Рішення № 87643135, 27.01.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2020 року м. Ужгород№ 300/276/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Стенавської А.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач 1: Заступник начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Кейс С.Г. - представник у судове засідання не з`явився;

відповідач 2: Державна служба України з безпеки на транспорті - представник у судове засідання не з`явився;

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Кейс С.Г. (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 8), Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Воловецького районного суду Закарпатської області з позовною заявою до заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Кейс С.Г., якою просить скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу АО № 098257 від 09.10.2018 року.

28 березня 2019 року, ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області відкрито провадження в адміністративній справі.

25 квітня 2019 року, ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області було задоволено клопотання відповідача про передачу справу до належного адміністративного суду та 15 травня 2019 року адміністративна справа за № 300/276/19 була надіслана до Закарпатського окружного адміністративного суду.

21 травня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху.

05 червня 2019 року, ухвалою суду продовжено розгляд справи.

25 липня 2019 року, ухвалою суду залучено в якості співвідповідача - Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

27 вересня 2019 року, ухвалою суду замінено співвідповідача Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті на належного відповідача 2 - Державну служби України з безпеки на транспорті.

15 листопада 2019 року, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті, залучено до участі в справі в якості третьої особи - ОСОБА_3 та витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті оригінал або належним чином засвідчену копія направлення на перевірку від 03.08.2018 № 001059 та докази повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

04 грудня 2019 року, ухвалою суду повторно витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті оригінал або належним чином засвідчену копія направлення на перевірку від 03.08.2018 № 001059 та докази повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Витребувані судом докази в ухвалі суду від 15 листопада 2019 року та 04 грудня 2019 року, Державною службою України з безпеки на транспорті суду надані не були, однак дані ухвали були надіслані на адресу Відповідача 2 та отримані ним, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення, які наявні у матеріалах справи.

Крім того, заяв про неможливість подати докази, витребувані судом, а також поважних причин неподання витребуваних доказів суду не надано.

24 грудня 2019 року, ухвалою суду забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області АО № 098257 від 09.10.2018 про стягнення штрафу у розмірі 1 700 грн., - до набрання судовим рішенням в справі № 300/276/19 законної сили.

1. Позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його місце реєстрації та проживання с. Збини,26, Воловецького району. Транспортним засобом, який зазначений в постанові він не керував на а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 203 км+500 м, так як фізично там не перебував. Вказує, що за результатом перевірки, працівниками Чорноморського Міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки складено акт № 083176 від 12.08.2018 р., яким встановлено порушення, а саме те, що водій транспортного засобу не надав протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, не ведеться індивідуальна контрольна книга водія. Однак, в даному акті водієм вказаний ОСОБА_4 . Позивач посилається на той факт, що про час і дату розгляду справи про винесення постанови його не було повідомлено, що призвело до неможливості надати пояснення та відповідні докази.

Відповідачами у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надано.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомленні належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке вручено 20 січня 2020 року та повернулося до суду 28 січня 2020 року.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, про час і дату судового засідання повідомленні належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке вручено 21 січня 2020 року та повернулося до суду 27 січня 2020 року.

Третя особа чи уповноважений представник у судове засідання не з`явився, про час і дату судового засідання повідомленні належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке вручено 16 січня 2020 року та повернулося до суду 24 січня 2020 року.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті позивач позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

2. Обставини, встановлені судом

12 серпня 2018 року, посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на а/д М 14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ 203 км+500м, проведена перевірка транспортного засобу марки Камаз, причіп ГКБ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 РЕ ,ВЕ НОМЕР_4 , під час якої виявлено порушення: «водій здійснював перевезення вантажу (томати) з Херсонської обл. до Миколаївської обл. На момент перевірки а/м КАМАЗ не був обладнаний контрольним пристроєм тахографом. Індивідуальна контрольна книжка водія не ведеться з 02.09.2017. Порушено наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 частиною 1 абз.3 Закону України «Про автомобільний транспорт»», про що було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 083176, (а.с. 9).

Водій транспортного засобу ОСОБА_4 з актом був ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився. Жодних зауважень чи заперечень по суті виявлених порушень, зазначених в Акті № 083176, не надав, (а.с. 9).

09 жовтня 2018 року, заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу АО № 098257, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в сумі 1700 гривень, (а.с. 50).

Отже правомірність винесення спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Перевіряючи правомірність спірної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі по тексту - Закон № 2344-III ).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі по тексту - Порядок № 1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно абзацу 3 пункту 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником транспортного засобу марки КАМАЗ 55102, державний номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою Територіального сервісного центру № 2142 від 14 серпня 2019 року № 31/7/2-430, (а.с. 86).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що транспортний засіб він отримав у майновий пай і по дорученню давно (більше 10 років) продав ОСОБА_6 .

Відповідно до акту № 083176 від 12 серпня 2018 року під час проведення перевірки - водієм даного транспортного засобу був ОСОБА_4 , який з актом був ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився. Жодних зауважень чи заперечень по суті виявлених порушень зазначених в Акті № 083176 не надав, (а.с. 9).

Як слідує із цього акту перевірки (а.с.9) - суб`єктом господарювання, який використовує у своїй діяльності КАМАЗ з номерним знаком 041-54 РЕ є фізична особа - підприємець ОСОБА_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Зареєстрований як фізична особа підприємець з 16.04.1998 року, основний вид діяльності код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

Разом з тим, відповідно до індивідуальної контрольної книжки водія (а.с.5) та товарно-транспортної накладної ОС-00003194 від 11 серпня 2018 року (а.с. 8), перевізником на транспортному засобі КАМАЗ 55102, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 РЕ є фізична особа - підприємець ОСОБА_6 .

ФОП ОСОБА_6 , ухвалою суду від 15 листопада 2019 року був залучений до участі в справі в якості третьої особи. Судом було надано строк для подання письмових пояснень, однак ОСОБА_6 своїм правом на подання письмових пояснень не скористався та участі у судових засіданнях не приймав, хоча про час і дату судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Спірною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарські штрафи згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються за порушення законодавства про автомобільний транспорт, саме до автомобільних перевізників.

При цьому в розумінні частини першої статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Судом не встановлено будь-якого зв"язку між позивачем ОСОБА_1 і водієм ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом та знаходився б з позивачем в будь-яких трудових чи інших договірних відносинах.

Оскільки, позивач на час проведення рейдової перевірки 12.08.2018 року ніколи не здійснював та не здійснює господарську діяльність як автомобільний перевізник, транспортний засіб перебуває у користуванні у ФОП ОСОБА_6 , ці обставини підтверджувалися належними та допустимими доказами на час здійснення відповідачами перевірки, то застосування до нього адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону, як до суб`єкта господарювання є неправомірним. Суд вважає обґрунтованими твердження позивача про помилковість висновків контролюючого органу та не відповідність таких дій вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо об`єктивності, розсудливості, урахування всіх обставин у справі та на підставі визначеній вищевказаним Законом, що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.

Ще однією з підстав протиправності спірної постанови, позивач вказує на не повідомлення про час і дату розгляд справи про порушення.

Згідно з пунктами 25, 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Для дослідження даних доводів позивача, судом, 15 листопада 2019 року, ухвалою суду витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті оригінал або належним чином засвідчену копія направлення на перевірку від 03.08.2018 № 001059 та докази повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням та 04 грудня 2019 року, ухвалою суду повторно витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті оригінал або належним чином засвідчену копія направлення на перевірку від 03.08.2018 № 001059 та докази повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Однак, витребувані судом докази, Державною службою України з безпеки на транспорті суду надані не були. Повторно надіслана ухвала отримана, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення, які наявні у матеріалах справи. Заяв про неможливість подати докази, витребувані судом, а також поважних причин не подання витребуваних доказів суду не було надано.

Таким чином, всупереч пункту 26 Порядку №1567, справу про накладення адміністративно-господарського штрафу розглянуто у відсутності позивача та позбавлено його права на участь у процесі прийняття рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій зумовлює відсутність правових наслідків перевірки та є ще однією підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено, що позивач, 12.08.2018, здійснював свою господарську діяльність щодо перевезення вантажу або використовував найману працю водія, який таке перевезення здійснював або укладав із водієм цивільно-правову угоду щодо здійснення відповідних перевезень, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, на позивача покладена бути не може.

Отже, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбаченихстаттею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносно позивача відсутні, у зв`язку з чим постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу АО № 098257 від 09.10.2018 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджено квитанціями від 27.05.19 № 20, (а.с. 43).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Кейс С.Г., Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу АО № 098257 від 09.10.2018 року.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 27 січня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 17 лютого 2020 року, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої судді з 06 лютого 2020 року по 14 лютого 2020 року.

СуддяТ.В.Скраль