Ухвала суду № 87658632, 13.02.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/4629/16-к

1-кп/465/782/20

У Х В А Л А

судового засідання

13.02.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

за участю прокурора Бурда П.О.

захисника Фітаса В.С.

представник потерпілого Калмикова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника Фітаса В.С. про призначення повторної комісійної судово-медичної та імунологічної експертизи та судової молекулярно-генетичної (генотипоскопічної) експертизи (ДНК) у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42016140410000054 від 15.03.2016 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.426-1 КК України,-

за участю потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016140410000054 від 15.03.2016 року.

Захисник Фітас В.С. в судовому засіданні заявив клопотання про призначення у даній справі повторної комісійної судово-медичної та імунологічну експертизи, проведення якої доручити Головному судово-медичному бюро України у м. Києві. В обґрунтування клопотання покликається на те, що з метою всебічного та об`єктивного з`ясування причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого ОСОБА_1 та травмою отриманою потерпілим ОСОБА_2 , встановлення часу, місця, способу, тяжкості та характеру даного тілесного ушкодження з врахуванням зібраних матеріалів органом досудового розслідування і отриманих судом, досліджених їх у судовому засіданні просить клопотання задовольнити.

В подальшому клопотання було уточнено, оскільки у судовому засіданні повторно допитав за клопотанням представника потерпілого свідка ОСОБА_3 , експертів Смолоногіну О. А. та Хариш О.В. За наслідком їх повторного допиту у судовому засіданні, останні поставили під сумнів попередні висновки судово-медичної №591 від 05.04.2016 року та комісійної судово-медичної експертизи за №147 від 30.06.2016 року. Враховуючи наведене, захисник обвинуваченого просить призначити повторну комісійну судово-медичну та імунологічну експертизи та судову молекулярно-генетичну (генотипоскопічної) експертизи (ДНК) у даному кримінальному провадженні. На вирішення експертам поставити наступні питання:

На вирішення повторної комісійної судово-медичної та імунологічної експертизи експертам поставити наступні запитання:

1.Які саме тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 ?

2.Які особливості травмуючого предмету відобразились на тілі ОСОБА_2 внаслідок виявлених у останнього тілесних ушкоджень?

3.Який механізм утворення виявленого у ОСОБА_2 тілесного ушкодження (удар, струс тіла, деформація стиснення чи розтягнення, тощо)?

4.Чи можливо спричинити виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження внаслідок удару відкритою долонею, кулаком, ногою або іншим травмуючим предметом?

5.Чи можливо отримати пошкодження селезінки виявлену у ОСОБА_2 внаслідок вільного падіння з висоти власного росту на площину, падіння з попереднім прискоренням чи падінні з висоти з приземленням на ноги, сідниці, бік, голову тощо?

6.Яке було місце прикладання травмуючої сили до тіла ОСОБА_2 і грудна клітка, сідниці, живіт спереду, ззаду, збоку зліва чи збоку справа, чи інші ділянки тіла або їх поєднання) та який був напрямок дії по відношенню до його тіла (зпереду-дозаду, ззаду-допереду, зліва-праворуч, справа-ліворуч, зверху-вниз, знизу-догори, чи їх поєднання), враховуючи положення судово-медично: травматології, локалізацію та морфологічні особливості ушкоджень пульпи та капсули селезінки ОСОБА_2 , в момент отримання виявленого у останнього тілесного ушкодження, а саме травматичного розриву селезінки?

7.Яке взаєморозташування відносно один до одного, зокрема ОСОБА_2 та особи, що нанесла йому удар в ділянку селезінки, було в момент нанесення потерпілому тілесного ушкодження (спина до спини, обличчям нападника до спини ОСОБА_2 безпосередньо позаду або правіше чи лівіше, обличчям нападника до лівого чи правого боку ОСОБА_2 , тощо)?

8. Чи міг виникнути виявлений у ОСОБА_2 розрив селезінки від натискання долонею по плечу останнього в напрямку зверху-донизу від якого він сів на крісло (стілець) або під час фізичної зарядки та на тренуванні по самообороні в період з 03,04,05,06 березня 2016 року?

