Ухвала суду № 87648866, 17.02.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/596/15-ц

Провадження №2-зз/242/1/20

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2020 року Суддя Селидівського міського суду Донецької області Капітонов В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №242/596/15-ц,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із даною заявою. В обґрунтування заяви зазначив, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23.02.2015 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, та накладено арешт на майно, що належить відповідачу. Зазначав, що майно на яке накладено арешт, а саме нежитлове приміщення площею 184,2 кв.м. на першому, другому поверхах житлового будинку літ. А-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 35282028, а також квартиру літ.В загальною площею 232,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1170 кв.м., реєстраційний номер 8372788, на момент надання позики та застосування забезпечення позову перебуває у власності ОСОБА_4 .. Також представник ОСОБА_2 посилався на той факт, що у строк визначений ч. 8 ст. 158 ЦПК України, тобто у 90 днів з дня набрання рішенням законної сили, виконавче провадження не відкрито, тому заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23.02.2015 року у справі №242/596/15-ц:

-двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 15412264;

-нежитлове приміщення площею 184,2 кв.м. а першому, другому поверхах житлового будинку літ.А-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 35282028;

-будівлі загальною площею 268,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 240504414101;

-чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 19505407;

-квартиру в літ.В загальною площею 232,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 1170 кв.м, реєстраційний номер 8372788;

-3/16 частки квартири загальною площею 24,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , на земельній ділянці площею 5118 кв.м., реєстраційний номер 17793988.

Учасники справи у судове засіданні не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника ОСОБА_3 – ОСОБА_5 надійшов відзив, в якому просив розглянути заяву без його участі та відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23.02.2015 року заяву ОСОБА_3 задоволено, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

-двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 15412264;

-нежитлове приміщення площею 184,2 кв.м. а першому, другому поверхах житлового будинку літ.А-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 35282028;

-будівлі загальною площею 268,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 240504414101;

-чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 19505407;

-квартиру в літ.В загальною площею 232,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 1170 кв.м, реєстраційний номер 8372788;

-3/16 частки квартири загальною площею 24,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , на земельній ділянці площею 5118 кв.м., реєстраційний номер 17793988.

Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 07.05.2015 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 275000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 12.02.2015 року еквівалентно 7 028 468,42 грн. та судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 02.07.2018 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки судом було встановлено, що оригінал виконавчого листа знаходиться в матеріалах справах.

Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою від 02.07.2018 про видачу оригіналу виконавчого листа.

Також, ухвалою суду від 17.08.2018 року ОСОБА_3 поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Селидівського міського суду Донецької області по справі №242/596/15-ц, виданого 26.05.2015 року на виконання заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 07.05.2015 року.

Так, вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно здійснювалося в порядку ЦПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10. 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Главою 10 Розділу 1 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) визначено порядок забезпечення позову та скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала

У Постанові Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК в редакції до 15.12.2017). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК в редакції до 15.12.2017). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

У заяві представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 зазначав, що арешт накладено на майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 , а саме нежитлове приміщення площею 184,2 кв.м. на першому, другому поверхах житлового будинку літ. А-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 35282028, а також квартиру літ.В загальною площею 232,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1170 кв.м., реєстраційний номер 8372788.

Проте, ОСОБА_4 не є стороною у справі, а тому виходячи з роз`яснень викладених у постанові Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вона має право звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З огляду на викладене, суд зазначає, що доводи представника ОСОБА_3 з приводу того, що ОСОБА_4 може звернутися до суду із відповідним позовом про зняття арешту з майна є слушними.

Крім того, згідно з договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу 07 грудня 2011 року, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_7 . Проте, ухвалою суду від 23.02.2015 року арешт накладено на квартиру в літ.В загальною площею 232,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 1170 кв.м, реєстраційний номер 8372788.

Заявником не доведено, що арешт накладено саме на нерухоме майно ОСОБА_4 , оскільки об`єкти нерухомості мають різні номери будинків, а саме № НОМЕР_1 та №15а, тобто, знаходяться за різними адресами.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Отже, частиною 7 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 зверталися до суду та вирішували питання щодо отримання оригіналу виконавчого листа та ОСОБА_3 поновлювала строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому матеріали справи не містять інформації щодо відкриття виконавчого провадження, оскільки учасниками виконавчого провадження згідно із Законом України «Про виконавче провадження» є виконавець та сторони, а саме стягував та боржник. В даному випадку стягувачем є ОСОБА_3 , боржником ОСОБА_2 ..

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 при посиланні на закінчення строку визначеного ч. 8 ст. 158 ЦПК України не довів, що на даний час виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Селидівським міським судом Донецької області від 26.05.2015 року, не відкрито після постановлення ухвали Селидівським міським судом Донецької області від 17.08.2018 року, якою ОСОБА_3 поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, суд звертає увагу, що представник заявника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи 02.01.2019 року. Проте, жодним чином не намагався оскаржити судові рішення прийняті за розглядом справи, а також вирішення процесуальних питань.

Також, суд враховує роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Представником ОСОБА_2 ОСОБА_1 не доведено, що на даний час рішення суду виконано, а також те, що відпали обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню.

Суд, вважає за необхідне роз`яснити, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №242/596/15-ц - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І.Капітонов