Ухвала суду № 87636600, 13.02.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/28884/19

Провадження № 2/947/1071/20

УХВАЛА

13.02.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження заяву третьої особи - заступника директора з операційної діяльності Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Купрій Алли Анатоліївни про закриття провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – заступник директора з операційної діяльності Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Купрій Алла Анатоліївна, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває на розгляді цивільна справа №947/28884/19 за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – заступник директора з операційної діяльності Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Купрій Алла Анатоліївна, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 13 грудня 2019 року за вх. №63510, просить суд:

- наказ Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 06 листопада 2019 року за № 752-к визнати незаконним та скасувати;

- поновити ОСОБА_1 на посаді психолога служби охорони праці Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба»;

- стягнути з Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2019 по момент поновлення.

12.02.2020 року до суду надійшла заява третьої особи - заступника директора з операційної діяльності Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Купрій Алли Анатоліївни про закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю спору.

Так, в обґрунтування заяви третя особа посилається на те, що наказом Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 06 листопада 2019 року за №752-к, ОСОБА_1 було звільнено з посади психолога служби охорони праці Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба».

24.12.2019 року в день поновлення директора КП «МПРС» Сударева В.О. було складено акт службової перевірки щодо перевірки заступника директора з операційної діяльності ОСОБА_2 з дотримання законодавства про працю під час видання наказу КП «МПРС» «Про звільнення» від 06.11.2019 № 752-к, відповідно до якого комісією зроблені висновки, за якими ОСОБА_1 звільнений з посади наказом від 06.11.2019 № 752-к протизаконно, у зв`язку з чим, комісія рекомендує директору підприємства невідкладно розглянути питання про поновлення його на роботі та скасування наказу від 06.11.2019 року №752-к.

Як стверджує третя особа, директор КП «МПРС» Сударев В.О. висновки комісії реалізував частково, а саме: надіслав на адресу Уповноваженого органу управління - Державної служби морського та річкового транспорту України - лист вих. №1/38/1888-19 від 26.12.2019 року з проханням надати погодження на звільнення заступника директора з операційної діяльності ОСОБА_2 за пунктом 1 статті 41 КЗпП України, однак інші рекомендації комісії від 24.12.2019 року щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 та скасування наказу від 06.11.2019 № 752-к не реалізував, незважаючи на наявність повноважень та можливість поновлення ОСОБА_1 на роботі та скасувати наказ про звільнення ще 24.12.2019 року.

На підставі викладеного, оскільки у директора КП «МПРС» достатньо повноважень на скасування оспорюваного наказу, третя особа ОСОБА_2 вважає, що у цій справі відсутній предмет спору, а справа є фіктивною.

У судове засідання призначене на 13.02.2020 року третя особа ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час і місце проведення якого була належним чином повідомленою, про причини неявки суд не повідомила.

Позивач - ОСОБА_1 , його представник, а також представники Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» і Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаної заяви третьої особи про закриття провадження по справі, оскільки спір між сторонами по справі є не вирішеним.

Заслухавши сторін по справі, дослідивши надану до суду заяви та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Види об`єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.

Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об`єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.

Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об`єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.

Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов`язки їх учасників, визначені договором та законодавством.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Предметом позову є позовні вимоги.

Предмет спору - є достатньо простим для визначення (з`ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір стосовно звільнення позивача ОСОБА_1 з посади психолога служби охорони праці Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на підставі наказу від 06 листопада 2019 року за № 752-к.

Як вбачається, на час розгляду справи відповідачем не здійснено дій з поновлення позивача, а останнім підтримуються заявлені вимоги, оскільки як зазначає позивач оспорюваний наказ є чинним, він вважає себе незаконно звільненим, а відтак просить суд захистити його порушені права і інтереси.

Щодо посилань третьої особи про відсутність предмета спору на підставі того, що у відповідача наявні можливості для самостійного скасування оспорюваного наказу та поновлення позивача на роботі, суд вважає не обґрунтованими, оскільки третьою особою, жодним чином не підтверджено відсутність об`єкту спірних правовідносин, а саме факт поновлення позивача на роботі, що стало приводом для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Навпаки, твердження третьої особи підтверджують ті обставини, що між позивачем та відповідачем існує спір, оскільки, як зазначено ОСОБА_2 , відповідачем не здійснені відповідні дії для поновлення прав позивача.

Крім того, судом враховується, що згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В ряді рішень Європейського Суду з прав людини було надано трактування цього права. Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 36; NunesDias v. Portugal (Нун`єшДіаш проти Португалії). Правила, що стосуються предмета спору чи застосування цих правил, не повинні перешкоджати сторонам у отриманні доступного судового захисту (MiragallEscolano v. Spain (МіраґальЕсколано та інші проти Іспанії); ZvolskyandZvolska v. theCzechRepublic (Звольський та Звольстка проти Чехії), § 51).

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає посилання третьої особи ОСОБА_2 щодо відсутності предмета спору в цій справі, не обґрунтованими, такими, що не знайшли правового підтвердження, а також суд вважає, що у даному випадку закриття провадження по справі з цих підстав обмежить право позивача на доступ до суду за захистом своїх прав та інтересів, що в свою чергу є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим суд дійшов до переконання що заява третьої особи про закриття провадження по цивільній справі №947/28884/19, підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.255, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву третьої особи - заступника директора з операційної діяльності Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Купрій Алли Анатоліївни про закриття провадження по цивільній справі №947/28884/19 – залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено - 17 лютого 2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.