9.Чи міг отримати тілесне ушкодження ОСОБА_2 , а саме розрив селезінки, під час участі в змаганнях, в січні 2016 року, враховуючи певні судово-медичні дані, а саме «Реактивні зміни паренхіми навколо дефекту капсули та крововиливів в пульпу згідно попередніх висновків експертів, які вказують на різний термін утворення ушкоджень тривалістю від декілька годин до 3-х і більше діб»?

10.Чи міг розрив капсули селезінки виникнути під час оперативного втручання (операції), якщо так то якими морфологічними чи об`єктивними ознаками це підтверджується?

11. Чи могло вплинути середовище в якому перебував об`єкт (селезінка) після операції на «Реактивні зміни перебігу морфологічного процесу крововиливів паренхіми навколо дефекту капсули щодо правильного визначення терміну утворення даного крововиливу?

12. Чи відповідають гістологічні зрізи (скельця) та мікропрепарат в парафінових блоках, які підлягали дослідженню судово-медичними експертами у даній справі безпосередньо селезінці видаленій у потерпілого ОСОБА_2 під час операції 07.03.2016 року, якщо так то за якими ознаками?

13. Яке місце виникнення та локалізації порушення цілісності капсули селезінки, її детальні розміри, консистенція, особливості, стан і колір, відношення до пульпи і капсули (спаяність), наявність, кількість і розміри внутрішньопульпарних крововиливів тощо?

14. Які саме розміри субкапсулярної гематоми?

15. Скільки кусків і з яких ділянок (центр чи край гематоми або центр чи край розриву), було забрано (зрізи) з пошкодженої селезінки ОСОБА_2 на мікроскопічне дослідження? Яким керівним документом це регламентовано, і якими керівними документами експерти повинні були керуватися при проведенні вказаного дослідження?

16. За якими морфологічними ознаками встановлюється термін та визначається механізм утворення крововиливу та чи був він дотриманий експертами при проведенні вищезазначених експертиз відповідно до вимог керівних документів судово-медичної експертизи?

17. Чи може встановлений стан потерпілого ОСОБА_2 станом на 05.03.2016 року під час медичного огляду потерпілого у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного та встановлений стан при повторному медичному огляді 07.03.2016 року лікарем хірургом Львівської ОКЛ ОСОБА_3 , яким встановлено відсутність садна та підшкірної гематоми у ділянці розташування селезінки потерпілого ОСОБА_2 вказувати, що пошкодження селезінки носить площинний характер, а утворення крововиливу могло виникнути внаслідок активних дій під час тренувань з самооборони. Отримання ударів по тілу та падіння тіла потерпілого на ліву сторону під час кувирків стрибків в період з 04 по 07.03.2016 року?

18. Чи могла виникнути травма селезінки 03.03.2016 року при тих обставинах на які вказує потерпілий ОСОБА_2 , якщо могла то якими медичними документами це підтверджується і чому потреба у проведенні операції виникла тільки 07.03.2016 року?

19. Чи могло відбутись збільшення розмірів селезінки у два рази, що трактуються судово-медичним експертом у зазначених судових експертизах, як наслідок можливої вродженої патології селезінки у потерпілого ОСОБА_2 на момент її травмування та чи могло це привести до спонтанного крововиливу від значних фізичних навантажень-тренування по самообороні у продовж вищезазначеного часу?

20. Як можна зрозуміти висновок експерта №971/2016 в частині утворення ушкоджень тривалістю від декількох годин до 3-х і більше діб та те, що при травмуванні має місце повторний розрив раніше травмованого органу, чи не були ці крововиливи результатом активних тренувань із самооборони напередодні (тиждень, місяць, квартал).

Крім того, захисник обвинуваченого просить призначити у даній справі судово молекулярно-генетичну (генотипоскопічну) експертизу (ДНК) 24 зрізів селезінки поміщених в 14 скельцях за №10970/14/16, №10971/14/16, №10972/14/16, №10973/14/16, №10974/14/16, №10975/14/16, №10976/14/16, №10977/14/16, №10978/14/16, №10979/14/16, №10980/14/16, №10981/14/16, №10982/14/16, №10983/14/16, отриманих внаслідок оперативного втручання та видалення органів (селезінки) потерпілого ОСОБА_2 в хірургічному відділенні Львівської обласної комунальної клінічної лікарні від 07.03.2016 року.

Проведення якої доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи 03141,м. Київ, вул. Докучаєвська, буд.4, де на вирішення експертам поставити наступні питання:

Які генетичні ознаки (ДНК-профіль) біологічного (гістологічного) матеріалу 24 зрізів селезінки поміщених в 14 скельцях за №10970/14/16, №10971/14/16, №10972/14/16, №10973/14/16, №10974/14/16, №10975/14/16, №10976/14/16, №10977/14/16, №10978/14/16, №10979/14/16, №10980/14/16, №10981/14/16, №10982/14/16, №10983/14/16.

Чи збігаються генетичні ознаки (ДНК-профіль) ОСОБА_2 з генетични ознаками (ДНК-профіль) - (гістологічного) матеріалу 24 зрізів селезінки поміщених в 14 скельцях за №10970/14/16, №10971/14/16, №10972/14/16, №10973/14/16, №10974/14/16, №10975/14/16, №10976/14/16, №10977/14/16, №10978/14/16, №10979/14/16, №10980/14/16, №10981/14/16, №10982/14/16, №10983/14/16 отриманих внаслідок оперативного втручання 07.03.2016 року в медичному закладі Львівської обласної комунальної клінічної лікарні.

В судовому засіданні прокурор щодо задоволення клопотання заперечив. Вказує, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема висновку судово-медичної експертизи №591 від 05.04.2016 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи №l47 від 30.06.2016 року для вирішення експертові було поставлено більшість із питань, які просить поставити захисник Фітас В.С. перед повторною комісійною судово-медичною та імунологічною експертизою. Крім того, допитані в судових засіданнях, експерти повністю підтвердили дані висновки, зазначивши, що вказані у матеріалах кримінального провадження обставини отримання травми ОСОБА_2 повністю підтверджуються результатами гістологічного дослідження кусочків селезінки від потерпілого, за результатами проведення якого встановлена давність розриву селезінки: 3-4 дні. В ході досудового розслідування, стороною обвинувачення, під час виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту було надано усі матеріали досудового розслідування, зокрема і висновки експертів. Жодних клопотань та заяв щодо оскарження чи не повноти проведення таких експертиз не надходило. Враховуючи те, що проведеними в ході досудового розслідування експертизами у даному кримінальному провадженні повністю підтверджено факт двоетапного розриву селезінки, що підтверджується результатами гістологічного дослідження, підстав для призначення повторної комісійної судово-медичної та імунологічної експертизи немає, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

З аналогічною позицією в судовому засіданні виступив представник потерпілого та потерпілий.

Обвинувачений ОСОБА_1 просить задоволити клопотання та призначити експертизу.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно обвинувального акту 03.03.2016 року під час проведення захисту виробничої практики курсантами групи АТ-11 військового коледжу при Академії Сухопутних військ ЗС України ім. П.Сагайдачного, викладачем вказаного учбового закладу підполковником ОСОБА_4 було застосовано нестатутні методи впливу до потерпілого ОСОБА_2 , а саме наніс йому кулаком правої руки один удар у нижню ліву сторону тулуба, що в подальшому призвело до розриву селезінки та її подальшого видалення хірургічним шляхом.

Обвинувачений ОСОБА_4 даний факт заперечує і вважає, шо його оговорили курсанти групи АТ-11 за його вимогливість до учбового процесу.

Допитані в судовому засіданні свідки з сторони обвинувачення стверджують, що ОСОБА_2 станом на 04.03.2016 року брав участь у тренуванні в секції рукопашного бою і на стан здоров`я в той день не скаржився, аналогічні свідчення свідків підтверджуються висновком та матеріалами службового розслідування.

Крім того, в судових засіданнях потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що 06.03.2016 року за медичною допомогою до медичних закладів останній не звертався.

Згідно показів свідка ОСОБА_3 (лікар-хірург Львівської обласної клінічної лікарні) вбачається, що 07.03.2016 року останній надавав медичну допомогу потерпілому, проводив медичний оглядав ОСОБА_2 до початку проведення хірургічного втручання по видаленню селезінки. ОСОБА_2 факт травмування заперечував, стверджував, що 04.03.2016 року відвідував спортивні тренування з «Самоборони».

Свідок ОСОБА_3 не заперечив у суді, що таку травму ОСОБА_2 , теоретично міг отримати внаслідок кувирків, стрибків чи пробіжки на тренуванні.

Згідно наданих суду показів свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з`ясовано, що станом на 05.03.2016 року при зверненні ОСОБА_2 до медичної частини Академії Сухопутних військ ЗС України з скаргою на болі в серці жодних захворювань серця та селезінки ними виявлено не було.

Крім того, з досліджених в судовому засіданні висновків експертів судом встановлено наступне.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №591 від 05.04.2016 року, в дослідницькій частині висновку зазначено, що 05.03.2016 року о 16 год. 55 хв., під час огляду у лікаря хірурга в Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, потерпілий ОСОБА_2 , травму заперечує. Аналогічні твердження потерпілого ОСОБА_2 зафіксовані під час обстеження 07.03.2016 року та огляду лікарем ОСОБА_3 у Львівській обласній клінічній лікарні, де потерпілий ОСОБА_2 факт травми заперечував. Стверджував, що 04.03.2016 року було тренування з самооборони, а з ранку 05.03.2016 року відчув біль в лівому підребер`ї, що віддавало в ключицю, загальну слабкість, голово-кружіння, шум у вухах. Також, в дослідницькій частині, експерт покликається на висновок експерта № 971/2016 паталого-гістологічного дослідження, в якому вказується на різний термін утворення ушкодження від декількох годин до трьох і більше діб, тобто експерт припускає, що мало місце повторний розрив раніше травмованого органу.

У судово-медичному висновку експерта №591 від 05.04.2016 року, експерт вказує, що розрив селезінки у ОСОБА_2 утворився від дії тупого предмета та міг виникнути від одного удару кулаком в ліву половину живота, як вказує потерпілий.

Згідно відомостей викладених у скеруванні на паталого-гістологічне дослідження №109700-83 від 07.03.2016 року з зазначенням прізвища ОСОБА_2 , в якому зазначено - Дата і вид операції - спленектомія (від 07.03.2016 року 14:05-15:00). Маркування матеріалу, число об`єктів - пошкоджена селезінка, а також вказано лікарем - травма дві доби тому, під час тренування. Клінічний діагноз: «травматичний розрив селезінки» дата дослідження 16.03.16 р. надіслана селезінка розміром 12х10 см., цілісність капсули порушена, велика субкапілярна гематома.

У п.5 висновку експерта №147 комісійної судово-медичної експертизи від 30.06.2016 року вказано, що ОСОБА_7 . ймовірно 03.03.2016 року при обставинах зазначених в матеріалах справи була спричинена травма селезінки у вигляді підкапсульної гематоми.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що наведені вище висновки експертів всупереч вимогам Закону України «Про судову експертизу» побудовані виключно на показах потерпілого ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується показами експертів наданим в судовому засіданні.

Також експерти не спростувал доводів і обставин, на які покликається сторона захисту щодо необхідності проведення повторної комісійної судово-медичної та імунологічної експертизи.

Відповідно до вимог ст.241 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ст. 69 ч. 6, 7 КПК України експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

Відтак, враховуючи, що суд не отримав від експертів відповідь про точний час утворення та заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_2 , а з висновків судово-медичних експертиз надані два різних варіанти, що, як вказано експертами побудовані на припущеннях. Експертами надано два варіанта механізму заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_2 .

Судом з`ясовано, що не всі матеріали даного кримінального провадження були надані експертам на дослідження під час проведення комісійної судово-медичної експертизи. Відтак спростувати або підтвердити питання, що ставить під сумнів обвинувачений та його захисник, зокрема щодо встановлення механізму заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_2 , не наведено обґрунтувань про реальний час заподіяння тілесного ушкодження висновками попередніх судово-медичних експертиз №591 від 05.04.2016 року, комісійної судово-медичної експертизи за №147 від 30.06.2016 року не можливо без проведення повторної комісійної судово-медичної та імунологічної експертизи.

Так, відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Статтею 4 ЗУ «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема можливістю призначення повторної судової експертизи, яка доручається іншому експерту, експертам.

Разом з тим визначення понять первинної, додаткової та повторної експертизи, мають значення для реалізації принципів судово-експертної діяльності, а саме: законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Суд, зокрема, звертає увагу про відсутність у КПК України визначення понять первинної, додаткової, повторної, комісійної та комплексної експертиз, проте дане питання регламентоване Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Крім того, поруч з проведенням повторної, комісійної судово-медичної експертизи, сторона захисту зазначає про необхідність у призначенні та проведенні Генотипоскопічної експертизи (генетична експертиза) 24 зрізів селезінки для встановлення спорідненості макро-біологічного (гістологічного) матеріалу поміщено 24 зрізів селезінки поміщених в 14 скельцях для порівняння їх чи належать вказані гістологічні матеріали потерпілому ОСОБА_2 на рівні дослідження структури (ДНК). Вказують, що проведення вказаної експертизи усуне наявні сумніви, які не спростовані стороною обвинувачення та органом досудового розслідування на стадії досудового розслідування оскільки, у захисту є підозра про втрату або підміну біологічного матеріалу (селезінки), яка була видалена у потерпілого ОСОБА_2 під час оперативного втручання хірургом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Сторона захисту вказує на відсутность роз`ясненнь з боку експертів про доцільність виготовлення 24 зрізів селезінки та неможливість встановлення послідовності у якій ці зрізи виконувались, і чому саме необхідно було шматувати селезінку та робити 24 зрізи, а не 3-5 зрізів.

У висновку №148/2016 від 15.06.2016 року експерт Хариш зазначила, що дослідивши капсулу селезінки два окремі зрізи селезінки №10970/14/16 та № 10971/14/16 отримала результат для висновку експертизи.

Як встановлено в судовому засіданні, експерт Хариш О.В. під час допиту зазначила що на макроскопічне дослідження було передано 14 скелець з макропрепаратами 24 зрізами селезінки. А відтак її покази у суді розбігаються з її висновком.

Крім того, згідно дослідження проведеного в приміщенні відділення судово- медичної експертизи КЗ ЛОР лікарем судово-медичним експертом-гістологом Бендусом О.М. під час дослідження кусочків селезінки (операційний матеріал), досліджено об`єктів дослідження 14. Матеріал для дослідження отриманий в парафінових блоках та на предметних скельцях (14 зрізи). Згідно висновоку експерта №971/2016 від 05.04.2016 року встановлено наступне: «Підкапсулярні крововиливи в селезінці з порушенням гістологічної будови. Реактивні зміни паренхіми навколо дефекту капсули та крововиливів в пульпу вказують на різний термін утворення ушкоджень тривалістю від декілька годин до 3-х і більше діб, тобто має місце повторний розрив раніше травмованого органу.» Підпис: ОСОБА_9 ; Підпис: ОСОБА_10 .

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив, що при дослідженні 14 об`єктів (зрізів) селезінки, що надійшли йому на дослідження, йому не було відомо з якої частини видаленої селезінки, були зроблені патологоанатом ОСОБА_11 .

