Ухвала суду № 87647135, 12.02.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.02.2020 Справа № 554/14044/15-ц

Провадження № 4-с/554/2/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Гаврись В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтава матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Деркачова Анатолія Федоровича неправомірною,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у листопаді 2016 року звернувся до суду зі скаргою, яку доповнив у грудні 2016 року, та остаточно прохав:

визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Деркачова Анатолія Федоровича;

зобов`язати старшого державного виконавця Деркачова Анатолія Федоровича здійснити всі передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, в тому числі:

-звернути стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника ОСОБА_2 ,

-звернути стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника ОСОБА_2 , у тому числі якщо вони перебувають в інших осібабо належать боржникові від інших осіб,

-накласти арешт на майно та кошти, що належать боржнику ОСОБА_2 ,

-скласти акт опису й арешту майна, що належить боржнику ОСОБА_2 та звернути стягнення на нього шляхом реалізації виявленого майна та задоволення вимог стягувача за рахунок вилучених коштів.

В обґрунтування скарги зазначив, що 28 липня 2016 року Путивльським районним відділом ДВС ГУЮ в Сумській області було відкрите виконавче провадження № 51795342 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 014 800, 85 грн. боргу. Ним неодноразово направлялися державному виконавцю заяви про вжиття заходів примусового виконання рішення, однак вони проігноровані, ні відповіді, ні дій на його заяви зроблено не було.

Від Путивльського районного ВДВС ГТУЮ у Сумській області у січні 2017 року до суду надійшли заперечення, в яких зазначено, що виконавчий лист № 2/554/469/16 виданий Октябрським районним судом м.Полтави від 20.04.2016 року надійшов з Октябрського ВДВС м.Полтави 27.07.2016 року, так як за боржником згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно значилося 47/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 27.07.2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. На виконання рішення суду державним виконавцем направлені запити відповідним установам: до відділу Держгеокадастру у Путивльському районі, до Путивльської міськради, до територіального сервісного центру ПСЦ № 5942 РСЦ МВС у Сумській області м.Конотоп, до банків, до Путивльського БТІ, витребувана інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно, надіслана на виконання до Державної прикордонної служби України ухвала Октябрського районного суду м.Полтави про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, яка за повідомленням Державної прикордонної служби України вже прийнята до виконання раніше та виконується. Згідно відповідей установ рухоме майно належне боржнику, відкриті рахунки у банківських установах, доходи не виявлено. Встановлено, що боржник є громадянином Російської Федерації та зареєстрованим не значиться. Державний виконавцем здійснено опис майна, належного боржнику 0, 235 частки житлового будинку. Таким чином, державним виконавцем здійснено всіх заходів по перевірці майнового стану боржника ОСОБА_2 . На всі заяви стягувача, які надходили до ВДВС, надавалися відповіді, тому твердження ОСОБА_1 щодо ігнорування його заяв є невірним.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30 березня 2017 року скаргу задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність старшого держвиконавця Деркачова А.Ф.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу Путивльського РВДВС задоволено, ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30 березня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року скасовано ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 липня 2017 року та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2019 року справу передано до провадження судді Савченко Л.І.

Ухвалою суду від 06 вересня 2019 року справу прийнято до провадження тра залучено до участі у розгляді скарги боржника – ОСОБА_2 .

Від в.о. начальника Путивльського РВ ДВС ГТУЮ у Сумській області Деркачова А.Ф. у жовтні 2019 року до суду надійшли доповнення до заперечення, в яких він вказав, що на виконання рішення суду та в цілях виявлення наявності земельних ділянок у праві власності розташованих у м.Путивль належних боржнику неодноразово отримувалася інформація з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Земельні ділянки належні боржнику зареєстрованими не значилися. Виділена Путивльськогю міською радою земельна ділянка ОСОБА_2 для будівництва згідно кадастрової карти є комунальною власністю, тому опису не підлягала. Також не зазначена земельна ділянка і у договорі купівлі-продажу будинку. Для встановлення джерел доходу державним виконавцем отримувалася інформація з реєстрів ПФ України та ДФС України. Згідно отриманої інформації доходи відсутні. Для встановлення факту смерті боржника отримувалася інформація з Пристайлівської сільської ради та з ЗАГС адміністрації Уватського муніципального району Тюменської області Російської Федерації. У зв`язку із смертю боржника виконавче провадження завершено у відповідності до ст. 39 ч.1 п.3 ЗУ «Про виконавче провадження». Вважає, що всі заходи щодо виявлення доходів та майна боржника вжиті, тому скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Від стягувача ОСОБА_1 у листопаді 2019 року до суду надійшла заява, в якій він посилався на норми ч.4 ст. 11 Закону, згідно яких у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження та звертається до суду із заявою про заміну сторони. Державним виконавцем не було здійснено звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Також державний виконавець не виконав вимогу ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не запропонував стягувачу, у разі нереалізаці майна на третіх осіб, залишити це майно за собою. Також державний виконавцем не перевірявся майновий стан боржника: кожні два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав. Прохав зобов`язати державного виконавця представити документи по запитаннях Верховного Суду.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 07 листопада 2019 року провадження по справі зупинялося до залучення до участі у справі правонаступника заінтересованої особи ОСОБА_2 , у зв2язку зі смертю останнього.

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року провадження за скаргою поновлено, у зв`язку із надходженням до суду інформації із Спадкового реєстру про відсутність відомостей щодо спадкоємців ОСОБА_2 .

У судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні скарги наполягає.

Державний виконавець Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Деркачов А.Ф. у судовому засіданні 17.10.2019 року проти задоволення скарги заперечував, у судове засідання 12 лютого 2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали скарги, перевіривши фактичні обставини письмовими доказами, дійшов до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 липня 2016 року Путивльським РВ ДВС ГТУЮ в Сумській області відкрито виконавче провадження ВП № 51795342 з виконання виконавчого листа виданого Октябрським районним судом м.Полтави від 20.04.2016 № 2/554/469/2016 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 014 800, 85 грн. боргу.

В ході примусового виконання та з метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем 28-29 липня 2016 року були направлені запити до відділу Держгеокадастру у Путивльському районі, Путивльської міської ради, Територіального сервісного центру ПСЦ № 5942 РСЦ МВС у Сумській області м.Конотоп, ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», Путивльського БТІ, Державного реєстру прав на нерухоме майно.

21 жовтня 2016 року державним виконавцем надіслана ухвала Октябрського районного суду м.Полтави про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон на виконання до Державної прикордонної служби України.

01 вересня 2019 року здійснено опис майна, що належить боржнику, а саме 0, 235 частки одноповерхового житлового будинку, загальною площею 71,3 кв.м., житловою площею 40, 6 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 .Після завершення процедури оскарження акту опису, державним виконавцем вжиті заходи щодо примусової реалізації арештованого майна.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, § 40).

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на момент вчинення державним виконавцем дій з примусового виконання судового рішення (далі Закону), наведено обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною 8 ст. 52 Закону встановлено, що державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Деркачовим А.Ф. не дотримано зазначених норм, оскільки вжито не всіх заходів спрямованих на встановлення доходів та майна боржника.

Так, останнім не проводилася кожні два тижні перевірка на виявлення рахунків боржника, запити направлялися до ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» лише 28.07.2016 року (том 1 а.с.75, 76).

Також державним виконавцем кожні три тижні не вживалися заходи щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника

Додані до доповнень до заперечень дві відповіді на запит № 25333068 від 15.02.2017 року та № 25333069 від 15.02.2017 року вказаного порушення не спростовують (а.с.20), а долучені відповіді на запити № 15156324, № 15156326, № 15156317 від 23.11.2015 стосуються іншого боржника ОСОБА_3 та не відносяться до даного виконавчого провадження (том 2 а.с. 18-19).

Згідно наданого державним виконавцем рішенням Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 25.12.2014 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.08.2016 року за ОСОБА_2 вказана земельна ділянка не значиться. Однак перевірок щодо набуття права власності на вказану земельну ділянку в подальшому здійснено не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що скарга в частині визнання бездіяльності старшого державного виконавця Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Деркачова Анатолія Федоровича неправомірною є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимоги скарги в частині зобов`язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 23 січня 2017 року відділом ЗАГС адміністрації Уватського муніципального району, а/з № 14 (том 2 а.с.14).

05 липня 2017 року постановою старшого державного виконавця Путивльського РВ ДВС ГТУЮ в Сумській області Деркачовим А.В. прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51795342 на підставі п.3 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку зі смертю стягувача.

Вказана постанова державного виконавця не скасована та є чинною, а тому зобов`язання державного виконавця вчинити виконавчі дії поза межами виконавчого провадження є неспроможним та суперечить положенням ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи ОСОБА_1 , що державний виконавець неправомірно закрив виконавче провадження, оскільки повинен був його зупинити, не є предметом розгляду даної скарги, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Деркачова Анатолія Федоровича неправомірною – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Деркачова Анатолія Федоровича – неправомірною.

В задоволенні іншої частини скарги – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено17 лютого 2020 року.

Суддя Л.І.Савченко