Рішення № 87643244, 17.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/1833/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Олійник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області в особі Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 лютого 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області в особі Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, яким просить визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області в особі Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області ц видачі паспорту громадянина України у формі книжечки та зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ та згідно Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 06.06.2019 року № 456, як особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС України оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в зв`язку із втратою паспорта громадянина України, 03.09.2019 року звернулася до правоохоронних органів для вжиття заходів по розшуку та відновленню документа. Разом з тим, звернулася до відповідача про втрату паспорта та виготовлення іншого паспорту, на що отримала усну відповідь про те, що паспорт можуть виготовити новий тільки у формі ID-картки, паспорт у формі книжечки виготовити не можуть, з чим, позивач категорично не погоджується. З огляду на чинне на сьогодні правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, вважає, що позбавлення її, як громадянки України, права вибору форми документа, що посвідчує особу власника і підтверджує громадянство України, є неправомірним, і за відсутності встановлених Законом № 5492-VI підстав (ч.7 ст. 16) відповідач не має права відмовити їй у видачі такого документа, як паспорт громадянина України, у формі паспортної книжечки. Стосовно мотивів, якими позивач керується при виборі форми (бланка) паспорта громадянина України (що це повинна бути саме паспортна книжечка), то такими, судячи зі змісту, є релігійні переконання (адже позивач є монахинею та прислуговує у церкві) та зумовлені ними перестороги у настанні негативних наслідків для людини в разі формування у Єдиному державному демографічному реєстрі унікального номера, що, у її розумінні, буде аналогом імені, а в майбутньому - його заміною. Формування унікального номера в Єдиному державному демографічному реєстрі пов`язує з оформленням паспорта громадянина України саме у вигляді картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме її персональні дані. Щодо останніх, то, згоди на їх обробку позивач не надавала і надавати відмовляється з наведених мотивів. Примушування до обробки її персональних і водночас конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України, без якого їх, як громадянці не обійтися, розцінює як неправомірне втручання в особисте життя з боку держави (в особі її органів). З таких мотивів, позивач раніше відмовилася від РНОКПП, про що була відповідна відмітка у паспорті, який вона втратила. Вважає, що відповідач, відмовляючи в оформленні паспорта громадянина України у вигляді книжечки, обмежився лише посиланням на норми Закону № 5492-VI, залишивши поза увагою інші нормативні акти у цій сфері правовідносин, зокрема, Положення про паспорт. З огляду на те, що законодавство України все ж дозволяє позивачці отримати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки, відмова відповідачів у надані їх можливості реалізувати таке своє право є неправомірною, порушує як її конституційні права так і зобов`язання держави, обумовлені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, щодо втручання у приватне і сімейне життя особи.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

Представником ГУ ДМС в Закарпатській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оформлення та видача паспорта громадянина України здійснюється відповідно до ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України". Виготовлення паспорта у вигляді паспортної картки не має на меті втручання в питання, що стосуються реалізації громадянами їх конституційного права на свободу совісті й віросповідання, оскільки відображення в документі максимальної кількості ідентифікаційних ознак громадянина забезпечує якісну ідентифікацію особи і захист документа. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2019 року за місцем свого проживання, ОСОБА_1 , виявила відсутність належного їй паспорта громадянина України, в зв`язку з чим, 03.09.2019 року звернулася до правоохоронних органів для вжиття заходів по розшуку та відновленню втраченого документу.

За результатами проведеної Ужгородським відділом поліції ГУ НП в Закарпатській області перевірки, листом від 07.09.2019 року № 19404/106/25/1-2019 ОСОБА_1 повідомлено про те, що працівниками Ужгородського ВП і надалі вживатимуться заходи по розшуку належного їй документу і у випадку отримання інформації з даного приводу буде додатково проінформовано. Крім того, з метою відновлення документа, порекомендовано звернутись по місцю його видачі.

29.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області щодо відмови від оформлення паспорта громадянина України у вигляді ІД-картки та вимог щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, та в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Листом Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області від 12.12.2019 року № Д-18/6/2110-19/2101.18/2466-19, ОСОБА_1 повідомлено про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року № 398 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302" (набрала чинності 07.06.2019), до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тимчасовий порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затверджено наказом МВС України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591. Таким чином, за відсутності відповідного рішення суду на сьогодні в Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно із підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Разом з тим, на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); непридатності паспорта для подальшого використання.

03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".

Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Підпунктом 3 пункту 1, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІV Порядку № 456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі: непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних /найменуванні органу/штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа. Для обміну паспорта заявник подає, зокрема, рішення суду та паспорт, що підлягає обміну.

Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

При цьому, єдиною підставою відмови у видачі (обміні) позивачу паспорта у формі книжечки стала відсутність відповідного рішення суду.

Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 за позовом ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ та зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 12а, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

3. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби в Закарпатській області в особі Ужгородського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті