Ухвала суду № 87642023, 18.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 лютого 2020 року Справа № 160/141/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилась у порушенні правової позиції ст. ст. 3, 8, 19, 21, 22, ч. 2 ст. ст. 28, 34 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилась у неприйнятті після розгляду заяви від 22.01.2019 року, вх. № С-64 рішення, постанови, тобто правового акту на підставі ст. ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст. ст. 7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- захистити права позивача на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення за результатами розгляду звернення рішення чи постанови, тобто акту Виконавчим комітетом Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, заява від 22.01.2019 року, вх. № С-64 вважається належно не розглянутою;

- постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду оригіналу позовної заяви та документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову.

17.02.2020 року позивач повідомив суд про усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення провадження у справі, у якій, зокрема, просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з доходами, які нижчі від 5% розміру річного доходу та захистом соціальних прав пов`язаних з медичним обслуговуванням, що підтверджується довідкою Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 21.10.2019 року № 9676 про суму отриманої компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з жовтня 2017 року по вересень 2019 року.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя дійшов висновку про те, що зазначений позов необхідно повторно залишити без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року становить 2 102,00 грн., тобто судовий збір складає 840,80 грн.

Таким чином, позивач за звернення до суду з даним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн., про що було зазначено в ухвалі суду від 11.01.2020 року.

Однак, як вбачається із доданих до заяви про усунення недоліків документів, позивачем не надано документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову немайнового характеру в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, одним із пунктів заяви на усунення недоліків заявлено про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із отриманням річних доходів, які нижчі від 5% розміру судового збору.

За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок, що позивач може звернутись із клопотанням про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору разом із доказами на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Як встановлено судом, позивач не підпадає не під одну з категорій осіб, яким законодавцем надано пільги щодо сплати судового збору або звільнено від сплати судового збору.

Разом з тим, у своїй заяві позивач посилається на довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 21.10.2019 року № 9676 про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з жовтня 2017 року по вересень 2019 року.

Проте, суд зазначає, що зазначена довідка не дає можливості оцінити майнове становище заявника, оскільки отримання позивачем компенсації по догляду за інвалідом є лише одним із видів доходу та зазначений факт не є достатнім для того, щоб суд всебічно та повно мав можливість оцінити майновий стан позивача.

При цьому, суд зазначає, що достатнім для підтвердження фінансового стану позивача буде інформація з органів податкової служби про отримані ним доходи.

Посилання позивача у заяві на наявність можливості у суду самостійно отримати інформацію про доходи позивача у Єдиному реєстрі фізичних осіб є помилковими, оскільки така інформація надається суб`єкту звернення при заповненні ним низки персональних даних, які суду не відомі.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Диспозиція ч. 1 ст. 80 КАС України чітко передбачає право учасника справи подати клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати докази.

Таким чином, для підтвердження майнового стану позивача, необхідно надати відповідні докази про доходи, після чого, судом буде вирішено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду доказів на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повторно залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів на підтвердження обставин, які свідчать про майновий стан позивача.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець