Постанова № 87634483, 13.02.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/881/20

Провадження № 1-кс/487/1253/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва Темнікова А.О., за участю секретаря Демиденко Н.В., прокурора Турлака М.С., захисника Кузьменка М.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Ткешелашвілі Ганни Олександрівни у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 17.07.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019160000000381 за ч. 2 ст. 191 КК України про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 від посади,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Ткешелашвілі Г.О. звернулася до Заводського районного суму міста Миколаєва з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 17.07.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019160000000381 за ч. 2 ст. 191 КК України про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 від займаної посади старшого майстра Кантемірівського лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство» строком на два місяці.

Клопотання обґрунтоване тим, що зметою всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є необхідність у проведенні слідчих дій за участі інших службових осіб Державного підприємства «Саратське лісове господарство» та його структурного підрозділу Кантемирського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство». Однак, подальше перебування старшого майстра Кантемирського лісорозсадника ОСОБА_1 на займаній посаді надасть йому можливість перебувати на території Державного підприємства «Саратське лісове господарство» та його структурного підрозділу Кантемирського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство», у зв`язку з чим він матиме змогу спілкуватись з іншими службовими особами, внаслідок чого останні зможуть сприяти ОСОБА_1 в уникненні від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення. Також, він матиме змогу довести до своїх колег обставини кримінального провадження, які стали йому відомі при залученні до проведення слідчих дій, з метою впливу на їх покази, та незаконно впливати на потерпілого, інших свідків у даному кримінальному провадженні, які викривають його у вчиненні злочину, та можливого іншого підозрюваного. Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого майстра Кантемирського лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство», може продовжити злочинну діяльність, має можливість незаконно впливати на представника потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, які працюють разом із ним в Державного підприємства «Саратське лісове господарство» та його структурного підрозділу Кантемирського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство», негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також те, що злочин, у якому він підозрюється є злочином середньої тяжкості, покарання за який передбачає до п`яти років позбавлення волі, безпосередньо пов`язаний із виконанням ним службових обов`язків, а тому необхідно відсторонити вказану службову особу від займаної посади.

В судовому засіданні прокурор Турлак М.С. підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні. При цьому прокурор зазначив, що на теперішній час відсутні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Разом з цим, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, а саме: на представника потерпілого та ймовірних свідків з числа працівників підприємства, які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування, а також свідків, які вже працюють на підприємстві та прізвищ яких прокурор не пам`ятає.

Захисник Кузьменко М.Б. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволені заявленого клопотання у зв`язку з його незаконністю та необґрунтованістю.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, у тому числі, є: відсторонення від посади.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Виходячи з цього, будь-які обмеження щодо реалізації вказаного права, у тому числі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та в порядку, передбачених КПК України.

Згідно примітки до ст. 45 КК України, корупційним злочином відповідно до КК України, у тому числі, вважається злочин, передбачений ст. 191 КК України, у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Частиною 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Вказаний порядок визначено главою 14 «Відсторонення від посади» розділу ІІ КПК України.

Згідно ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

За змістом ст. 155 КПК України, у клопотанні прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, про відсторонення особи від посади зазначаються, у тому числі, виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб (ч. 2 ст. 157 КПК України).

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали. (ч. 3 ст. 157 КПК України).

Судом встановлено, що Слідчим управлінням ТУ ДБР у м. Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000381 від 17.07.2019за підозрою ОСОБА_1 щодо заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора державного підприємства «Саратське лісове господарство» (ЄДРПОУ 00992585) ОСОБА_2 від 02.09.2013 року за № 607-к, ОСОБА_1 призначено на посаду старшого майстра Державного підприємства «Саратське лісове господарство».

Згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, а тому ОСОБА_1 , будучи старшим майстром Державного підприємства «Саратське лісове господарство» є службовою особою.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України, а також він є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014.

