Ухвала суду № 87644479, 17.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2020 р. справа № 400/751/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В., ознайомився з

позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до1. Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8,Київ,04053 2. Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 провизнання бездіяльності протиправною; стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в сумі 74 081,00 грн.; відшкодування моральної шкоди в сумі 13 794,00 грн.,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною; стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в сумі 74 081,00 грн.; відшкодування моральної шкоди в сумі 13 794,00 грн.

Суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначив, що за час затримки виконання рішення суду стягненню підлягає 74 081 грн. та навів власний розрахунок цієї суми, однак не надав доказ на підтвердження зазначеної обставини, а саме довідку про заробітну плату за останні два місяці перед звільненням.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З позовної заяви вбачається, що позивач, зокрема, просить суд стягнути з Головного управління ДФС у Миколаївській області середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у сумі 74 081 грн. Судовий збір за дану вимогу позивачем не сплачено, а у позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2020 р. у справі №580/2489/19 зазначив, виходячи з аналізу норм законодавства, дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відтак, судовий збір за подання цього позову з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, підлягає сплаті за ставками передбаченими Законом України "Про судовий збір" за подання позову майнового характеру, оскільки середній заробіток за час затримки виконання рішення суду не є складовою заробітної плати, а тому не підпадає під пільги передбачені Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить вимогу майнового характеру, однак у суду відсутня можливість розрахувати суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем, оскільки ним не надано доказ на обрахування розрахунку середнього заробітку, який він просить стягнути і відповідно ця сума може змінитись.

Відтак, позивачу необхідно обрахувати судовий збір після визначення остаточної суми стягнення середнього заробітку на підставі належного доказу (довідки про доходи за останні місяці перед звільненням) та надати суду доказ сплати судового збору.

Судовий збір сплачується на рахунок № UA908999980313101206084014002 , отримувач коштів УК у м. Миколаїв (м. Миколаїв/22030101), код отримувача 37992781, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду довідку про заробітну плату за останні два місяці перед звільненням; документ про сплату судового збору в сумі, розрахованої відповідно до Закону України "Про судовий збір".

3. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Марич