Рішення № 87641608, 17.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 лютого 2020 р. Справа № 120/3908/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спро за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради в особі виконавчого комітету Калинівської міської ради про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Калинівської міської ради в особі виконавчого комітету Калинівської міської ради (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у прийнятті межових знаків на зберігання меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що рішенням 31 сесії 6 скликання Калинівської міської ради від 15.05.2014 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 0,4573 га в АДРЕСА_3 для комерційного використання для укладення договору оренди в подальшому. На виконання вказаного рішення позивач замовив у ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічну документацію, після отримання якої ОСОБА_1 звернувся до Калинівської міської ради із заявою про прийняття межових знаків земельної ділянки на зберігання. Разом з тим, відповідачем відмовлено у прийнятті межових знаків земельної ділянки на зберігання, оскільки ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» є неповноважною організацією на проведення таких робіт. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.

22.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення заявленого позову та вказав про наступне.

05.07.2019 позивач звернувся із заявою до Калинівської міської ради про погодження та подальше підписання акта прийому-передачі межових знаків на зберігання щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3. В ході розгляду вказаного питання міською радою вивчено матеріали технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, проте під час виїзду та обстеження вищезазначеної земельної ділянки на місцевості, межових знаків (дерев`яних стовпів), як зазначено в технічній документації, у кількості 8 штук не виявлено. Після чого позивачеві надано відповідь №02-12-982 від 29.07.2019, в якій роз`яснено порядок встановлення та закріплення межових знаків відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 та зареєстрованої в Мін`юсті від 16.06.2010 №391/17686. Однак, позивачем вказані у листі недоліки не усунуто.

Крім того, відповідач звернув увагу, що позивачем у позовній заяві не наведено жодних аргументів наявності відповідно до розробленої технічної документації межових знаків встановленого зразка згідно вимог Інструкції, тому міська рада, відмовляючи у підписанні акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання, керувалася чинними нормативно-правовими актами, діяла лише на підставі та у межах повноважень у спосіб, що передбачений ч. 2 ст. 19 Конституції України.

27.01.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що підставою відмови відповідача слугувала та обставина, що державна організація не має права складати технічну документацію на спірну земельну ділянку. Зазначив, що відповідач не надав суду жодного доказу (письмового) про наявність або відсутність саме поворотних точок, які зазначені в наданій позивачем технічній документації та доказів про відсутність стовпчиків, тобто відповідний акт, складений у його присутності та присутності представника організації, яка є виконавцем даних робіт. Зауважив, що був особисто присутній на території місця знаходження спірної земельної ділянки, натомість представник Калинівської міської ради просто повернулась і пішла. Крім того, на переконання позивача не встановлення меж земельної ділянки позбавляє його можливості сплачувати податки та інші платежі за користування нею.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням 31 сесії 6 скликання Калинівської міської ради від 15.05.2014 №137 вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,4573 га в АДРЕСА_3 для комерційного використання (обслуговування викуплених будівель і спору) для подальшого укладання договору оренди.

05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про погодження акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, який знаходиться в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3.

Листом виконавчого комітету Калинівської міської ради від 29.07.2019 №02-12-982, повідомлено заявника, що акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010, не підлягає погодженню, оскільки:

- згідно вказаного акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, який знаходиться в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3, межі мають бути встановлені та закріплені в натурі (на місцевості ) межовими знаками (дерев`яні стовпи) у кількості 8 шт., список яких додається;

- виконавцем вказаних робіт може бути юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

У листі відповідач зазначив, що при обстеженні вказаної земельної ділянки на місцевості межових знаків (дерев`яних стовпів) у кількості 8 шт. не виявлено. Роз`яснили, що для встановлення межових знаків необхідно звернутись до ліцензійної землевпорядної організації, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником для виконання робіт по встановленню вищевказаних межових знаків.

В матеріалах справи міститься лист ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 15.08.2019 №5173, яким у відповідь на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що підприємством завершені роботи щодо виготовлення в паперовій формі технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, що розроблялася на підставі укладеного з позивачем договору №2673 від 30.05.2019. Документація була передана для отримання підписів землевпорядних та Калинівської міської ради на акті приймання-передачі межових знаків, як того вимагає чинне законодавство. Вказали, що зазначена документація виготовлена із дотриманням всіх вимог чинного законодавства в тому числі з дотриманням вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 та зареєстрованої в Мін`юсті від 16.06.2010 №391/17686. Встановлення межових знаків на земельній ділянці також відбулося з дотриманням вимог зазначеної Інструкції.

Для погодження акту приймання-передачі межових знаків на зберігання запропоновано повторно звернутись до Калинівської міської ради з питанням про належне виконання нею прямих повноважень органу місцевого самоврядування.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Так, правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 24.10.2001 (далі - ЗК України).

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (п.п. «а», «б» ст.12 ЗК України).

Частиною першою статті 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Як встановлено судом, рішенням 31 сесії 6 скликання Калинівської міської ради від 15.05.2014 №137 надано дозвіл ОСОБА_1 на витоплення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,4573 га в АДРЕСА_3 для комерційного використання (обслуговування викуплених будівель і спору) для подальшого укладання договору оренди.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Статтею 55 ЗУ "Про землеустрій" визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

З наведеного переліку вбачається, що обов`язковою складовою технічної документації є зокрема акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 червня 2010 р. за №391/17686, визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі -Інструкція).

Відповідно до п.1.2 Інструкції встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Згідно із п.2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В силу вимог п.2.8 Інструкції технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає зокрема акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Вкавзаний акт скалається у формві визначеною Додатком 2 до Інструкції.

Розділом ІІІ Інструкції визначено, що 3.1. Для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вибір замовника використовуються три види межових знаків:

3.1.1. Вид перший - конструкція, яка складається з чотирьох деталей (додаток 3):

деталь 1 - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення за допомогою закладного дюбеля (деталь 2) та стержня фіксуючого (деталь 3). За периметром кола угорі розміщений напис "МЕЖОВИЙ ЗНАК", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код;

деталь 2 - закладний дюбель довжиною 120 мм з верхньою основою у формі кола діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру;

деталь 3 - стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру;

деталь 4 - стовпчик установочний (у розрізі хрестоподібний) висотою 700 мм з верхньою основою діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру.

Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві.

У разі закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні стовпчик установочний (деталь 4) може не

використовуватись, а закладний дюбель (деталь 2) в такому випадку встановлюється в отвір у твердій поверхні.

3.1.2. Вид другий - металева труба діаметром 3-7 см висотою 80-100 см з привареною у верхній частині металевою пластиною для написів.

3.1.3. Вид третій - дерев`яний стовп діаметром не менше 10 см висотою не менше 100 см з хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15х15 см і висотою 20 см, у верхній частині стовпа робиться виріз для написів.

В силу п. 3.14 Інструкції передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Як встановлено судом 05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про погодження акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, який знаходиться в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Як вбачається із матеріалів справи, Листом виконавчого комітету Калинівської міської ради від 29.07.2019 №02-12-982, повідомлено заявника, що акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010, не підлягає погодженню, оскільки при обстеженні вказаної земельної ділянки на місцевості межових знаків (дерев`яних стовпів), які у кількості 8 шт. не виявлено. Роз`яснили, що для встановлення межових знаків необхідно звернутись до ліцензійної землевпорядної організації, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником для виконання робіт по встановленню вищевказаних межових знаків.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, вказуючи про безпосереднє обстеження вказаної земельної ділянки та про факт відсутності межових знаків (дерев`яних стовпів), зобов`язаний був зафіксувати вказані обставини у письмовому акті та зокрема долучити його до матеріалів відзиву в підтвердження заявленої позиції та правомірності вчинених дій.

Суд зважає на позицію позивача та лист ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 15.08.2019 №5173, згідно якого останній, як виконавець, засвідчив встановлення межових знаків на спірній земельній ділянці відповідно до і з дотриманням вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376.

Разом з тим, додатково вказуючи у листі від 29.07.2019 №02-12-982 про необхідність звернення до ліцензійної землевпорядної організації для встановлення межових знаків, відповідачем фактично ставиться під сумнів розроблена технічна документація ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, проте, відповідач не наводить жодного аргументу в підтвердження заявленої позиції.

Так, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

За наведених обставин, суд зважає, що дії відповідача стосовно відмови щодо відмови у прийнятті межових знаків на зберігання меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3 є протиправними.

Разом з тим, варто зазначити, що повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України. Відповідно до ч. 4 цієї норми у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії, в даному випадку є належним способом захисту порушених прав позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даній справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо погодження меж земельної ділянки та підписання акта прийому-передачі межових знаків на зберігання.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були повністю спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Калинівської міської ради в особі виконавчого комітету Калинівської міської ради щодо відмови у прийнятті межових знаків на зберігання меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3.

Зобов`язати Калинівську міську раду в особі виконавчого комітету Калинівської міської ради повторно розглянути питання щодо погодження меж земельної ділянки в АДРЕСА_3 та підписання акта прийому-передачі межових знаків на зберігання з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Калинівської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Калинівська міська рада в особі виконавчого комітету Калинівської міської ради (вул. В. Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 04326106)

Повний текст рішення складено 17.02.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович