Ухвала суду № 87653349, 18.02.2020, Кам'янський районний суд Черкаської області

18.02.2020 Справа № 696/1083/18

Провадження № 1-кс/696/3/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Кам`янка

Слідчий суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., при секретарі Луцаєвській Н.В., за участю прокурора Іщенко Т.В., заступника начальника слідчого відділу Сердюка В.В., скаржника ОСОБА_1 , розглянувши скаргу заявника на постанову про закриття кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Кам`янського районного суду Черкаської області надійшла вказана скарга.

В своїй скарзі скаржник просила скасувати постанову від 20.02.2019 року про закриття кримінального провадження за № 12018250170000453 від 26.08.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з нею незгідна і вважає її незаконною з підстав викладених у скарзі. Вказує, що слідчим не виконанні вимоги ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, проведення необхідного комплексу слідчих та процесуальних дій.

В судовому засіданні скаржник підтримала доводи своєї скарги та просила її задовольнити.

Прокурор та слідчий заперечували проти задоволення скарги заявника та в її задоволенні просили відмовити, так як, на їх думку, досудове розслідування по справі проведено повно, а винесена постанова є мотивованою і законною.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Постановою слідчого СВ Кам`янського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області Сердюка В.В. від 20.02.2019 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження за № 12018250170000453 від 26.08.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Оскаржувана постанова винесена з посиланням на положення пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України через встановлення відсутності складу кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про належне виконання постанови прокурора від 25 жовтня 2018 року, якою вже скасовувалась постанова про закриття провадження у справі, а саме провадження не має даних про проведення комплексного досудового розслідування (допит свідків, призначення експертиз, огляд документів, тощо) як це вказано у вказівках прокурора від 01.11.2018 року, які є досі не виконаними.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 21, 28, 56, 220, 221, 303, 304 - 307, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Постанову слідчого СВ Кам`янського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області Сердюка В.В. від 20.02.2019 року про закриття кримінального провадження за № 12018250170000453 від 26.08.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : В.В. Шкреба