Рішення № 87642003, 18.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Справа № 160/1021/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: позивача представника позивача Луценко О.Ю. Шай А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Банк Форвард" про визнання протиправними та скасування постанов, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №60617392 від 15.11.2019 року щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №1897 від 30.08.2019 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Разумковою О.І., про стягнення 47493,17 грн. на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард", та постанову про арешт коштів боржника від 26.12.2019 року у виконавчому провадженні ВП №60617392.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.11.2019р. відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60617392 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №1897 від 30.08.2019 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Разумовою О.І. про стягнення боргу в сумі 47493,17 грн. на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард». Також, 26.12.2019 року у виконавчому провадженні було прийнято постанову про арешт коштів боржника, про що позивачу стало відомо враховуючи, що АТ КБ «Приватбанк» було обмежено операції (заблоковано) по картковому рахунку, на який позивачу перераховується заробітна плата, по причині накладення арешту на кошти. Позивач вважає дії відповідача протиправними, такими, що порушують її законні права та інтереси, тому звернулася до суду.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18.02.2020 року о 13:00 год. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Банк Форвард" та витребувано у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №60617392.

У судове засідання з`явилися позивач та її представник, свою правову позицію підтримали, позов просили задовольнити.

Відповідач та третя особа до суду не прибули, належним чином повідомлялися про день, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

17.02.2020 року засобами поштового зв`язку та 18.02.2020 року засобами електронного зв`язку від відповідача надійшов відзив на позов, разом із витребуваними ухвалою суду від 10.02.2020 року матеріалами виконавчого провадження №60617392. У відзиві зазначено, що стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Банк Форвард», який розташований за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.105. Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником карткового рахунку та наявних на рахунку грошових коштів, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебувають у м.Києві, приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням манна боржника. Наголошує, що чинним законодавством не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження, тому ним було відкрито виконавче провадження на підставі заяви стягувача. Також зазначає, що у зв`язку з прийняттям ПАТ «Приватбанк» постанови про арешт коштів боржника ВП №60617392 від 26.12.2019 року, рахунок, на який накладено арешт, не відноситься до рахунку із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. На адресу приватного виконавця від ПАТ «Приватбанк» жодних документів, які б підтверджували заборону звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 не надходило. Таким чином, відповідач вважає, що ним було правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника, з дотримання норм чинного законодавства, тому враховуючи вищевикладене, просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Станом на день розгляду справи третьою особою - Акціонерним товариством "Банк Форвард" не подано письмових пояснень щодо предмету спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача та його представника, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2019 року на виконання виконавчого напису №1897, виданого 30.08.2019 року приватним нотаріусом КМНО Разумовою О.І. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 47493,17 грн., Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60617392 (а.с.7-8).

26.12.2019 постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «Альфа-Банк», АТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Універсал банк», АТ «ПУМБ», та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 54242,49 грн. (а.с.9-10).

Не погоджуючись із зазначеними постановами про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, позивач звернулася з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 ст.5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Абзацом 2 ч.1 ст.19 Закону №1404-VIII встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 2 ст.24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, вищенаведеними нормами чітко встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи та вчиняє виконавчі дії лише за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна.

Матеріалами справи, а саме копією паспорта громадянина України - ОСОБА_1 , яка є боржником у ВП №60617392, підтверджується, що за місцем проживання позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21-25).

Згідно п.4 ч.2 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403-VIII), у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Судом встановлено, що виконавче провадження №60617392, відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Разумовою О.І. 30.08.2019 року про стягнення заборгованості у розмірі 47493,17 грн. саме Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною.

Щодо посилання відповідачем у відзиві про те, що ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою АТ «Банк Форвард», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 179 Цивільного кодексу України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно з п.3.1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до п.7.1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання та кореспондентські рахунки.

Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки, оскільки рахунок це - засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів. При цьому, наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів.

Будь-яких доказів на підтвердження знаходження на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Банк Форвард», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.105, грошових коштів позивача, що б давало підстави вважати їх майном боржника - матеріали виконавчого провадження не містять.

Згідно із ч.2 ст.25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Таким чином, за приписами ч.2 ст.25 Закону №1403-VIII, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано його виконавчий округ, тобто, виключно місто Київ.

Тобто, відповідач, в даному випадку, у відповідності до ч.2 ст.24 Закону №1404-VIII, мав підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваних постанов лише у разі, якщо місцезнаходженням боржника або за місцезнаходження майна боржника є місто Київ.

Матеріали справи не містять належних письмових доказів того, що місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням майна боржника є місто Київ.

З матеріалів справи не вбачається, що на дату прийняття оскаржуваних постанов у приватного виконавця були підстави для прийняття до виконання виконавчого напису №1897 виданого 30.08.2019 року приватним нотаріусом КМНО Разумовою О.І., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №826/7969/16 (адміністративне провадження №К/9901/16029/18), яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції №35 від 05.02.2020 року, яка наявна в матеріалах справи (а.с.34), отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок особи, що виступала відповідачем у справі - Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №60617392 від 15.11.2019 року щодо примусового виконання виконавчого напису №1897 виданого 30.08.2019 року приватним нотаріусом КМНО Разумовою О.І. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 47493,17 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 26.12.2019 року у виконавчому провадженні ВП №60617392.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко