
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 лютого 2020 року м.Київ № П/320/949/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про стягнення компенсації втрати частини доходів,
у с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою до УСЗН Вишгородської РДА про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням відповідачем строків виплати сум щорічної допомоги на оздоровлення, які виплачені на виконання рішень судів у справах № 2-2725/10 в сумі 6761,27 грн. та № А-635/11 в сумі 6834,98 грн. відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміни їх виплати.
Згідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши зміст поданої заяви та приєднаних до неї документів, суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке:
в порушення вимог п.п.5, 8, 11 ч. 5 ст.160 КАСУ у поданій заяві не зазначено електронної пошти відповідача; ціни позову; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посилання на відповідні докази, зокрема: обґрунтування підстав розрахунку компенсації втрати частини доходів, починаючи саме з 07.10.2011 та з 20.02.2012 на підставі рішень суду, враховуючи, що фактичне звернення до виконання рішень почалось відповідно з 21.08.2013 та 02.08.2013; поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки виконавчий лист №2-2725/2010 був виданий ОСОБА_2 09.11.2011 та звернутий до виконання лише 21.08.2013; виконавчий лист № А-635/2011 був виданий - 25.05.2012, проте звернутий до виконання - 02.08.2013, тобто з пропуском, встановленого законом однорічного строку звернення до виконання.
Крім того, ч. 1 ст. 161 КАСУ передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАСУ, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За умовами п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р., відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші копії документа.
В свою чергу, додані до позовної заяви копії документів засвідчені не у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації".
Також, за приписами ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору, який підлягає сплаті перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, при цьому будь-яких документів про майновий стан та доходи, одержані за попередній календарний рік позивач не надавав, скажімо декларацію про майновий стан та доходи; довідку з УСЗН про нарахування та виплату субсидій; довідку з Пенсійного фонду про відсутність пенсійних виплат тощо.
При вирішенні цього питання, суд зважає на те, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне застосувати у даному випадку положення ст. 129 Конституції України, яким запроваджено таку засаду судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В той же час, наведені позивачем підстави для звільнення його від сплати судового збору не є переконливими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а це означає про відсутність права заявника в одержанні пільги при оплаті судового збору.
Крім того, суд зазначає, що 87% адміністративних справ предметом яких є соціальні виплати мають у складі учасників осіб пенсійного віку та/або соціально незахищених осіб, натомість держава у Законі "Про судовий збір" встановила перелік осіб, які користуються пільгами і позивач їх до кола не ваключений.
У зв`язку з цим, суд зазначає, що належними та допустимими доказами матеріального становища особи є відомості управління соціального захисту населення, територіального управління ПФУ у Київській області та підприємства житлово-комунального господарства про розмір одержуваних позивачем пенсійних та субсидіарних виплат та відповідних витрат на житлово-комунальні послуги у співставленні із середньомісячним доходом всіх членів сім`ї заявника та декларацією про майновий стан та доходи всіх членів сім`ї та заявника .
Як слідує із позовної заяви, позивач просить стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 6761,27 гр. та 6834,98 грн., що відносить до вимог майнового характеру.
Частиною 2 ст. 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 1 січня 2020 становить 840, 80 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити 840,80 грн. (6761,27 грн.+6834,98 = 13596,25 грн. х 1% = 135,96 грн., але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 1681,60 грн., тобто за кожну вимогу майнового характеру, а саме про стягнення 6761,27 грн., які були присуджені за рішенням у справі №2-а2725/10 та 6834,98 грн. присуджені в межах розгляду справи №А-635/11.
Відповідно до ст. 169 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема, але не виключно, з зазначенням у ній: електронної пошти відповідача; ціни позову; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посилання на відповідні докази, зокрема, яка шкода завдана позивачеві несвоєчасно проведеними компенсаційними виплатами, які призначались для його батька; зазначення загального розміру втрачених грошових доходів у період з 07.10.2011 по 20.08.2019 та 20.02.2012 по 20.08.2019 у розрізі помісячних виплат на наданням документального підтвердження вказаних сум (довідки; розпорядження про призначення тощо) та зазначенням відрахувань від суми компенсації; посилання на джерела визначення приросту ІСЦ за спірні періоди; визначення загальної суми одержаних компенсаційних виплат за спірний період у розрізі кожної виплати з документальним підтвердженням їх одержання (відомості банківської картки; довідки про поштові перекази; відомості про зняття коштів з р/р) тощо; обгрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника прийнятими рішеннями з розкриттям змісту порушених прав; посвідчення копій судових рішень у порядку, визначеному Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах.
Крім того, як вбачається із позовної заяви Михайлик просить здійснити стягнення з 07.10.2011 та 02.02.2012 відповідно. В той же час суд звертає увагу, що ст.122 КАСУ унормовано строк звернення до суду,- з моменту коли особа повинна дізнатися про порушення своїх прав. Матеріали позову свідчать, що про порущення своїх прав позивач повинен був дізнатися в момент одержання компенсаційних виплат, тобто у 2011 р, про підтверджено копією в/л.
При цьому, визначення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, - відмовити.
позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (ЄДРПОУ - 03193815, м.Вишгород Київської області, вул.Набережна, буд. 6а, 07301) про стягнення компенсації втрати чистини доходів, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 87643649, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 11.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № П/320/949/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: