Рішення № 87643880, 18.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року м. Київ справа № 320/6758/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ПФУ Київської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області (далі - третя особа), в якому просить суд:

- зобов`язати відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення позивачу суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8457 грн. 00 коп., сплаченого згідно з квитанцією № 0002961 від 14 червня 2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 червня 2019 р. позивач придбала вперше квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки відповідно до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій є невнесення встановлених законодавством платежів, пов`язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальних дії, позивач була змушена сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій на купівлю-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу - 8457 грн. 00 коп. У подальшому позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення їй безпідставно сплачених коштів у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу (8457 грн. 00 коп.). Проте, відповідачем відмовлено у повернені сплаченої суми обов`язкового державного пенсійного страхування з операцій на купівлю-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу у розмірі 8457 грн. 00 коп.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 р. відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання. У цій ухвалі відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня її вручення подати до суду відзив на позовну заяву.

У подальшому від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Зазначив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше. Стверджує, що надання як доказ первинності придбання майна витягу з державного реєстру прав є недостатнім, оскільки не містить повної інформації щодо прав власності на нерухоме майно, які могли б мати місце до дати оформлення витягу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області - заяв, клопотань у справі, а також відзив на позов не подала.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

14 червня 20119 р. між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Пєшою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 961.

Відповідно до вимог п. 1 договору від 14 червня 2019 р. продавець передає у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира розташована на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку та складається з однієї кімнати житловою площею - 18,7 кв.м.; загальна площа квартири - 45,5 кв.м.

Згідно з вимогами п. 3договору від 14 червня 2019 р. продаж зазначеної квартири вчинено за ціною 845700 грн. 49 коп., з яких 169 140 грн. 49 коп. продавець отримав до підписання цього договору, 676 560 грн. 00 коп. отримає 14 червня 2019 р. до 18 год. 00 хв. Факт повного розрахунку за цим договором буде підтверджено відповідною заявою продавця, справжність підпису на який засвідчується нотаріально. Зазначена заява є невід`ємною частиною цього договору.

Право власності позивача на цю квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852402432208) зареєстровано 14 червня 2019 р. в Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 32003936.

При укладенні договору позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 8457 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 14 червня 2019 р. № 0002961.

13 серпня 2019 р. позивач із заявою звернулася до відповідача щодо повернення безпідставно сплачено збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

22 серпня 2019 р. листом відповідача № 1032/03 позивача повідомлено про те, що відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками податку на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житло або придбавають житло вперше. Оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, видача довідок щодо звільнення від сплати збору та осіб, що придбавають нерухоме майно вперше не входять до компетенції Пенсійного фонду України (Лист ПФУ від 12 липня 2002 р. № 4466/М-01). У зв`язку з відсутністю інформації щодо прав власності громадян на нерухоме майно підстави на повернення коштів позивачу відсутні.

Позивач вважає ці дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до вимог п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з вимогами пункту 151 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 153 Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до вказаних приписів, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 170517811, сформованого 14 червня 2019 р., встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу.

Ураховуючи наведене, суд зазначає, що інших житлових приміщень за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на вищевказане нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (квартири або житлового будинку) та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбала житло та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до вимог п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 3 вересня 2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з вимогами п. 7.2 Порядку визначено, що ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 р. № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 8457 грн. 00 коп., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

За таких обставин дії органу ПФУ щодо наданої позивачу відмови були протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 24 квітня 2018 р. по справі № 813/2874/17, від 10 вересня 2018 р. № 819/1012/17, від 28 листопада 2018 р. № 813/1126/17, від 30 листопада 2018 р. № 819/976/17, від 13 грудня 2018 р. № 813/969/17, від 28 березня 2019 р. № 819/830/17, від 2 квітня 2019 р. № 819/806/17, від 4 квітня 2019 р. № 819/1553/17.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Бориспільському управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 14 червня 2019 р. у розмірі 8 457 грн. 00 коп., сплаченого згідно з квитанцією № 0002961 від 14 червня 2019 р., є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням обставин цієї адміністративної справи, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 8 457 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу в поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 8 457 грн. 00 коп. у встановленому порядку, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. згідно з квитанцією від 6 грудня 2019 р. № 1.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 139 КАС України, тому беручи до уваги результат вирішення спору щодо повного задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 768 грн. 40 коп. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 8 457 грн. 00 коп.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, сформувати та подати до Бориспільському управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 14 червня 2019 р. у розмірі 8 457 грн. 00 коп., сплаченого згідно з квитанцією № 0002961 від 14 червня 2019 р.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.

Третя особа - Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, адреса: вул. Київський шлях, буд. 63, м. Бориспіль, Київська область, 08301, код ЄДРПОУ - 38007070.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 18 лютого 2020 року.