Ухвала суду № 87652410, 17.02.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

17.02.2020р. № 905/105/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області

в інтересах держави в особі: Маріупольської міської ради Донецької області

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Харбор”, м.Маріуполь Донецької області,

про зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Харбор”, м.Маріуполь Донецької області, про зобов`язання повернути на користь Маріупольської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,1200га кадастровий номер 1412300000:03:008:0118, яка знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Заозерна, б/н у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду.

Предметом спору у цій справі є повернення земельної ділянки вартістю 312354,14грн. (як зазначено в позові станом на 01.01.2019р.).

Ухвалою господарського суду від 23.01.2020 позовну заяву залишено без руху; встановлено Маріупольській місцевій прокуратурі №2 Донецької області строк для усунення недоліків позовної заяви (п`ять робочих днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху).

Ухвала мотивована тим, що враховуючи предмет позову, за приписами п.2 ч.1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається вартістю спірної земельної ділянки. У даному випадку, в порушення вказаної норми чинного законодавства, суду надані докази оплати судового збору за ставкою, яка передбачена для позовів немайнового характеру, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху.

При застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду по справі № 923/441/18 від 4 березня 2019 року за аналогічним предметом спору, відповідно до яких судовий збір при поданні позову підлягає сплаті виходячи з вартості спірної земельної ділянки.

Одночасно у вказаній ухвалі суду роз`яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою (ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України).

03.02.2020 через канцелярію суду від Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області надійшов лист №39-01-45-498 вих-20 від 31.01.2020, у якому викладена позиція, що за звернення з відповідною позовною заявою судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру у розмірі 1921,00грн., що і здійснено при зверненні з позовом. Твердження прокуратури мотивовані тим, що підставою позову є припинення договору оренди земельної ділянки, а отже спірні правовідносини виникли з договірних зобов`язань, вимога заявлена немайнового характеру.

Станом на час винесення даної ухвали, вимоги ухвали господарського суду Донецької області від 23.01.2020 прокуратурою не були виконані, докази доплати судового збору за звернення з позовною заявою у сумі 2764, 31грн не надані.

Таким чином, у встановлений судом строк для усунення недоліків позову Маріупольська місцева прокуратура №2 Донецької області недоліки позовної заяви не усунула, а відтак, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.164 ГПК України щодо обов`язку сплати судового за подану позовну заяву у встановленому порядку і розмірі, з урахуванням приписів 2 ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України що вартості спірного майна.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 163 Господарського процесуального кодексу України є спеціальною нормаю, яка регулює питання визначення ціни позову. Так, за її приписами у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю такого майна.

Викладена норма достатньо конкретизована, що виключає можливість піддавати її різному тлумаченню.

При цьому суд звертає увагу, що приписи вказаної норми не містять будь-яких виключень, умов відносно того, чи виникла вимога про повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях або така вимога є похідною від договірних зобов`язань. Більш того, при вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду суд не повинен здійснювати оцінку доказів у справі, а лише повинен перевірити чи додержані позивачем приписи процесуального законодавства щодо порядку подання позовних матеріалів.

Крім того, оцінюючи заяву позивача про те, що на даний час сформована певна судова практика, за якою розмір судового збору повинен визначатися в залежності від того, чи витребовується майно у договірних чи позадоговірних зобов`язаннях, суд зазначає, що таке тлумачення закону суперечить критерію Толстого – Милославського.

Так, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, ЄСПЧ у постанові від 13.07.1995 року у справі «Толстой-Милославський» (Tolstoy Miloslavsky) проти Об`єднаного Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

Саме цим підходом, на думку суду, і повинний керуватися будь-який суд при тлумаченні норм права.

В той же час запропоноване Маріупольською місцевою прокуратурою №2 Донецької області тлумачення закону, яке полягає у твердженні про відмінність ставок судового збору в залежності від оцінки спірні правовідносини виникли з договірних або позадоговірних зобов`язань, не ґрунтується на точному змісті правових норм, є безпідставним, отже, суперечить критерію Толстого-Милославського і загалом принципу правової визначеності.

Як вже зазначалося в ухвалі суду від 23.01.2010, аналогічна правова позиція у застосуванні п.2 ч.1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України викладена у постанові Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду по справі № 923/441/18 від 4 березня 2019 року.

Відповідно до ч.4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч.6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин, оскільки Маріупольська місцева прокуратура №2 Донецької області не усунула належним чином вказані в ухвалі суду від 30.08.2019р. недоліки, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись ст.ст.164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Повернути керівнику Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області позовну заяву №01-45-4785 вих-19 від 27.12.2019 подану в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Харбор”, м.Маріуполь Донецької області, про зобов`язання повернути земельну ділянку та додані до неї документи.

2. Роз`яснити, що згідно ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили 17.02.2020 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Макарова