

Підстав для застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, про що просила сторона захисту, слідчий суддя не вбачає, зважаючи на встановлені вище обставини.

Згідно із частиною другою статті 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання - з моменту затримання.

Слідчий суддя також керується вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки , передбачені пунками 1-3 частини п`ятої статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177-179,183,184, 193,194,196, 309 КПК України,

постановив:

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк дії ухвали визначити до 15 квітня 2020 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26293548, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися (прибувати) на виклик за першою вимогою до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 квітня 2020 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику та прокурору після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. І. Яцина