Рішення № 87644526, 18.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18.02.2020 р. Справа № 400/1594/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», пр-т Героїв Сталінграду, буд.113/1, м. Миколаїв, 54025

доГоловного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2019 р. №00015731411, №00015741411, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (надалі -позивач, ТОВ "Техноторг-Дон") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2019 року №00015731411, №00015741411.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (пр-т Героїв Сталінграду, буд.113/1, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 31764816) до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) задоволено.

14.02.20 року від ТОВ «Техноторг-Дон» надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення. Заява обґрунтована тим що, в даній справі за клопотанням позивача була проведена товарознавча експертиза, оплата послуг за проведення експертизи була здійснена позивачем в сумі 1884,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19454 від 25.09.2019 року.

Дослідивши вказану заяву позивача та матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої особи), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3, 5, 8 ст. 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження факту витрат на проведення експертизи позивачем надано платіжне доручення № 19454 від 25.09.2019 р. Зі змісту Висновку судової автотоварознавчої експертизи від 30.10.2019 р. №07-19/19-867/868 встановлено, що експертне дослідження проведено з питань предмету адміністративного позову, відтак понесені витрати на проведення експертизи пов`язані з розглядом справи.

Так, сума понесених позивачем судових витрат за проведення судової експертизи склала - 1884,00 грн.

Як вже було зазначено вище, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року адміністративний позов задоволено повністю, проте питання про судові витрати понесені в зв`язку з проведенням товарознавчої експертизи не вирішене.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та винесення додаткового рішення в якому вирішити питання про судові витрати понесені в зв`язку з проведенням автотоварознавчої експертизи.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (пр-т Героїв Сталінграду, буд.113/1, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 31764816) про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (пр-т Героїв Сталінграду, буд.113/1, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 31764816) понесені судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи, у розмірі - 1884,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277).

Копію додаткового рішення суду направити учасникам справи.

Додаткове рішення набирає законної сили та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 255 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар