Рішення № 87642096, 13.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа№200/12350/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання – Запарі С.В.,

за участю:

представника позивача: Мостового М.Е.,

представника відповідача – Пономарьова А.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №00008921303 від 8 липня 2019 року про сплату штрафних санкцій в сумі 81176,44 грн., в тому числі штраф у розмірі 78877,81 грн. та пені у розмірі 2298,63 грн. за несвоєчасну сплату (перерахування) військового збору.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” у разі настання форс – мажорних обставин підприємству не нараховуються штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату податків та зборів, що підтверджується сертифікатами Торгово-промислової палати України від 25 листопада 2014 року. Позивач вказав, що з липня 2014 року по травень 2018 року заробітна плата працівникам Покровського РВУ КП «Вода Донбасу» сплачувалася із затримками, що викликано об`єктивними обставинами, які не залежали від волі підприємства, при цьому обов`язок з перерахування до бюджету сум нарахованого/утриманого військового збору підприємство виконувало частково при кожній виплаті заробітної плати.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час проведення планової виїзної перевірки встановлено, що доходи, нараховані (сплачені) у зв`язку з відносинами трудового найму, що належать до категорії заробітної плати та прирівняних до неї виплат згідно вимог Закону України «Про оплату праці», виплачувались працівникам несвоєчасно із затримкою, що призвело до несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, з доходу у вигляді заробітної плати та військового збору. Позивачем не дотримано вимоги підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України у частині несвоєчасної сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу на загальну суму 290853,79 грн. та військового збору на загальну суму 20731,16 грн. Також, підприємством у період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, під час виплати нарахованого доходу, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які підлягають перерахуванню до бюджету, не перераховувався у строки встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду на загальну суму 6611182,82 грн. (податок на доходи фізичних осі) та 561 675,11 грн.(військовий збір). Таким чином, оскільки перевіркою встановлено, що Покровським РВУ КП «Вода Донбасу» несвоєчасно сплачено військовий збір на загальну суму 582406,27 грн., сформоване спірне податкове повідомлення-рішення. Стосовно сертифікатів Торгово-промислової палати України, на які посилається позивач, вказав, що надані сертифікати засвідчують настання обставин непереборної сили, який розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, який, у свою чергу, передбачає процедуру розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов`язань, а не процедуру звільнення від такої сплати, або взагалі для не нарахування останньому штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. У задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справ за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 21 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 7 листопада 2019 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року відкладено підготовче засідання на 19 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 19 грудня 2019 року витребувано у відповідача докази, продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 16 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року вирішено закрити підготовче провадження та призначити адміністративну справу до судового розгляду по суті на 13 лютого 2020 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Представник відповідача заперечував проти позову та надав пояснення аналогічні тим, що викладений у відзиві на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” (місцезнаходження: вул. К.Лібкнехта (Митрополитська), 177а, м. Маріуполь, Донецька обл., код ЄДРПОУ 00191678) зареєстровано як юридична особа 3 вересня 2007 року, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, має структурний підрозділ - Покровське регіональне виробниче управління комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”

(код ЄДРПОУ ВП: 35397811місцезнаходження ВП: 85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Захисників України, б. 11), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 21 травня 2019 року по 3 червня 2019 року посадовими особами Головного управлінням ДФС у Донецькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з питань дотримання податкового законодавства за період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 31 березня 2019 року, іншого законодавства за період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року за результатом якої складено Акт №593/05-99-13-03/35397811 від 10 червня 2019 року.

З висновків Акта убачається, що перевіркою встановлено порушення вимог, зокрема:- статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» в частині не дотримання вимог щодо строків та періодичності виплати заробітної плати; - підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, статті 18, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6902036,61 грн.; - підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, статті 18, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вчастині несвоєчасної сплати (перерахуванню) до бюджету військового збору на загальну суму 582406,27 грн., в тому числі за періоди: грудень 2015 року в сумі 7484,47 грн., січень 2016 року в сумі 2179,30 грн., лютий 2016 року в сумі 23820,77 грн., березень 2016 року в сумі 23151,29 грн., квітень 2016 року в сумі 22140,98 грн., травень 2016 року 22499,77 грн., червень 2016 року в сумі 14337 грн., грудень 2016 року в сумі 3484,77 грн., березень 2017 року в сумі 10909,13 грн., квітень 2017 року в сумі 28939,74 грн., травень 2017 року в сумі 32900,35 грн., червень 2017 року в сумі 34411,54 грн., липень 2017 року в сумі 32972,31 грн., серпень 2017 року в сумі 35372,71 грн., вересень 2017 року в сумі 33648,90 грн., жовтень 2017 року в сумі 34289,99 грн., листопад 2017 року в сумі 33583,68 грн., грудень 2017 року в сумі 37417,63 грн., січень 2018 року в сумі 32617,33 грн., лютий 2018 року в сумі 34285,35 грн., березень 2018 року в сумі 28787,29 грн., квітень 2018 року в сумі 12840,81 грн., жовтень 2018 року в сумі 20731,16 грн. з урахуванням положень пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного Акта перевірки, відповідачем 8 липня 2019 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №00008921303, яким Покровському регіональному управлінню Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 81176,44 грн.. з яких 78877,81 грн. – штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 2298,63 грн. – пеня (т. 1, а.с. 9).

Згідно розрахунку штрафної санкції до спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом визначено суму штрафу та пені Покровському регіональному управлінню Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за несвоєчасну сплату військового збору за період з січня 2016 року по жовтень 2018 року (включно), при цьому за грудень 2015 року штрафні санкції та пеня не нараховані, згідно статті 114 Податкового кодексу України та пункту 102.1 статті 102 ПК України (строк давності 1095 днів).

Рішенням Державної податкової служби України від 17 вересня 2019 року №2069/6/99-00-08-05-04 податкове повідомлення-рішення №00008921303 від 8 липня 2019 року залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі –ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.2 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

На підставі пункту 36.4 статті 36 ПК України виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податку самостійно або за допомогою представника чи податкового агента.

Як визначено пунктом 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 18.1, 18.2 статті 18 ПК України встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому згідно з пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 168.4.4. пункту 168.4 статті 168 ПК України передбачено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Відповідно до підпункту 168.4.7. пункту 168.4 статті 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 171.1 пункту 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Платником збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу України (підпункт 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України (підпункт 1.6 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Згідно пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема:а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Так, судом встановлено, що Покровським регіональним виробничим управлінням комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» у період з грудня 2015 року по квітень 2018 року та за жовтень 2018 року несвоєчасно сплачувалися (перераховувалися) до бюджету утриманні суми військового збору.

Штрафні санкції та пеня до позивача були нараховані саме за несвоєчасну сплату військового збору, при цьому позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати військового збору, внаслідок об`єктивних обставин, які не залежали від волі підприємства.

Згідно пункту 110.1 статті 110 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Згідно розрахунків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені з військового збору встановлено, що до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату та несвоєчасну сплату військового збору,відповідно до статті 127 та статті 129 ПК України.

Так, позивач посилається, що зазначені обставини склалися у зв`язку з форс – мажорними обставинами, а саме проведенням на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції, яка розпочата 14 квітня 2014 року та станом на теперішній час не закінчилась.

Слід зазначити, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року №1669-VI (далі - Закон №1669) визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 2 статті 1 Закону №1669 визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Згідно підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 ПК України (в частині податкових вимог), 87 – 101ПК України.

Відповідно до статті 10 Закону №1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Так, на підтвердження форс-мажорних обставин КП «Компанія «Вода Донбасу» отримані сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України, а саме:

-№ 1735 від 25 листопада 2014 року, яким відповідно до пунктів 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України КП “Компанія “Вода Донбасу” засвідчено настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 18);

- № 1736 від 25 листопада 2014 року, яким відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України КП “Компанія “Вода Донбасу” засвідчено настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подання податкових декларацій (а.с. 19);

- № 1196 від 29 жовтня 2014 року, яким відповідно до підпункту 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України Красноармійському регіональному виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” засвідчено настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 14).

У відповідних сертифікатах також зазначено, що на момент видачі останніх, обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Слід зазначити, що Красноармійське регіональне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” з 1 листопада 2017 року перейменовано в Покровське регіональне виробниче управління водопровідно–каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, згідно наказу КП «Компанія «Вода Донбасу» №182 від 27 жовтня 2017 року з метою приведення найменування відокремлених підрозділів у відповідність з найменуванням населених пунктів, де вони знаходяться.

Стосовно наданих позивачем сертифікатів Торгово-промислової палати України суд зазначає наступне.

Статтею 14 -1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” (в редакції від 02 вересня 2014 року) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5), який набрав чинності з 18 грудня 2014 року та чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Регламент).

Відповідно до статті 6.1. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” в редакції від 02 вересня 2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно статті 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що на час виникнення спірних правовідносин(з січня 2016 року по жовтень 2018 року) діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин; Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин; Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє, у разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі №805/385/17-а, який суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином надані позивачем Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати №1196 від 29 жовтня 2014 року, №1735 від 25 листопада 2014 року, №1736 від 25 листопада 2014 року, не є належними доказами, які посвідчують обставини непереборної сили відносно несвоєчасної сплати військового збору у період з січня 2016 року по квітень 2018 року та у жовтні 2018 року, оскільки вони видані, більше ніж за рік до спірних правовідносин, і фактично засвідчує обставини непереборної сили у період з 10 червня 2014 року до моменту їх видачі – 29 жовтня 2014 року та 25 листопада 2014 року відповідно.

Суд зазначає, що зазначення у наданих Сертифікатах того, що на момент їх видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо не є доказом того, що такі Сертифікати засвідчують відповідні обставини безстроково, тобто на майбутнє, навпаки, враховуючи, що у грудні 2014 року, Порядок засвідчення форс-мажорних обставин був затверджений в новій редакції, який має застосовуватись до спірних правовідносин та в якому фактично було уточнено, що якщо на момент видачі Сертифікату обставини непереборної сили тривають та період дії яких встановити неможливо, то, заявник має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату.

Таким чином позивач у спірних правовідносинах мав би звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин щодо неможливості своєчасного справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (перерахування військового збору), оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку виконання якого вже настало згідно законодавчого чи іншого нормативного акта, проте на момент видачі позивачу сертифікатів від 25.11.2014 року, від 29.10.2014 року, обов`язку щодо перерахування військового збору за січень 2016 року – квітень 2018 року та жовтень 2018 року у позивача ще не виникало.

При цьому позивачем не надано доказів звернення до Торгово-промислової палати для отримання Сертифікатів для засвідчення обставини непереборної сили щодо неможливості своєчасного справляння та сплати податків та обов`язкових платежів у періоді січень 2016 року – квітень 2018 року та жовтень 2018 року.

Таким чином, ураховуючи викладе, суд приходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №00008921303 від 8 липня 2019 року про сплату штрафних санкцій в сумі 81176,44 грн., в тому числі штраф у розмірі 78877,81 грн. та пені у розмірі 2298,63 грн. за несвоєчасну сплату (перерахування) військового збору, - відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені у судовому засіданні 13 лютого 2020 року в присутності представників сторін, повний текст рішення складено 18 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Дмитрієв