Враховуючи наведене, на даний час, доводи сторони захисту що можливої підміни мікропрепарату не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 101 ч. 3-5, 7, 10 КПК України, висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимим. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Наведені вище висновки були предметом дослідження в судовому засіданні щодо яких судом буде надана оцінка в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що призначення у даній справі судової молекулярно-генетичної (генотипоскопічної) експертизи (ДНК) 24 зрізів селезінки поміщених в 14 скельцях за № 10970/14/16, №10971/14/16, №10972/14/16, №10973/14/16, №10974/14/16, №10975/14/16, №10976/14/16, №10977/14/16, № 10978/14/16, №10979 14/16, №10980/14/16, №10981/14/16, №10982/14/16, №10983/14/16, отриманих внаслідок оперативного втручання та видалення органу (селезінки) потерпілого ОСОБА_2 в хірургічному відділенні Львівської обласної комунальної клінічної лікарні від 07.03.2016 року є недоцільним, а тому у задоволенні такого клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст. ст.369, 376, 459-467 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Фітаса В.С. - задовольнити частково.

Призначити повторну комісійну судово-медичну та імунологічну експертизу у даній справі за матеріалами судової справи, проведення якої доручити Головному судово-медичному бюро України у м. Києві.

На вирішення експертам поставити наступні запитання:

1.Які саме тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 ?

2.Які особливості травмуючого предмету відобразились на тілі ОСОБА_2 внаслідок виявлених у останнього тілесних ушкоджень?

3.Який механізм утворення виявленого у ОСОБА_2 тілесного ушкодження (удар, струс тіла, деформація стиснення чи розтягнення, тощо)?

4.Чи можливо спричинити виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження внаслідок удару відкритою долонею, кулаком, ногою або іншим травмуючим предметом?

5.Чи можливо отримати пошкодження селезінки виявлену у ОСОБА_2 внаслідок вільного падіння з висоти власного росту на площину, падіння з попереднім прискоренням чи падінні з висоти з приземленням на ноги, сідниці, бік, голову тощо?

6.Яке було місце прикладання травмуючої сили до тіла ОСОБА_2 і грудна клітка, сідниці, живіт спереду, ззаду, збоку зліва чи збоку справа, чи інші ділянки тіла або їх поєднання) та який був напрямок дії по відношенню до його тіла (зпереду-дозаду, ззаду-допереду, зліва-праворуч, справа-ліворуч, зверху-вниз, знизу-догори, чи їх поєднання), враховуючи положення судово-медично: травматології, локалізацію та морфологічні особливості ушкоджень пульпи та капсули селезінки ОСОБА_2 , в момент отримання виявленого у останнього тілесного ушкодження, а саме травматичного розриву селезінки?

7.Яке взаєморозташування відносно один до одного, зокрема ОСОБА_2 та особи, що нанесла йому удар в ділянку селезінки, було в момент нанесення потерпілому тілесного ушкодження (спина до спини, обличчям нападника до спини ОСОБА_2 безпосередньо позаду або правіше чи лівіше, обличчям нападника до лівого чи правого боку ОСОБА_2 , тощо)?

8. Чи міг виникнути виявлений у ОСОБА_2 розрив селезінки від натискання долонею по плечу останнього в напрямку зверху-донизу від якого він сів на крісло (стілець) або під час фізичної зарядки та на тренуванні по самообороні в період з 03,04,05,06 березня 2016 року?

9.Чи міг отримати тілесне ушкодження ОСОБА_2 , а саме розрив селезінки, під час участі в змаганнях, в січні 2016 року, враховуючи певні судово-медичні дані, а саме «Реактивні зміни паренхіми навколо дефекту капсули та крововиливів в пульпу згідно попередніх висновків експертів, які вказують на різний термін утворення ушкоджень тривалістю від декілька годин до 3-х і більше діб»?

10.Чи міг розрив капсули селезінки виникнути під час оперативного втручання (операції), якщо так то якими морфологічними чи об`єктивними ознаками це підтверджується?

11. Чи могло вплинути середовище в якому перебував об`єкт (селезінка) після операції на «Реактивні зміни перебігу морфологічного процесу крововиливів паренхіми навколо дефекту капсули щодо правильного визначення терміну утворення даного крововиливу?

12. Чи відповідають гістологічні зрізи (скельця) та мікропрепарат в парафінових блоках, які підлягали дослідженню судово-медичними експертами у даній справі безпосередньо селезінці видаленій у потерпілого ОСОБА_2 під час операції 07.03.2016 року, якщо так то за якими ознаками?

13. Яке місце виникнення та локалізації порушення цілісності капсули селезінки, її детальні розміри, консистенція, особливості, стан і колір, відношення до пульпи і капсули (спаяність), наявність, кількість і розміри внутрішньопульпарних крововиливів тощо?

14. Які саме розміри субкапсулярної гематоми?

15. Скільки кусків і з яких ділянок (центр чи край гематоми або центр чи край розриву), було забрано (зрізи) з пошкодженої селезінки ОСОБА_2 на мікроскопічне дослідження? Яким керівним документом це регламентовано, і якими керівними документами експерти повинні були керуватися при проведенні вказаного дослідження?

16. За якими морфологічними ознаками встановлюється термін та визначається механізм утворення крововиливу та чи був він дотриманий експертами при проведенні вищезазначених експертиз відповідно до вимог керівних документів судово-медичної експертизи?

17. Чи може встановлений стан потерпілого ОСОБА_2 станом на 05.03.2016 року під час медичного огляду потерпілого у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного та встановлений стан при повторному медичному огляді 07.03.2016 року лікарем хірургом Львівської ОКЛ ОСОБА_3 , яким встановлено відсутність садна та підшкірної гематоми у ділянці розташування селезінки потерпілого ОСОБА_2 вказувати, що пошкодження селезінки носить площинний характер, а утворення крововиливу могло виникнути внаслідок активних дій під час тренувань з самооборони. Отримання ударів по тілу та падіння тіла потерпілого на ліву сторону під час кувирків стрибків в період з 04 по 07.03.2016 року?

18. Чи могла виникнути травма селезінки 03.03.2016 року при тих обставинах на які вказує потерпілий ОСОБА_2 , якщо могла то якими медичними документами це підтверджується і чому потреба у проведенні операції виникла тільки 07.03.2016 року?

19. Чи могло відбутись збільшення розмірів селезінки у два рази, що трактуються судово-медичним експертом у зазначених судових експертизах, як наслідок можливої вродженої патології селезінки у потерпілого ОСОБА_2 на момент її травмування та чи могло це привести до спонтанного крововиливу від значних фізичних навантажень-тренування по самообороні у продовж вищезазначеного часу?

20. Як можна зрозуміти висновок експерта №971/2016 в частині утворення ушкоджень тривалістю від декількох годин до 3-х і більше діб та те, що при травмуванні має місце повторний розрив раніше травмованого органу, чи не були ці крововиливи результатом активних тренувань із самооборони напередодні (тиждень, місяць, квартал).

Проведення повторної комісійної судово-медичної та імунологічної експертизи доручити експертам Головному судово-медичному бюро України у м. Києві, що знаходиться за адресою: 03141, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд.4, попередивши експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи направити судово-медичним експертам Головному судово-медичному бюро України у м. Києві кримінальне провадження № 465/4629/16-к (номер провадження 1-кп/465/782/20).

У призначенні у даній справі судової молекулярно-генетичної (генотипоскопічної) експертизи (ДНК) 24 зрізів селезінки поміщених в 14 скельцях за № 10970/14/16, №10971/14/16, №10972/14/16, №10973/14/16, №10974/14/16, №10975/14/16, №10976/14/16, №10977/14/16, № 10978/14/16, №10979 14/16, №10980/14/16, №10981/14/16, №10982/14/16, №10983/14/16, отриманих внаслідок оперативного втручання та видалення органу (селезінки) потерпілого ОСОБА_2 в хірургічному відділенні Львівської обласної комунальної клінічної лікарні від 07.03.2016 року - відмовити.

Судовий розгляд справи відкласти до отримання висновку експертів.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду кримінального провадження.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 18 лютого 2020 року о 15:00 год.

Суддя Мартьянова С.М.