Рішення № 87641846, 17.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 160/7379/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови від 22.07.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни у виконавчому провадженні № 58788709 від 22.07.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3 400,00 грн. на ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскарженої постанови, яка, на його думку, прийнята відповідачем з порушенням вимог законодавства України.

Ухвалою суду від 19.08.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Також, цією ухвалою судом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.08.2019 року провадження в адміністративній справі №160/7379/19 зупинено до перегляду ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2019 року провадження у справі №160/7379/19 поновлено.

26.11.2019 року відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що спірна постанова прийнята ним у спосіб, передбачений законодавством України у зв`язку з повторним не виконанням позивачем (боржником у ВП №58788709) рішення суду.

26.11.2019 року третьою особою - ОСОБА_2 до суду подано пояснення, в яких він зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року провадження в адміністративній справі №160/7379/19 зупинено до набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/4249/19.

Ухвалою суду від 11.02.2020 року провадження у справі №160/7379/19 поновлено.

Представники сторін, третя особа в судове засідання не прибули.

Представник позивача та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

За змістом частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у Чечелівському ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (відповідач у справі) знаходиться виконавче провадження №58654717 з приводу примусового виконання виконавчого листа №175/5360/13-ц, який видано 02.07.2018 р. Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області яке відкрито 18.03.2019р. і стягувачем у цьому виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , боржником ОСОБА_1 , предметом виконання є: зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити наступний час та дні для зустрічей батька з сином:

- батько має право на спілкування та проживання з сином, включаючи нічний час, під час своєї відпустки та щорічних шкільних канікул без присутності матері дитини - 60 днів щорічно, з можливістю розподілу цих днів протягом року;

- кожні парні тижні місяця з 09:00 години суботи до 20:00 години неділі, включаючи нічний час на території квартири ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 чи за іншим місцем його мешкання, без присутності матері дитини ОСОБА_1 ;

- спілкування з 09:00 години до 20:00 години на території власної квартири чи за іншим місцем мешкання ОСОБА_2 , без присутності матері дитини, в наступні святкові дні: Різдво, Пасха, Трійця, День Конституції, День Незалежності (за рік не менше 5 святкових днів, що дорівнює половині всіх державних свят України) з можливістю змінити ці дні на інші святкові дні за обопільної згоди батьків;

- щоденне вільне спілкування з сином телефоном чи іншими телекомунікаційними мережами;

- день народження сина 08 листопада з 09:00 години до 20:00 години 09 листопада, кожний парний рік (2016, 2018...) за місцем мешкання ОСОБА_2 ;

- день народження ОСОБА_2 11 червня з 09:00 години до 20:00 години 12 червня за місцем мешкання позивача без присутності матері дитини;

- під час хвороби дитини з 09:00 години до 20:00 години за місцем знаходження сина з дотриманням його режиму та надавати вільний доступ лікарів для його огляду;

- вільне спілкування з сином в дошкільних, шкільних та інших навчальних закладах у час вільний від навчального процессу.

23.04.2019 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 58788709 було винесено постанову, якою на ОСОБА_1 було накладено штраф в розмірі 1700,00 грн. на користь держави з посиланням на ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на те, що станом на 23.04.2019 року на адресу Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від боржника ОСОБА_1 не надходило жодної інформації про додаткові можливості або перешкоди в спілкуванні з сином; зокрема, за час відсутності ОСОБА_1 за місцем постійного мешкання, ОСОБА_2 має пріоритетне право на спілкування із сином, включаючи нічний час, на території квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 чи іншим місцем його мешкання, до повернення матері у місто. Зі слів стягувача ОСОБА_2 на його адресу ніяких попереджень або погоджень не надходило ані поштовими, ані телекомунікаційними засобами зв`язку.

Вказані обставини підтверджені також судовим рішенням, зокрема: рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2019р. у справі №160/4249/19. Так, Рішенням від 03.10.2019 року було визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни у виконавчому провадженні №58788709 від 23.04.2019 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Рішення по справі №160/4249/19 набрало законної сили 28.12.2019 року.

Крім того, судом встановлено, що державним виконавцем винесене постанову про накладення штрафу від 22.07.019 року №58788709, якою за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строку рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, на боржника - ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн., правомірність прийняття якої і є предметом розгляду у цій справі.

При вирішенні спору, суд виходить з того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, передбачена ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведеної норми вказує на те, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі є встановлення державним виконавцем факту повторного невиконання ним (боржником) рішення суду без поважних причин.

Так, як вже встановлено судом, позивач є боржником у виконавчому провадженню №58788709 та до останнього оскаржуваною постановою застосовано штраф за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує його виконати певні дії.

У той же час, оскаржуваній постанові передувала постанова про накладення штрафу від 23.04.2019 року №58788709, яка скасована рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року у справі № 160/4249/19, яке набрало законної сили 28.12.2019 року.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На думку суду, при обранні розміру накладення штрафу характеризуючою ознакою є повторність невиконання вимог державного виконавця, а також наявність чинної попередньої постанови, якою накладено штраф, однак, судовим рішенням від 03.10.2019 року у справі № 160/4249/19 скасовано постанову про накладення штрафу, а тому у межах спірних правовідносин відсутній факт первинного невиконання боржником рішення суду у встановлений судом строк без поважних причин, що, в свою чергу, виключає можливість для застосування до позивача штрафу за повторне не виконання рішення суду без поважних причин.

За таких обставин, враховуючи, що у межах спірних правовідносин відсутній факт первинного невиконання боржником рішення суду, суд дійшов висновку, що, накладаючи оскарженою постановою від 22.07.2019 року на позивача штраф за повторне невиконання боржником рішення суду, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, відтак, постанова від 22.07.2019 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, понесених позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 285 від 01.08.2019 року.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини 1, 2статті 134 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідач процесуальним правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не скористався.

Між адвокатом Вербою Андрієм Петровичем та ОСОБА_1. укладено договір про надання правової допомоги від 29.07.2019 року.

Відповідно до підпункті 1.1 статті 1 «Предмет договору», довіритель доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання представляти інтереси довірителя в Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі за позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови державного виконавця від 22.07.2019 року про накладання штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 3400,00 грн. у виконавчому провадженні № 58788709.

Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 12.02.2020 встановлено, що відповідно до умов договору надання правової допомоги б/н «Виконавцем» надана наступна правнича допомога:

- усні консультації з правових питань: кількість витраченого часу - 0,5, сума витрат -500,00 грн;

- проведення на вимогу клієнта аналізу судової практики з розгляду подібної категорії справ: кількість витраченого часу - 0,5, сума витрат - 500,00 грн;

- збір доказів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження: кількість витраченого часу - 0,5, сума витрат - 500,00 грн;

- підготовка позовної заяви: кількість витраченого часу - 1,5, сума витрат - 1500,00 грн.;

- підготовка та подання заяви про врахування висновків суду касаційної інстанції: кількість витраченого часу - 0,25, сума витрат - 250,00 грн;

- підготовка та подання клопотання про огляд інформації із Автоматизованої системи виконавчого провадження: кількість витраченого часу - 0,5, сума витрат -500,00 грн;

- підготовка та подання заяви про врахування особливостей розгляду термінових адміністративних справ: кількість витраченого часу - 0,5, сума витрат -500,00 грн;

- підготовка та подання письмових пояснень суду: кількість витраченого часу - 1,25, сума витрат -1250,00 грн;

- підготовка та подання заяви про врахування висновків суду касаційної інстанції: кількість витраченого часу - 0,25, сума витрат -250,00 грн;

- підготовка та подання клопотання про зупинення провадження: кількість витраченого часу - 0,25, сума витрат -250,00 грн;

- надання інших видів правничої допомоги на вимогу клієнта в т.ч., правова оцінка судової перспективи справи: кількість витраченого часу - 0,5, сума витрат -500,00 грн.

Відповідно до вказаного акту виконаних робіт, послуги надані належної якості та відповідно до умов договору. Вартість наданих послуг становить 6500,00 грн, з яких сплачено 3500,00 грн. Сторони не мають претензій одна до одної з приводу наданих послуг та виконання інших умов договору.

На підтвердження сплати 1000,00 грн за надані послуги, адвокату Вербі Андрію Петровичу, суду надано квитанцію № 31240 від 31.07.2019 року.

На підтвердження сплати 2500,00 грн за надані послуги, адвокату Вербі Андрію Петровичу, суду надано квитанцію № 301219 від 30.12.2019 року.

Таким чином, суд зазначає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу оплачені лише частково, тобто на 3500,00 грн, тому, на час винесення рішення суду у справі розмір понесених витрат на правничу допомогу складає 3500,00 грн.

Разом з тим, відповідачем в клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу від 17.02.2020 року (вх.№ 10871/20) ніяким чином не спростовано обгрунтованість заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу та, відповідно, не доведено свою позицію щодо неспівмірності заявлених позивачем до стягнення витрат. Обставини, які на думку відповідача можуть свідчити про неспівмірність понесених витрат складності справи чи іншим факторам, у клопотанні не наведені. При цьому, суд зауважує, що лише незгода з розміром заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу не є підставою для зменшення такої суми.

З огляду на викладене та відповідно достатей 134, 139 КАС України, суд присуджує всі понесені позивачем судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 134, 139, 143, 241-246, 255, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови від 22.07.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни у виконавчому провадженні №58788709 від 22.07.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3 400,00 грн. на ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49008, м. Дніпро, вул. Надії Олексієнко, 100, код ЄДРПОУ 34984488) понесені судові витрати на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4268,4 грн.

Рішення суду за наслідками розгляду справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили у строки та у порядку, визначеному статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду за наслідками розгляду справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржується у строки та у порядку, встановленому частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник