Рішення № 87643595, 18.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. справа № 300/2477/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про визнання дій протиправними та скасування лісорубного квитка № 27 від 26.12.2018, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі – позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (далі – відповідач, ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”) про визнання протиправними дій службових осіб Сколівського військового лісгоспу ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” щодо видачі лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428 та визнання протиправним і скасування лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428.

Позовні вимоги мотивовані тим, що службовими особами Сколівського військового лісгоспу, який на момент виникнення спірних відносин був структурним підрозділом ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, всупереч нормам Лісового кодексу України, Закону України “Про природо-заповідний фонд України” при відсутності визначених законом дозвільних документів на затвердження лімітів та дозволу на проведення санітарно-вибіркових рубок виписано та видано лісорубний квиток №27 від 26.12.2018 серії ІФ ЛРК №008428, терміном до 31.12.2018 на проведення вибіркових санітарних рубок природно-заповідного фонду Національного природного парку “Сколівські Бескиди” та здійснено рубку дерев у кварталі 49 виділі 52 на площі 2,0 га, кварталі 49 виділі 53 на площі 0,6 га та кварталі 54 виділі 34 на площі 0,6 га Коростівського лісництва Сколівського військового лісгоспу. З вказаних обставин Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сколівського військового лісгоспу ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, на підставі якої складено акт від 22.03.2019 №230/06/252, яким зафіксовані вказані порушення. Також прокурор вказує на те, що згідно висновку експерта Львівського НДІСЕ №3453 від 18.07.2019, розмір матеріальної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у результаті вищевказаної незаконної рубки дерев становить 861 777,50 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

06.01.2020 на адресу суду від Державного підприємства «Сколівський військовий лісгосп» надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у задоволенні заяви Державного підприємства «Сколівський військовий лісгосп» про вступ у справу у якості третьої особи – відмовлено.

Суд звертає увагу, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у даній адміністративній справі від 20.12.2019 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Однак, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В даному випадку відповідач – Державне підприємство “Івано-Франківський військовий ліпромкомбінат”, видаючи лісорубний квиток у спірних відносинах, що є дозвільним документом (спеціальними дозволом на заготівлю деревини), діяло як дозвільний орган, тобто в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який не скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов, як наслідок, суд кваліфікує це як визнання позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши позовну заяву та подані докази, встановив наступне.

Державне підприємство “Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України” створено відповідно до наказу Міністра оборони України від 20.05.1993 за №104 та є складовою частиною Збройних Сил України. Наказом Міністра оборони України від 30.09.2008 за №469 вказане підприємство перейменовано на державне підприємство “Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат”, яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків ДП “Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України”.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту, який затверджено наказом Міністра оборони України 12.09.2017 за №474, ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат засноване на державній власності і діє як державне унітарне спеціалізоване лісогосподарське підприємство (а.с. 16-31).

До 25.06.2019 Сколівський військовий лісгосп був структурним (відокремленим) підрозділом ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, діяв на підставі відповідного Положення і не був юридичною особою.

26.12.2018 Сколівським військовим лісгоспом ДП “Івано-Франківський військовий ліспромокмбінат” виписано та видано лісорубний квиток за №27 серії ІФ ЛРК №008428 щодо проведення вибіркових санітарних рубок дерев (а.с. 61-62).

Державною екологічною інспекцією у Львівській області в період з 12.03.2019 по 22.03.2019 здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Сколівським військовим лісгоспом Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”.

Плановий захід державного нагляду (контролю) проведено за участю: посадових осіб та органу державного нагляду (контролю) з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, керівника суб`єкта господарювання, головного лісничого та головного інженера.

За результатом перевірки складено акт №230/06/252 (а.с. 28-32), в якому відображено виявлені порушення. Вказано, зокрема, що лісорубний квиток №008428 від 26.12.2018 на проведення вибіркових санітарних рубок у 2018 році в Коростівському лісництві в межах господарської зони території природно-заповідного фонду Національного природного парку “Сколівські Бескиди” видано без затверджених Міністерством екології та природних ресурсів України відповідних лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також без відповідного дозволу, що видається Львівською ОДА на площі 3,2 га об`ємом 487 куб. м.

На підставі даного лісорубного квитка проведено вирубку деревини на території Коростівського лісництва: квартал 49 виділ 52 площа 2,0 га об`ємом 303 м. куб. деревини, квартал 49 виділ 53 площа 0,6 га об`ємом 87 м. куб. деревини та квартал 54 виділ 34 площа 0,6 га об`ємом 97 м. куб. деревини.

Оскільки лісорубний квиток від 26.12.2018 за №008428 виданий з порушенням чинного законодавства, то вирубування дерев на вищевказаних ділянках проведено незаконно.

Враховуючи виявлені порушення, на підставі наказу №63-в від 28.03.2019 “Про створення комісії для проведення службового розслідування”, комісією у складі головного лісничого, начальника відділу організації та проведення процедур державних закупівель, постачання і збуту, інженера відділу лісового господарства та лісоексплуатації проведено службове розслідування по факту виявлених порушень, за результатами якого 05.04.2019 складено Акт проведення службового розслідування по факту порушень, виявлених при проведенні планової перевірки Державної екологічною інспекцією у Львівській області, що вказані в акті проведення планового заходу від 22.03.2019 за №230/06 (а.с. 33-36).

Вказаний акт 05.04.2019 затверджений т.в.о. Директора ДП “Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат” і підписаний членами комісії. У акті зазначено, що при видачі лісорубного квитка від 26.12.2018 за №008428 порушено приписи статті 9-1 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, а тому є підстави вважати видачу лісорубного квитка та проведення заготівлі деревини відповідно до даного лісорубного квитка незаконними (а.с. 33-36).

