Ухвала суду № 87643686, 12.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

12 лютого 2020 року м. Київ № П/320/1033/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" про стягнення вартості відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробувань),

у с т а н о в и в:

ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області звернулось до суду з позовом, у якому просила стягнути з ТОВ "Технополіс-1" вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи у розмірі 6597,96 грн.

Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, поміж іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження, ураховуючи таке:

позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Технополіс-1" витрат вартості лабораторних досліджень відібраних зразків продукції позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах: фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області є органом ринкового нагляду в розумінні ст.ст. 1, 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який вправі проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування) (п.4 ч.1 ст.11 Закону).

Згідно з ч.8 ст.27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» витрати, пов`язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду. Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб`єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту четвертого Порядку відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженого постановою КМУ від 31.08.2011 №921, у разі відмови суб`єкта господарювання від відшкодування органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, зазначені кошти стягуються в судовому порядку.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції органу ринкового контролю та забезпечує відбір зразків продукції та проведення їх експертизи під час перевірки характеристик продукції.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що повноваження Держпродспоживслужби та її територіальних органів щодо відібраних зразків продукції та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, обмежуються лише власне відбором таких зразків та направленням їх на експертизу у випробувальні лабораторії чи інші організації, акредитовані на право проведення таких робіт.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, у яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб`єктів владних повноважень. До компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Проте ані Конституцією України, ані законами України позивача (головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області, Держпродспоживслужбу) не наділено правом звернення саме до адміністративного суду щодо стягнення вартості відібраних зразків та проведення їх експертизи.

Крім того, за змістом ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватно правовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Ця позиція була підтримана ШААС у справі №640/7788/19 та узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 та правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 26.10.2016 у справі № 813/4972/13-а.

Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 803/3/18 під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

За своєю правовою природою витрати за лабораторні випробування не є ані штрафною санкцією, ані заходами стягнення, які суб`єкт владних повноважень застосовує до суб`єкта господарювання в разі встановлення порушень ним вимог законодавства, дотримання яких контролює цей суб`єкт владних повноважень.

Враховуючи викладене та суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що спір за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" про стягнення вартості відібраних зразків та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок проведення експертизи зразків нехарчової продукції, відібраних у суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Сумській області у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби (ЄДРПОУ - 40356714, м.Суми, вул.Гамалія, буд. 25, 40021) до товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (ЄДРПОУ - Головного територіального управління юстиції у Київській області (ЄДРПОУ - не зазначено, с.Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Велика кільцева, буд. 4, 08130) про стягнення вартості відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробувань).

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.