Ухвала суду № 87650243, 17.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2020 року м. Київ № 640/3413/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомМіністерства внутрішніх справ УкраїнидоДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провизнання протиправною та скасування постанови В С Т А Н О В И В:

Міністерство внутрішніх справ України (далі по тексту - позивач, МВС України) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Департамент ДВС МЮ України), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. від 16 грудня 2019 року по виконавчому провадженню №60875727.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом слугувала його незгода з прийнятою відповідачем постановою про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем у порушення наведених приписів не додано до позовної заяви її копії та копії матеріалів доданих до позовної заяви.

Водночас наданий позивачем доказ направлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї матеріалів не приймається судом, оскільки у даному випадку вимоги частини другої зазначеної статті у спірних правовідносинах не застосовуються.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2 102, 00 грн.

У даному випадку, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, відтак судовий збір за подання позовної заяви складає 2 102, 00 грн.

Позивачем до адміністративного позову не було надано доказів сплати судового збору.

Крім того, частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Як вбачається з позовної заяви предметом оскарження позивачем в судовому порядку є постанова відповідача від 16 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60875727.

Частина п`ята статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем постанову відповідача від 16 грудня 2019 року отримано 30 грудня 2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції УДСД МВС України.

Відтак саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав.

Враховуючи вихідні та святкові дні (31 грудня 2019 року, 01 січня 2020 року, 04 - 07 січня 2020 року, 12 січня 2020 року), останнім робочим днем для звернення до суду з даним адміністративним позов було 16 січня 2020 року, тоді як згідно штампу Укрпошти на конверті позивач звернувся до суду 10 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку, визначеного законом.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.

Позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:

- копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

- документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.;

- заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Міністерства внутрішніх справ України без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов