Рішення № 87636117, 11.02.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4538/18

н/п 2/766/1606/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.

секретар Тихоша Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від тимчасової споруди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку по проспекту Ушакова в місті Херсоні на зупинці громадського транспорту «Діагностичний», що належить до комунальної власності територіальної громади міста Херсона, тимчасовою спорудою (кіоском) без отримання необхідних дозвільних документів та без укладення відповідного договору з Херсонською міською радою. Вказаний факт було встановлено працівниками Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона Херсонської міської ради, про що складено протокол № 000014 про адміністративне правопорушення від 10.01.2018 року та адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Херсонської міської ради винесено постанову від 17.01.2018 року № 2/22 про притягнення особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Відповідно до ч.4 ст. 373 ЦК України, ст. 2 Земельного кодексу України, абз. 16 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» просить зобов`язати відповідача ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнути судові витрати.

Представник позивача в останнє судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві, надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання на неодноразові виклики не з`являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.01.2018 року працівниками Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона Херсонської міської ради встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки по проспекту Ушакова в місті Херсоні на зупинці громадського транспорту «Діагностичний», що належить до комунальної власності територіальної громади міста Херсона, тимчасовою спорудою (кіоском) без отримання необхідних дозвільних документів та без укладення відповідного договору з Херсонською міською радою громадянином ОСОБА_1 , про що складено протокол № 000014 про адміністративне правопорушення (а.с.7). З протоколом відповідач ознайомлений особисто та повідомлений про явку на засідання адміністративної комісії.

17.01.2018 року адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Херсонської міської ради винесено постанову № 2/22 про притягнення особи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., яка набрала чинності 28.01.2018 року (а.с. 9).

Відповідно до листа від 02.03.2018 року за №8-1811-5/12 встановлено, що рішень щодо відведення у власність або користування ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 вказаних земельних ділянок (під тимчасовими спорудами по АДРЕСА_1 та на зупинці громадського транспорту «Діагностичний центр» про пр. Ушакова) міською радою не приймалося, відповідно до договору оренди зазначених земельних ділянок не укладалися.

Питання розміщення зазначених вище тимчасових споруд (об`єктів благоустрою) для провадження підприємницької діяльності врегульовано Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 даного Положення підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимсасових споруд.

Пунктом 2.32 цього Положення встановлено, що розміщення тимчасову споруду самовільно забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування міської ради не оформлювалися паспорт прив`язки тимчасових споруд на зазначену вище тимчасову споруду, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Управління мітобудування та земелекористування Херсонської міської ради від 12.03.2018 року за №8-1811-5/12.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 116 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Зважаючи на наведене, дії відповідача із самовільного зайняття земельної ділянки порушують права територіальної громади як власника земельної ділянки на самостійне володіння, користування, розпорядження нею.

Пунктом «б» частини першої статті 90 Земельного кодексу України чітко передбачено, що власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.

При цьому частина 2 статті 90 Земельного кодексу гарантує, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Від так, оскільки рішенням Херсонської міської ради земельна ділянка у власність або користування відповідачу не надавалась, він користується самовільно захопленою земельною ділянкою по проспекту Ушакова в місті Херсоні на зупинці громадського транспорту «Діагностичний», яка належить територіальній громаді міста Херсона, встановивши на ній кіоск без належного на те дозволу.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоврядування є обов`язковими до виконання усіма підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 413 Цивільного кодексу України передбачено підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови, а саме, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Частина 1 статті 76 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вищевикладене свідчить про те, що позивачем доказані обставини, на які він посилається, тому позов належить задовольнити у повному обсязі.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК з відповідач підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір на користь позивача у розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354, ЦПК України, ст. ст. 152 ЗК України, ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по проспекту Ушакова в місті Херсоні на зупинці громадського транспорту «Діагностичний» від тимчасової споруди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Херсонської міської ради, код ЄДРПОУ 26347681, судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Прохоренко