Рішення № 87643448, 17.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2020 року Справа № 280/6154/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Лялько Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146)

про зобов`язання вчинити дії, стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

1) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (за особливості проходження служби - постанова КМУ №704, за роботу в умовах режимних обмежень - постанова КМУ № 414, місячну премію та індексацію заробітної плати) та одноразового додаткового виду грошового забезпечення (матеріальної допомоги на оздоровлення) за період з березня 2018 року по вересень 2019 року, та виплатити заборгованість;

2) стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію у розмірі утриманих з нього сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 54 605 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот п`ять) грн. 61 коп. та військового збору у розмірі 4 550 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 48 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач працював старшим слідчим з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області та був звільнений зі служби відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років. При звільненні йому нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 79125,45 грн. Позивач не погоджується з розміром нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вважає, що при її обчисленні відповідачем протиправно не враховано до складу місячного грошового забезпечення всі його складові, зокрема, за особливості проходження служби, за роботу в умовах режимних обмежень, місячну премію, індексацію заробітної плати та матеріальну допомогу на оздоровлення. Виходячи з середньомісячного розміру грошового забезпечення на день 17688,45 грн, позивач вважає, що повинен був отримати одноразову грошову допомогу у розмірі 106130,70 грн. Крім того, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини заробітку у розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017-2018 роки.

Ухвалою судді від 16.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 14.01.2020.

02.01.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№206), в якому відповідач висловив свою незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначив, що при визначенні складових місячного грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені відповідач керувався нормами Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №616 від 17.07.2018, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за № 928/32380 (далі - Порядок №616) Відповідач вважає, що розрахунок одноразової грошової допомоги при звільнені складений на підставі вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для здійснення донарахувань. Щодо виплати компенсації в розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору зазначає, що у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 працівники податкової міліції не були включені до переліку осіб, якім виплачується така компенсація, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2020.

05.02.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2020.

12.02.2020 представники сторін подали заяви про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні (вх.№6615 та вх.№6616).

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наявних у справі матеріалів судом встановлено такі обставини.

Відповідно до Наказу від 30.09.2019 №1021-о «По особовому складу» ОСОБА_1 , підполковник податкової міліції, старший слідчий з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області, звільнений з податкової міліції у запас Збройних Сил України за п.64 пп. «ж» (за власним бажанням) 30 вересня 2019 року. Вислуга років на день звільнення складає: календарна - 24 роки 00 місяців 00 днів; у пільговому обчисленні - не має. Згідно ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний з 24 повних календарних років служби. Виплачено грошову компенсацію за невикористані дні чергових відпусток за 2003 - 2019 роки (а.с. 13).

Відповідно до Грошового атестату №15 від 03.10.2019 позивач мав такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн на місяць; оклад за спеціальним званням - 1410,00 грн на місяць; надбавка за вислугу років у розмірі 45 відсотків - 3744,00 грн на місяць; надбавка за таємність у розмірі 10 відсотків - 691,00 грн на місяць; індексація грошового забезпечення (базовий місяць - березень 2018) - 206,72 грн. Нараховано по 30.09.2019 такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн; оклад за спеціальним званням - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років у розмірі 45 відсотків - 3744,00 грн; надбавка за таємність у розмірі 10 відсотків - 1382,00 грн; індексація грошового забезпечення - 206,72 грн; компенсація прибуткового податку грошового забезпечення - 2457,49 грн (а.с.14).

До матеріалів справи надано довідку про нарахований дохід та утриманий податок №360 від 25.10.2019, з якої судом встановлено, що за період з січня 2017 по березень 2017 позивачу нарахований дохід - 9290,19 грн.; оподаткований дохід - 9290,19 грн.; утриманий податок - 1672,23 грн.; компенсовано прибуткового податку - 00,00 грн.; військовий збір - 139,35 грн; за період з квітня 2017 по жовтень 2018 позивачу нарахований дохід - 211647,25 грн.; оподаткований дохід - 211647,25 грн.; утриманий податок - 38096,50 грн.; компенсовано прибуткового податку - 00,00 грн.; військовий збір - 3174,72 грн. (а.с.17).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.11.2019 про донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та відшкодування утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (а.с.18).

Відповідач листом від 27.11.2019 №15003/14/08-01-05-02-01 повідомив позивача про те, що розрахунок одноразової грошової допомоги при звільнені складений на підставі вимог діючого законодавства, підстав для здійснення донарахувань до одноразової грошової допомоги немає. Щодо проведення виплат грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 відповідно до заяви, відсутні правові підстави для задоволення вимог (а.с.19-21).

Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та відмовою компенсувати утримані суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Пунктом 1 Порядку №616 передбачено, що цей Порядок визначає механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, а також визначає форму та порядок видачі грошових атестатів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №616 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, встановлене на дату настання події, без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому до місячного грошового забезпечення премія включається у розмірі, нарахованому у місяці, що передує події; одноденний розмір грошового забезпечення - місячне грошове забезпечення, поділене на кількість календарних днів місяця настання події.

В пункті 3 Порядку №616 визначено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається з: 1) посадового окладу; 2) окладу за спеціальним званням; 3) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за спортивне звання, за почесне звання, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, за службу в умовах режимних обмежень; доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук; доплати за вчене звання; премій; 4) одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; допомоги для оздоровлення.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, визначення терміну «місячне грошове забезпечення» для цілей призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам рядового і начальницького складу податкової міліції наведено у Порядку №616 та узгоджується з іншими нормами права.

Сторонами не оспорюється право позивача на отримання при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Під час судового розгляду судом встановлено, що при обчисленні та виплаті позивачу при звільненні зі служби у податковій міліції одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідачем протиправно не враховано всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премію).

Суд вважає, що позивачу при звільненні із служби у податковій міліції повинна була бути виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням того, що грошове забезпечення мало бути встановлене на дату настання події, з включенням премії у розмірі, нарахованому у місяці, що передує події, та без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; допомоги для оздоровлення).

За таких обставин, при визначенні позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням наведених норм права, мають бути враховані наступні суми за період з березня 2018 року по вересень 2019 року: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за особливості проходження служби (Постанова №704); надбавка за роботу в умовах режимних обмежень; місячна премія; індексація заробітної плати, доплата за нічні.

Крім того суд вважає, що права та інтереси позивача будуть захищені якщо відповідача буде зобов`язано здійснити позивачу перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у податковій міліції в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням того, що грошове забезпечення мало бути встановлене на дату настання події, з включенням премії у розмірі, нарахованому у місяці, що передує події, та без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та виплатити заборгованість.

Щодо виплати компенсації утриманих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд зазначає, що відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (в редакції до 01 січня 2017 року ) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, пункт 168.5 статті 168.5 Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

«168.5. Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян».

Така редакція даної норми була чинною до 31 грудня 2018 року включно.

Отже, починаючи з 01 січня 2017 року та по 31 грудня 2018 року особи рядового і начальницького складу податкової міліції виключені з числа осіб, суми податку на доходи яких спрямовуються на виплату компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Як зазначено у підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпунктів 1.1 - 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно з пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією відповідача, що у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року Податковим кодексом України не було передбачено спрямування податку на доходи фізичних осіб та військового збору на компенсацію втрат доходів працівників податкової міліції, у зв`язку з чим позивач не набув відповідного права.

Щодо посилань позивача на норми «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого 15.01.2004 постановою Кабінету Міністрів України №44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 за №17) суд визнає необґрунтованими, оскільки даний Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом та не може суперечити правовому акту вищої юридичної сили, а якщо суперечить - то не може бути застосований.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача грошової компенсації у розмірі утриманих з нього сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з січня 2017 року по грудень 2018 року безпідставними.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати за сплати судового збору у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про зобов`язання вчинити дії, стягнення грошової компенсації - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (за особливості проходження служби, за роботу в умовах режимних обмежень, місячної премії та індексації заробітної плати) та виплатити заборгованість.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146 .

Повне судове рішення складено 17 лютого 2020 року.

Суддя М.О. Семененко