Згідно з розрахунком розміру шкоди, що проведений відповідно до постанови КМУ від 24.07.2013 за №541, розмір шкоди визначено в сумі 861 777,50 грн. Даний розмір шкоди підтверджений висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 18.07.2019 за №3453 (а.с. 39-58).

З метою захисту інтересів держави, прокурор звернувся до суду в інтересах Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, що склались, суд виходить із наступного.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону України “Про прокуратуру”).

Згідно з частин 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України “Про прокуратуру”.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття “інтерес держави”.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 за №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття “інтереси держави” висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як слідує зі змісту поданого позову, прокурор обґрунтовує наявність підстав для звернення до суду з цим позовом посиланням на те, що протиправні дії відповідача по виданню оскарженого лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428 слугували нанесенню матеріальної шкоди державі у розмірі 861 777,50 грн.

Суд вважає, що таке обґрунтування є сумісним з розумінням поняття “інтересів держави”, у зв`язку з чим є підстави вважати, що позов має на меті захист “інтересів держави”.

Таким чином, суд встановив наявність у заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону підстав для здійснення представництва по цій справі законних інтересів держави.

Щодо предмету спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно Положення про державну екологічну інспекцію “Про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 за №312 та Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 за №249, Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі – Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі – Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція у Львівській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема, щодо законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок тощо.

Статтею 13 Конституції України, статтею 1 Лісового кодексу України, статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, ліси, води та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до приписів статей 5, 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ліс як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Згідно вимог частини 1 статті 17 Лісового кодексу, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з частиною 1 статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі мають: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; 4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; 5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Разом з тим, пунктами 2, 3 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

За приписами статті 45 Лісового кодексу України, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 46 Лісового кодексу України встановлено, що лісовпорядкування передбачає, у тому числі, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

Відповідно до статті 47 Лісового кодексу України, лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Статтею 48 Лісового кодексу України закріплено, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

У свою чергу, відповідно частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом – лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами (частина 3 статті 69 Лісового кодексу України).

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 69 Лісового кодексу України).

Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 за №761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі – органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до статті 70 Лісового кодексу України, деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів” від 12.05.2007 за №724 (далі – Правила №724), під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

При цьому, пунктом 4 Правил №724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів, є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

На підставі наведеного, здійснення спеціального використання лісових ресурсів, у тому числі в частині видачі лісорубних квитків, повинно здійснюватись постійним лісокористувачем на основі матеріалів лісовпорядкування.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Згідно з положеннями частин 1-4 статті 9-1 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (станом на момент виникнення спірних правовідносин), спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що на час видачі оскарженого лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428 затверджено ліміт на використання природних ресурсів та відповідні органи державної влади надали дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів.

Таким чином, в порушення вимог Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, відповідач протиправно видав лісорубний квиток від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428, оскільки останній видано без отримання дозволу та за відсутності затвердженого ліміту на використання природних ресурсів, що в свою чергу, потягло незаконну рубку дерев.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи належними і допустимими доказами підтверджується протиправність дій Державного підприємства “Івано-Франківськицй військовий ліспромкомбінат” щодо видачі лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428.

Також суд зазначає, що зважаючи на норми вищевикладених статей, а також те, що лісорубний квиток від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428 виданий без дотримання норм спеціального законодавства, а саме статті 9-1 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, останній підлягає визнанню протиправним.

За приписами статті 78 Лісового кодексу України, право використання лісових ресурсів припиняється в разі: 1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів; 2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів; 3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів; 4) порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; 6) порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів; 7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням; 8) невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.

Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали.

Відповідно до пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” за №761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

За правилами частини 7 статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 06.09.2005 за №2806-IV, дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що законом не визначено можливості анулювання документу дозвільного характеру, яким є лісорубний квиток, на підставі виявлення порушень, допущених при його видачі, за умови якщо припис контролюючого органу про усунення таких порушень раніше не був сформований.

З матеріалів справи слідує, що після проведення Державною екологічною інспекцією у Львівській області в період з 12.03.2019 по 22.03.2019 перевірки, припис про усунення виявлених порушень контролюючим органом не виносився.

Таким чином, в даному випадку суд вважає, що не підлягає задоволенню позовна вимога щодо скасування лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428.

Крім того, зі змісту лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428 слідує, що строком закінчення заготівлі є дата 31.12.2018. Тобто, лісорубний квиток від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428 як дозвільний документ одноразового застосування, вичерпав свою дію 31.12.2018.

В даному випадку суд вважає, що не підлягає дослідженню обґрунтованість вимоги позивача про скасування оскаржуваного лісорубного квитка з огляду на те, що положеннями чинного законодавства не передбачена можливість анулювання дозвільного документу за яким право використання лісових ресурсів припинене.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Так, суд зазначає, що заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону у даному випадку, звертаючись до суду з вимогами, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах держави. Отже, у даному випадку прокурор є суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу – суб`єкту владних повноважень, за рахунок відповідача не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону (вул. Чорновола, 9, м. Івано-Франківськ, 76018) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (вул. Стрийська, 98, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 38057086) до Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліпромкомбінат” (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08033772) про визнання дій протиправними та скасування лісорубного квитка №27 від 26.12.2018 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” щодо видачі лісорубного квитка від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428.

Визнати протиправним лісорубний квиток від 26.12.2018 за №27 серії ІФ ЛРК №008428.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону (вул.Чорновола, 9, м.Івано-Франківськ, 76018).

Позивач:

Державна екологічна інспекція у Львівській області (вул. Стрийська, 98, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 38057086).

Відповідач:

Державне підприємство “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (76014, вул.Ребета, 6, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 08033772).

Суддя Главач І.А.