Рішення № 87655375, 06.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2157/20

Справа №759/14086/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

06 лютого 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Олех Ю.М.

представника позивача- Чайковської Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства» Страхова компанія «МЕГА-ПОЛІС» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача в порядку суброгації 34 499, 70 гр. сплаченого страхового відшкодування.

Посилається в позові на те, що 29 травня 2018 року був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 14887/10 з ОСОБА_3 .

Відповідно до умов договору ним був застрахований транспортний засіб - автомобіль «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві власності.

До товариства надійшло повідомлення від страхувальника про настання страхового випадку, який настав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06 березня 2019 року на проспекті Академіка Палладіна у м. Києві.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 9 квітня 2019 року винним у дорожньо-транспортній пригоді був визнаний відповідач.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , було проведено експертне дослідження, за результатами якого 18 березня 2019 року складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку № С 19-94, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 40 471, 95 гр.

Виходячи із Рахунку-фактури № 8 від 14 березня 2019 року, на підставі страхового акту № 7239/14887-10 від 08 квітня 2019 року здійснено виплату страхового відшкодування потерпілі особі в розмірі 34 499, 70 гр.

Разом фактичні витрати становлять 35 599, 70 гр.(34 499,70 + 1 100, 00 гр.).

Фактичне здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 підтверджується нарядом-замовленням (актом виконаних робіт) №15 від 25 березня 2019 року.

Таким чином, до ПрАТ» СК`МЕГА-ПОІС» у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

2 травня 2019 року на адресу відповідача було надіслано заяву про відшкодування сплаченої суми, однак відповіді отримано не було.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Судові повістки, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Порядок вручення судових повісток визначено ст.ст.128, 130 ЦПК України, а також п.п.99, 99-1, 100 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року.

Таким чином, повідомлення відповідача про час розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання здійснювалося відповідно до вимог закону.

Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання,є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Ухвалою суду від 23 серпня 2019 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 кодексу предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 29 травня 2018 року між позивачем та ОСОБА_3 ,власником транспортного засобу - автомобіля «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 14887/10.

6 березня 2019 року на проспекті Палладіна, 16/39 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій сталося зіткнення транспортних засобів: автомобілів «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить страхувальнику, та «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 9 квітня 2019 року винним у дорожньо-транспортній пригоді був визнаний відповідач, до якого було застосовано адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП.

Платіжними дорученнями № 306 від 9 квітня 2019 року та № 219 від 19 березня 2019 року позивачем було виплачено страхувальнику відповідно 6 583,50 гр. та 27 916, 20 гр.

/ а.с. 4 - 6; 10 - 25; 40 - 41; 65 /

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Як зазначено вище, відносини позивача з застрахованою ним особою виникли на підставі договору майнового страхування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України « Про страхування».

Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.

У порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.

Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 6-2809ц15, яка, з точки зору ст.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП за умовами укладеного з ним договору добровільного страхування, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 921, 00 гр. судового збору.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.133 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1 100, 00 гр.

Керуючись ст.ст. 15,16, 979, 980, 993 ЦК України, Законом України « Про страхування», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 / на користь Приватного акціонерного товариства » Страхова компанія «МГА-ПОЛІС» / 03049 м. Київ вул. Богданівська, 24, оф.23, ЄДРПОУ: 30860173 / 34 499, 70 гр. страхового відшкодування та 3 021, 00 гр. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 18 лютого 2020 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва