Рішення № 87644995, 17.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/185/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови врахувати до стажу період здійснення підприємницької діяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу період здійснення підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року /а.с.1-4/.

Позов обґрунтований тим, що пенсія позивачу обчислена із доходу, який отриманий ним з 30 червня 2000 року, на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. 22 листопада 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про включення до страхового стажу періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року та перерахунок пенсії з урахуванням такого стажу. Листом Головного управління ПФУ в Полтавській області №103/Б-02.10-45 від 05 грудня 2019 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю довідки податкових органів про систему оподаткування та про сплату внесків. Із діями щодо відмови врахувати до стажу період здійснення ним підприємницької діяльності позивач не погоджується, адже листом Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції від 07 грудня 2017 року № 1948/Б/12-10-26 підтверджується неможливість надати необхідну інформацію за період з 1995 рік по 2001 рік у зв`язку з тим, що справа ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця та картка особових рахунків знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території та вважаються втраченими.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.38-40/ зазначив, що відповідно до положень законодавства України для врахування періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності до страхового стажу надається довідка податкових органів про систему оподаткування та про сплату внесків, проте позивачем такі документи не надавалися, а рішення Арбітражного суду Луганської області від 17 травня 2001 року та свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності №64133767/1722 від 11 серпня 1997 року не підтверджують того, що позивачем сплачувались страхові внески із доходів, отриманих від підприємницької діяльності у період з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року. У зв`язку з цим, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з 01 серпня 2014 року отримував пенсію за віком /а.с. 11, 43-51, 60, 68-71/, а з 04 вересня 2019 року його переведено на пенсію по інвалідності /а.с. 75-78/.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою від 22 листопада 2019 року (вх.№103/Б-02.10-45 від 22 листопада 2019 року) про зарахування до страхового стажу періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року /а.с.89/. До вказаної заяви додав копії: листів Пенсійного фонду України №20881/Б-109 від 04 вересня 2019 року, Міністерства юстиції України №3256263-0100.6.4.3 від 02 вересня 2019 року, Державної служби статистики України №15.1.3-22/1033Пі-19 від 04 вересня 2019 року, Господарського суду Луганської області №01-04/306/18 від 08 листопада 2018 року, Головного управління ДФС у Луганській області №Б-2437/14/12-32-50-01 від 17 липня 2019 року та інформації про платника податків /а.с. 89, 91-95/.

Листом Головного управління ПФУ в Полтавській області №103/Б-02.10-45 від 05 грудня 2019 року /а.с. 16-17, 90-91/ ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до положень статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, для врахування періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності до стажу роботи надається довідка про систему оподаткування та про сплату внесків. Перевіривши надані документи, управлінням було прийнято рішення №3 від 03 січня 2018 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії із врахуванням вищевказаного періоду та у разі відсутності довідки про систему оподаткування та про сплату внесків звертатися до органу пенсійного фонду повторно немає необхідності.

Не погодившись із діями відповідача щодо відмови врахувати до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV/.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", доповнено пунктом 3-1, відповідно до підпункту 1 якого для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону до страхового стажу включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Слід зазначити, що до 01 січня 2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток N 1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 2.7 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період здійснення особою підприємницької діяльності, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку, а до 01 липня 2000 року - довідкою Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року підтверджується довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Такий висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 жовтня 2018 року у справі № 643/20104/15-а.

Свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності №64133767/1722 від 11 серпня 1997 року /а.с.30/ підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований приватним підприємцем.

Відповідно до листа державного реєстратора Реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області №13 від 29 липня 2013 року /а.с.27/ підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено за рішенням Арбітражного суду Луганської області №14/159 від 17 травня 2001 року .

Згідно з листом Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області №1948/Б/12-10-26 від 07 грудня 2017 року /а.с.28/ та листом Головного управління ДФС у Луганській області №Б-2437/14/12-32-50-01 від 17 липня 2019 року /а.с.92/ надати інформацію щодо видів податків, платником яких був ОСОБА_1 у період з 28 червня 1995 року по 28 червня 2001 року, немає можливості у зв`язку з тим, що справа фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території та вважається втраченою.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні документи, що дають підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року, зокрема щодо точної дати реєстрації позивача приватним підприємцем, щодо обраної позивачем системи оподаткування (загальної чи спрощеної) та щодо сплати позивачем під час здійснення підприємницької діяльності страхових внесків.

При цьому судом встановлено, що позивачем вчинялися дії щодо отримання документів, необхідних для перерахунку пенсії з урахуванням включення до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності /а.с.19-20, 22, 25-26 /.

Відповідно до положень пункту 4.2. Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із підпунктами 2, 4 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22 грудня 2014 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами;

Судом встановлено, що відповідач, будучи обізнаним про неможливість надання необхідних документів самим позивачем, не скористався правом, передбаченим вищенаведеною нормою, щодо самостійного отримання від державних органів необхідних відомостей та не вжив всіх можливих заходів щодо належного та повного виконання своїх функцій по сприянню особі в отриманні нею соціальних гарантій у вигляді перерахунку пенсії.

У листі №103/Б-02.10-45 від 05 грудня 2019 року відповідач посилався лише на лист - відповідь Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області №2544/12-12-08-15 від 22 жовтня 2017 року на запит відповідача №23557/03-09 від 12 жовтня 2017 року, проте вказаний запит подавався відповідачем не з метою вирішення заяви позивача №103/Б-02.10-45 від 22 листопада 2019 року та її не стосувався, а відтак не приймається судом як доказ.

Крім того, у листі №103/Б-02.10-45 від 05 грудня 2019 року відповідачем не надано оцінки зарахуванню до страхового стажу позивача періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 01 липня 2000 року по 17 травня 2001 року на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в базі даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку за цей період.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що дії Головного управління ПФУ в Полтавській області, які знайшли своє відображення у листі №103/Б-02.10-45 від 05 грудня 2019 року, щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року, є протиправними.

З огляду на те, що обставини, які мають значення для визначення страхового стажу позивача та перерахунку його пенсії відповідачем не встановлені, а суд не може підміняти інший державний орган та перебирати на себе його повноваження, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 листопада 2019 року (вх.№ 103/Б-02.10-45 від 22 листопада 2019 року), з урахуванням висновків суду.

А відтак, позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року задоволенню не підлягає.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 28 червня 1995 року по 17 травня 2001 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 листопада 2019 року (вх№ 103/Б-02.10-45 від 22 листопада 2019 року) з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк