Ухвала суду № 8765, 13.06.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

УХВАЛА

13.06.06 Справа № 9/6пд-ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи № 9/6пд-ад за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська

до 1. Закритого акціонерного товариства «Сириус і К», м. Луганськ, с. Ювілейне

2. Приватного підприємства «Верона плюс», м. Луганськ, с. Ювілейне

про визнання недійсним договору

в присутності представників:

від позивача –Зіньков Д.О., гол.держ.под.інсп., дов. № 1 від 10.01.06,

від 1-го відповідача –Авраменко В.Д., начю юрид.віддвлу, дов. № 01 від 03.01.06.

від 2-го відповідача –не прибув.

Суть спору: Державною податковою інспекцією у Артемівському районі у м. Луганську заявлено вимогу про визнання договору Приватного підприємства "Верона плюс", укладеним між Закритим акціонерним товариством “Сириус і К" та Приватним підприємством "Верона плюс" –недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, як такий що скоєно з метою, завідомо противною інтересам держави та суспільства, та застосувати до сторін правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України, а саме стягнути з Приватного підприємства “Верона плюс” на користь Закритого акціонерного товариства “Сириус і К” суми перерахованих коштів в розмірі 596502 грн. 32 коп., а Закрите акціонерне товариство “Сириус і К” на користь держави виконаних робіт (послуг) в сумі 596502 грн. 32 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

При проведенні комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Сириус і К»за період з 01.10.03р. по 31.03.05р. фахівцями СДПІ по роботі з КПП у м. Луганську було встановлено, що 01.04.04р. між ЗАТ «Сириус і К»та ПП «Верона плюс»був укладений договір від 01.04.04р. про надання послуг з представництва інтересів та веденню переговорів з метою укладення договірних відносин з потенційними контрагентами та вивченню ринку паливно-мастильних матеріалів.

Згідно актів передачі виконаних робіт від 15.06.04р., від 30.06.04р., та від 31.07.04р. загальна вартість виконаних робіт відповідно до спірного договору становить 596502,32 грн.

ЗАТ «Сириус»і К»за виконані роботи за спірним договором перерахував ПП «Верона плюс»у зазначеній сумі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1807 від 30.08.04р., № 1805 від 27.08.04р., № 1748 від 26.07.04р., № 1736 від 21.07.04р. та податковими накладними № 29 від 31.07.04р., № 26/06 від 30.06.04р., № 25/06 від 18.06.04р.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.06р. по справі № 12/441пн позов Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволено в повному обсязі, визнано недійсним запис № 25370169ю0043979 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 08.12.03р. та скасована державна реєстрація ПП «Верона плюс». Підставою прийняття цієї постанови є те, що підприємство зареєстроване на підставну особу без мети займатися підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнане судом недійсним.

Під час розгляду справи у суду виникли сумніви щодо відповідності правової норми, яка міститься у частині 1 статті 208 положенням ст. 41 Конституції України, які полягають у наступному.

Конституція України, наслідуючи демократичні засади міжнародного, зокрема Європейського права, в своїх ч. 4 і ч. 5 ст. 41 закріплює такі принципи права власності, –

„Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану”.

В даних конституційних положеннях чітко окреслюються два правила, яким має підкорюватися процедура примусового відчуження власності:

1) примусове відчуження власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності;

2) примусове відчуження об’єктів власності може мати місце лише за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Однак ч. 1 ст. 208 ГК України, яка передбачає безапеляційне стягнення на користь держави з добропорядного суб’єкта господарювання коштів навіть за умови відсутності його умислу на укладення суперечної інтересам держави й суспільства угоди (причому без будь-якого застереження про попереднє і повне відшкодування цьому добропорядному суб’єктові вартості його власності), по суті вступає в колізію як з положеннями Конституції України, так і в суперечність з загальновизнаними міжнародними канонами про обов’язковість відповідної де-факто компенсації власникові відчужуваної примусово в нього власності. Причому, з огляду на тривалі суперечки з приводу хибності багатьох положень Господарського кодексу України й необхідності скасування даного Кодексу, що мають місце на сьогодні серед широкої правничої громадськості, твердження про логічну помилковість ч. 1 ст. 208 ГК виглядає доволі ймовірним.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9 п. 5, 156 п. 1-4, 160 п. 14, 165

у х в а л и в:

1. Провадження у справі зупинити.

2. Звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності правової норми, яка міститься у частині 1 статті 208 положенням ст. 41 Конституції України.

Суддя А.Г. Ворожцов