Рішення № 87659377, 06.02.2020, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/2195/19

Провадження № 2-а/673/13/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2020 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Ягодіної Т.В.

з участю секретаря судового засідання Ясінської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Демчишина Миколи Васильовича в інтересах ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася із означеним позовом до суду, вказавши, що згідно з постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради №13 від 10 грудня 2019 року її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. із тих підстав, що 11 листопада 2019 року об 11 год. 00 хв. на АДРЕСА_2 вона розмістила тимчасову споруду (торгівельний лоток) без дозвільних документів, чим порушила п.3.3.9. Правил благоустрою території міста Хмельницького. Посилаючись на те, що означена постанова є незаконною, позивач вказала, що вона дійсно у вказаний в постанові час здійснювала торгівлю молочними продуктами по АДРЕСА_2. При цьому, для розміщення товару вона використовувала звичайний картонний ящик, який жодним чином не відноситься до будь-яких тимчасових споруд та не є торгівельним лотком, а його використання не передбачає отримання дозвільних документів. Крім того, позивач вказала, що в Правилах благоустрою території міста Хмельницького взагалі відсутній пункт 3.3.9., за порушення якого на неї було накладено адміністративне стягнення, а також посилалася на те, що при складенні оскаржуваної постанови адміністративною комісією міськради було неповно з`ясовано усі обставини справи та, зокрема, невірно зазначено у постанові її прізвище, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та назву населеного пункту за місцем її проживання. Із урахуванням наведеного, позивач просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради №13 від 10 грудня 2019 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152КУпАП.

Згідно з ухвалою судді від 28 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач не з`явилася, уповноваживши на представництво її інтересів у суді представника - адвоката Демчишина М.В. Останній в судове засідання також не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності. Разом із цим, будучи присутнім у судовому засіданні 11 січня 2020 року, представник підтримав позов та просив його задоволити із підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. При цьому, від представника надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому він заперечив щодо задоволення позову та просив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. Крім того, відповідачем, на виконання ухвали суду від 11 січня 2020 року, було надано Правила благоустрою території міста Хмельницького, які були чинними на момент прийняття оскаржуваної постанови, тобто станом на 11 листопада 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини та докази, які мають значення для вирішення справи, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно із ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Згідно вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст.152 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за порушення правил благоустрою територій населених пунктів.

Судом встановлено, що згідно з постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради №13 від 10 грудня 2019 року позивача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Як вбачається зі змісту означеної постанови, підставою для накладення адміністративного стягнення на позивача стало те, що вона 11 листопада 2019 року об 11 год. 00 хв. на АДРЕСА_2 розмістила тимчасову споруду (торгівельний лоток) без дозвільних документів, чим порушила п.3.3.9. Правил благоустрою території міста Хмельницького.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що 11 листопада 2019 року об 11 год. 00 хв. вона здійснювала торгівлю молочними продуктами на АДРЕСА_2, використовуючи при цьому для розміщення товару звичайний картонний ящик, проте такий ящик не є тимчасовою спорудою (торгівельним лотком), розміщення якого передбачає отримання відповідних дозвільних документів, у зв`язку з чим в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Крім того, позивач стверджує, що в Правилах благоустрою території міста Хмельницького відсутній пункт 3.3.9., за порушення якого на неї було накладено адміністративне стягнення, а також у постанові невірно зазначено її прізвище та місце проживання.

Вирішуючи обґрунтованість таких її доводів, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 152 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Із досліджених судом Правил благоустрою території міста Хмельницького, затверджених рішенням двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради від 08 квітня 2009 року №7 (зі змінами, внесеними рішеннями тридцять дев`ятої сесії від 25 червня 2014 року №71 та сорок шостої сесії від 24 грудня 2014 року №22), які були чинними на момент прийняття оскаржуваної постанови, тобто11 листопада 2019 року, встановлено, що пунктом 3.3.9. означених Правил громадянам заборонено у сфері благоустрою території міста самовільно встановлювати на міській території тимчасові споруди (кіоски, павільйони, гаражі, рекламні засоби тощо), санітарні пристрої (туалети, помийні ями, септики тощо), огорожі та інші малі архітектурні форми.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача про відсутність в Правилах благоустрою території міста Хмельницького пункту 3.3.9., за порушення якого на неї було накладено адміністративне стягнення.

Разом із цим, вирішуючи питання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, судом приймається до уваги, що Правилами благоустрою території міста Хмельницького визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

У відповідності до ч.2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура ; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Як встановлено судом, зокрема, із пояснень представника позивача в судовому засіданні 11 січня 2020 року, позивач ОСОБА_2 11 листопада 2019 року об 11 год. 00 хв. здійснювала торгівлю молочними продуктами на АДРЕСА_2, використовуючи для розміщення товару звичайний картонний ящик. При цьому, будь-яких тимчасових споруд (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламних засобів тощо), санітарних пристроїв, огорож та інших малих архітектурних форм вона самовільно не встановлювала.

Буд-яких належних та допустимих доказів на спростування наведених обставин стороною відповідача не подано.

Із урахуванням наведеного, суд вважає доведеними твердження сторони позивача в тому, що порушень Правил благоустрою території міста Хмельницького, зокрема, пункту 3.3.9. позивачем допущено не було.

Крім цього, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в тому, що при складенні оскаржуваної постанови адміністративною комісією Хмельницької міської ради було неповно з`ясовано усі обставини справи, зокрема, невірно встановлено прізвище позивача та місце її проживання.

Так, зі змісту постанови вбачається, що у ній наявне виправлення прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з « ОСОБА_2 » на «ОСОБА_2», а місцем проживання останньої у ній зазначено «с. Гачна Деражнянського району», тоді, як встановлено судом, позивач фактично проживає в с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, судом враховується, що згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

З огляду на наведене, суд приймає до уваги доводи позивача, наведені ним в обґрунтування позовних вимог, як такі, що не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом не здобуто, а відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_4 порушила вимоги п.3.3.9. Правил благоустрою території міста Хмельницького, суд вважає, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 10.12.2019 року №21 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 22, 72, 77, 90, 128, 241-255, 272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області 26.11.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до Хмельницької міської ради (місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 04060772) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 10.12.2019 року №21 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т. В. Ягодіна