Ухвала суду № 87642072, 12.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 лютого 2020 р. Справа №200/1474/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-44, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-44.

Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, в силу наведеної норми закону, додання до позовної заяви всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов`язком позивача.

У порушення наведеної норми позивачем до позовної заяви не надано доказів, які б свідчили про отримання вимог про сплату від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-44 саме 29.01.2020 року.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.

Спеціальним законом, яким врегульовано спірні правовідносини є Закон № 2464-VI від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абз. 6 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI).

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску (абз. 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дві вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-44.

З відповідним позовом ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 04.02.2020 року, про що свідчить штамп на конверті.

Тобто, позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із даним позовом.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку або докази, які свідчать про не порушення строків звернення до суду.

Крім того, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями(далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позов майнового характеру про скасування двох вимог про сплату боргу (недоїмки) від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-44.

Отже, за подання даного позову повинен бути сплачений судовий збір за кожну вимогу про сплату боргу окремо, а саме: про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У» – 840,80 грн., про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-44 – 840,80 грн., на загальну суму 1681,60 грн.

Верховний Суд в ухвалі від 14.05.2018 у справі №818/1229/17 залишив без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2017, якою позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що судовий збір за оскарження податкових повідомлень-рішень сплачений не у повному обсязі та зазначив, що в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору. При цьому, як вбачається з даної ухвали Верховного Суду, судовий збір обраховувався за кожне податкове повідомлення-рішення окремо.

У порушення вказаних норм, позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору на суму 840,80 грн.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору (реквізити сплати: р/р UA408999980313121206084005075, отримувач коштів: Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу за подання адміністративного позову: «Судовий збір за позовом (найменування позивача), Донецький окружний адміністративний суд») у розмірі 840,80 грн.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів, які свідчать про отримання вимог про сплату боргу від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-4401 саме 29.01.2020 року, документу про сплату судового збору на суму 840,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-44 - залишити без руху і встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку або доказів, які свідчать про не порушення строків звернення до суду;

- доказів, які свідчать про отримання вимог про сплату боргу від 18 лютого 2019 року №Ф-2337-44 «У», від 19 грудня 2019 року №Ф-2337-4401 саме 29.01.2020 року;

- документу про сплату судового збору на суму 840,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Лазарєв