Ухвала суду № 87657032, 17.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" лютого 2020 р. м ХарківСправа № 922/418/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви 1. Приватного сільськогосподарського товариства "Деметра", с. Кутузівка Харківського району Харківської області , 2. Фермерського господарства "Деметра" Кириченко Н.О., с.Кутузівка Харківського району Харківської області до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо- зернова корпорація України" в особі відокремленого підрозділу - філії "Харківський комбінат хлібопродуктів №2", м. Харків про стягнення 2982201,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське товариство "Деметра" (позивач-1) та Фермерське господарство "Деметра" Кириченко Н.О. (позивач-2) звернулись до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі відокремленого підрозділу - філії "Харківський комбінат хлібопродуктів №2" (відповідач), в якій просять:

1) стягнути з відповідача на користь позивача-1 суму збитків в розмірі 2550767,67 грн., з яких за втрату соняшнику вагою 229829 кг.; вартістю 2436187,40 грн.; за втрату пшениці вагою 15200 кг., вартістю 91200,00 грн.; витрати на транспортування 21378,00 грн.; безпідставно отримані кошти за приймання пшениці 2002,27 грн.;

2) стягнути з відповідача на користь позивача-2 суму збитків в розмірі 431434,27 грн., з яких за втрату соняшнику вагою 40458 кг., вартістю 428854,80 грн.; безпідставно отримані кошти за приймання пшениці 2579,47 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами складського зберігання зерна від 26.06.2019 року № 76-ЗБ/2019 та № 77-ЗБ/2019.

Разом з позовом позивачі подали до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з такого.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, за подання даної позовної заяви до господарського суду Харківської області позивачами мало бути сплачено судовий збір у розмірі 44733,03 грн. (1,5% від 2982201,94 грн.).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проаналізувавши норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд констатує, що позивачі не входять до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору, або мають право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору.

Суд також вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовну заяву у відповідності до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення вище перелічених недоліків.

Суд звертає увагу позивачів, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 180, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачам протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Роз`яснити позивачам, що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Смірнова