Ухвала суду № 87658970, 18.02.2020, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/2534/19

Провадження №1-кп/601/71/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

з участю секретаря судового засідання Бончик А.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210120000292 від 11 червня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 191 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

-прокурора Янюка О.М.,

-представника потерпілого Гички Г.І.,

-захисника Парубія М.М.,

-обвинуваченої ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною 1 статті 191 КК України.

В судовому засіданні захисник Парубій М.М. та обвинувачена ОСОБА_1 заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав недотримання прокурором при складанні обвинувального акту вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Крім того, зазначають, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування не відображені всі процесуальні дії. Крім того, досудове слідство проведене не в повній мірі та не виконана ухвала слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області про проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 11.12.2019 року. Наявність вказаної неповноти в обвинувальному акті, неконкретність та суперечливість обвинувачення на думку захисника порушує один з основних конституційних принципів обвинуваченої - право на захист.

Не погоджуючись з клопотанням, прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що підстав для повернення обвинувального акту немає.

Представник потерпілого Гичка Г.І. просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає, що немає підстав для повернення обвинувального акта, наведенні підстави є надуманими.

Вислухавши думки прокурора, представника потерпілого, обвинуваченої, її захисника, перевіривши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Керуючись вказаною нормою, прокурор усі фактичні обставини, які вважав установленими, навів у обвинувальному акті стосовно ОСОБА_1 .

Конкретності змісту обвинувачення стосується рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Обвинувачення, як зазначено в пункті 13 статті 3 КПК України, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого закону України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам статті 291 КПК України.

Згідно вимог кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі проти Франції», п.52).

При цьому Верховний Суд України звертав увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

На думку суду, конкретність викладення фактичних обставин у даному кримінальному провадженні викликає сумніви. Вимоги закону щодо викладу фактичних обставин кримінального провадження не дотримано у повній мірі.

Обставини, які відповідно до частини 1 статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) викладено нечітко і не конкретно.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті при викладі фактичних обставин та формулюванні обвинувачення за частиною 1 статті 191 КК України не повно зазначені викладені обставини події: у обвинувальному акті не вказано час вчинення злочину, зазначено лише «конкретної дати досудовим розслідуванням не встановлено». Тобто, у викладі обставин, а саме: « під час виконання робіт на вказаному об`єкті» та далі по тексту «реалізовуючи свій злочинний умисел», та в інших епізодах не вказано не те щоб конкретної дати, а взагалі немає вказівки на рік та місяць року у якому виник умисел та виконувалися ремонтні роботи. Зазначено лише дату укладення договору, а не вчинення протиправних дій.

Також, у обвинувальному акті зазначено, що у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов. В судовому засіданні представник потерпілого Гичка Г.І. підтвердила, що нею слідчому на досудовому слідстві надавався цивільний позов. Крім того, його копію вона подала 31.01.2020 року до Кременецького районного суду Тернопільської області, однак до обвинувального акту самого цивільного позову та розписки про його отримання обвинуваченою не долучено, що є порушенням частини 4 статті 291 КПК України.

Крім того, на досудовому слідстві була призначена додаткова будівельно-технічна експертиза, яка на даний час не проведена, не вирішено клопотання про направлення матеріалів кримінального провадження експерту, не проведення в повній мірі всіх цих слідчих дій, може тлумачитися як порушення права на захист обвинуваченої ОСОБА_1 .

Що стосується інших підстав для повернення обвинувального акта прокурору, які заявлені обвинуваченою та її захисником у своєму клопотанні, то вони на думку суду не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що складаючи і затверджуючи обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , прокурор не дотримався вимог, визначених п.5 ч.2, ч.4 ст.291 КПК України щодо викладу фактичних обставин правопорушення та формулювання конкретного обвинувачення, що не дає можливість здійснити належний розгляд кримінального провадження, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Керуючись пунктом 3 частини 3 статті 314, статями 291,392, 393, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Повернути прокурору Кременецької місцевої прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210120000292 від 11 червня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 191 КК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: