Рішення № 87643896, 18.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року м. Київ № 320/3008/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та

зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо виставлення ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 №Ф-13767-51 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2457,18 грн. та нарахування до сплати, в рахунок соціального внеску, загальної суми 13162,90 грн.; скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 №Ф-13767-51, виставлену ОСОБА_1 , зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2457, 18 грн. та нарахування до сплати, в рахунок соціального внеску, загальної суми 13162,90 грн.; зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повернути ОСОБА_1 шляхом перерахування на пенсійну картку ПриватБанку №4149499112722606, безпідставно, вимушено зараховані кошти в сумі 13162,90 грн.

Позов мотивовано безпідставністю винесення відповідачем вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) по єдиному внеску, як пенсіонеру та інваліду війни, який має пільги зі сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464, та без проведення попередньої перевірки щодо підстав нарахування позивачу сум єдиного внеску.

Ухвалою суду від 08.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивач перебуває на обліку як самозайнята особа - адвокат, відповідно є платником єдиного внеску та з 01.01.2018 зобов`язаний сплачувати єдиний внесок у розмірі не нижчому, ніж мінімальний страховий внесок. Оскільки позивачу в автоматичному режимі проведено нарахування єдиного внеску за IV квартал 2018 року, контролюючим органом правомірно сформовано та направлено позивачу спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки). Також у відзиві зазначено, що відповідно до бази даних ІС «Податковий блок», протягом 2019 року в автоматичному режимі проведено нарахування позивачу єдиного внеску в сумі 7965,54 грн. за період з IV кварталу 2018 року по ІІ квартал 2019 року. Позивачем у 2019 році сплачено 13162,90 грн., відповідно станом на 31.07.2019 за позивачем рахується переплата по єдиному внеску в сумі 5197,36 грн.

Позивачем у судовому засіданні 04.09.2019 позов підтримано, зазначено про безпідставність винесення спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) без проведення контролюючим органом документальної перевірки позивача щодо сплати єдиного внеску.

Представником відповідача проти позову заперечено, наголошено на правомірності винесення спірної вимоги на підставі даних інтегрованої картки позивача по єдиному внеску та зазначено про добровільну сплату позивачем нарахованих сум єдиного внеску, згідно спірної вимоги.

На підставі поданих сторонами у судовому засіданні письмових клопотань про розгляд справи у письмовому проваджені, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.10.2008 №3784/10.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 С та вкладкою до нього від 06.02.2008 НОМЕР_5.

Згідно пенсійного посвідчення від 30.01.2008 НОМЕР_6, позивач є пенсіонером по інвалідності (інвалід з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань).

Відповідно до довідки (форма №34-ОПП) про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 25.04.2018 №1810280700007, адвокат ОСОБА_1 узятий на облік у контролюючих органах 12.06.2009 за №6083-04.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області сформовано вимогу від 08.02.2019 №Ф-13767-51 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в сумі 2457,18 грн.

Згідно квитанції від 26.02.2019 №102 позивачем сплачено 2457,18 грн. єдиного внеску.

Позивачем подано до Бориспільського управління ГУ ДФС у Київській області заяву від 14.03.2019 про повернення сплаченого єдиного внеску в сумі 2457,18 грн. у зв`язку з тим, що позивач, як самозайнята особа, є пенсіонером та інвалідом, відповідно не зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок.

Листом Головного управління ДФС у Київській області від 12.04.2019 №9670/ФОП/10-36-51-06 позивачу повідомлено про правомірність нарахування єдиного внеску, оскільки звільнення від сплати єдиного внеску не стосується осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 №Ф-13767-51, позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у Київській області, із проханням: вирішити питання про повернення сплаченої суми 13162,90 грн.; не нараховувати ЄСВ за 2018-2019 роки і в подальшому; відтермінувати подачу передбаченої законом звітності.

Головним управлінням ДФС у Київській області листом від 07.05.2019 №11340/Б/10-36-13-058 повідомлено позивача, що в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 в автоматичному режимі, як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, проведено щоквартальні нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн. та 1 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн. Водночас, фактична сплата єдиного внеску склала 13162,90 грн., у зв`язку з чим за позивачем обліковується переплата в сумі 7951,54 грн., яка буде погашена після подачі платником звітності.

Вважаючи протиправними дії контролюючого органу щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі по тексту - Закон №2464-VI).

Згідно пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Судом встановлено, що позивач має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.10.2008 №3784/10, відповідно вважається платником єдиного внеску в розумінні пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведеної норми дає підстав для висновку, що від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, за умови отримання такими особами пенсії за віком або наявності у таких осіб інвалідності, або досягнення ними віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

Звільнення від сплати єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатів у зв`язку з отриманням ними пенсії та наявності статусу особи з інвалідністю Законом №2464-VI не передбачено.

Відтак, твердження позивача про звільнення його, як пенсіонера та інваліда війни, від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464 є необґрунтованим.

Статтею 5 Закону №2464-VI встановлено, що взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абзац другий частини першої). Обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності (абзац третій частини четвертої).

Відповідно пункту 6.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, (у редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спірних відносин), взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців (абзац перший). Довідка за формою № 34-ОПП надсилається (видається) фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, згідно з пунктами 3.10-3.11 розділу III цього Порядку (абзац другий підпункту 3).

Наявною у матеріалах справи довідкою форми №34-ОПП від 25.04.2018 №1810280700007, підтверджується взяття позивача як адвоката на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, з 12.06.2009.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий).

Таким чином, з 01.01.2018 позивач, як самозайнята особа, був зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, який з урахуванням встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальної зарплати на 1 січня у розмірі 3723,00 грн. складав 819,06 грн. (3723,00 грн. * 22%) на місяць, або 2457,18 грн. на квартал.

Згідно абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац перший) Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац четвертий). У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац п`ятий). Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац шостий) Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску (абзац сьомий).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - Інструкція №449).

Розділом ІV Інструкції №449 встановлено, зокрема, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах , визначених розділом VII цієї Інструкції (абзац другий пункту 2). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму, що перевищує 10 гривень (абзац десятий пункту 3). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (абзац перший пункту 4).

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця борг з єдиного внеску.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічну за змістом правову позицію, щодо формування вимоги про сплати боргу (недоїмки) на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зокрема, у своїй постанові від 11.09.2018 у справі №826/11623/16 (76518273).

Отже, враховуючи наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску за IV квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн., Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області правомірно сформовано та направлено позивачу вимогу від 08.02.2019 №Ф-13767-51 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в сумі 2457,18 грн., відповідно суд не вбачає правових підстав для скасування зазначеної вимоги.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути вимушено перераховані кошти, то суд зазначає, що повернення надміру сплачених сум єдиного внеску здійснюється на підставі Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 за №193/28323 (далі по тексту - Порядок).

З наявної у матеріалах справи облікової картки позивача по єдиному внеску убачається переплата позивачем єдиного внеску в сумі 5197,36 грн., що також підтверджено відповідачем.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що повернення Коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Згідно пункту 6 Порядку, повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 7 Порядку, у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

Оскільки законодавством встановлено порядок повернення надміру сплачених сум єдиного внеску і позивачем не надано суду доказів звернення до контролюючого органу із заявою за формою, встановленою Порядком, про повернення надмірної сплати єдиного внеску, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повернути кошти в сумі 13162,90 грн.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, та зважаючи на необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій відповідача з винесення оскаржуваної вимоги, наявності підстав для її скасування та наявності підстав для повернення позивачу надміру сплачених сум єдиного внеску, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - громадян, віднесених до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно звільнений від сплати судового збору.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 лютого 2020 року.