Відповідно до пункту 2 посадової інструкції, затвердженої директором Державного підприємства «Саратського лісового господарства» 03.09.2013 (далі Інструкції), ОСОБА_1 , зобов`язаний здійснювати керівництво виробничо-господарської діяльності лісового розсадника; розробляє перспективні і поточні програми виробничої діяльності лісорозсадника, забезпечує їх виконання; організовує відбір та відправлення на лісонасіннєву станцію зразків лісового насіння для контролю якості, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання лісонасіннєвих плантацій на селекційній основі; розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу; організовує роботу з розвитку раціоналізації і винахідництва, підвищення кваліфікації робітників розсадника; організовує облік і звітність про виборчу діяльність лісорозсадника; проводить роботу щодо удосконалення технологій та організації вирощування садивного матеріалу, механізації виробничих процесів, запобігання браку й підвищення якості робіт та продукції, економії всіх видів ресурсів, використання резервів підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості робіт і продукції; організовує роботу щодо розвитку та зміцнення господарського розрахунку, удосконалення нормування праці, правильного застосування системи і форми оплати праці та матеріального заохочення, вивчення, узагальнення і впровадження передових прийомів і методів праці, передового виробничого досвіду з вирощування матеріалу; забезпечує ефективне використання машин, механізмів та знарядь, безпечні та здорові умови праці, а також своєчасне надання працюючим пільг за умови праці; здійснює добір кадрів працівників, їх розстановку і доцільне використання; контролює додержання працівниками правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку; подає пропозиції для заохочення працівників, накладання дисциплінарних стягнень на порушників дисципліни, застосування в разі потреби заходів матеріального впливу; сприяє виявленню творчої ініціативи та активності працівників у досягненні високих результатів роботи, забезпечує поширення творчих починань, проводить виховну роботу в колективі.

Відповідно до пункту 3 Інструкції, затвердженої директором Державного підприємства «Саратського лісового господарства» 03.09.2013 року, передбачена відповідальність ОСОБА_1 за збереження та раціональне використання виділеного на майстерську дільницю майна, обладнання, матеріальних цінностей; дотримання норм витрат насіннєвого та садивного матеріалу; за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах визначених діючим законодавством України; за завдання матеріальної шкоди – в межах, визначених діючим цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Однак, діючи умисно та всупереч взятих на себе обов`язків працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, ОСОБА_1 вчинив кримінального правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу, при цьому, згідно ст. 17 цього кодексу, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Зазначені підприємства, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України мають виключне право на заготівлю деревини.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом.

Проте, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою здійснення своєї злочинної діяльності, направленої на заволодіння державним майном, шляхом зловживання службовим становищем та подальшого приховування незаконних операцій з лісовими насадженими, належним чином не оформлював облікові та бухгалтерські документи щодо вирубки, обліку та реалізації лісових насаджень, надходження готівкових та безготівкових коштів, товарно-транспортних та видаткових накладних, а також інших документів.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку грудня 2018 року (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 , звернувся до старшого майстра Кантемирівського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство» ОСОБА_1 , який є керівником зазначеного структурного підрозділу вказаного Державного підприємства, з наміром придбання 100 одиниць лісових насаджень породи «сосна». У свою чергу ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про можливість придбання насаджень сосни в кількості не менш ніж 300 одиниць, при умові, що 100 одиниць лісових насаджень сосни, ОСОБА_1 , як службова особа реалізує ОСОБА_3 офіційно по ціні 70 гривень за одиницю, а 200 одиниць лісових насаджень сосни, ОСОБА_1 , надасть ОСОБА_3 окремо зі знижкою по 50 гривень за одиницю без складання відповідних документів, тим самим створивши для себе умови для подальшого заволодіння державним майном.

Надалі, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння державним майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 26.12.2018 року, близько 10 години 25 хвилин, ОСОБА_1 , являючись матеріально-відповідальною особою, перебуваючи на території Кантемірського лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство», розташованого неподалік с. Олексіївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, повідомив ОСОБА_3 , про необхідність самостійної вирубки лісових насаджень породи сосна в кількості 107 одиниць та подальшого привезення їх до будівлі лісорозсадника для вирішення можливості їх продажу та вивезення. Після виконання вказівок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 прибув із вирубленими зеленими насадженнями до будівлі Кантемірського лісорозсадника, при цьому останній перевірив належність вирубки саме 107 сосен та сказав ОСОБА_3 про можливість купівлі зазначених зелених насаджень на підставі раніше обумовлених умов по 50 грн. за одиницю насадження. Надалі ОСОБА_3 передав грошові кошти у розмірі 5000 грн. ОСОБА_1 за 100 вирублених та проданих сосен та вказав, що при подальшому отриманні ще 93 зелених насаджень він розрахується з ним у повному обсязі.

Тим самим ОСОБА_1 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів державним майном, а саме лісовими насадженнями породи «сосна» діаметром дерев у корі біля шийки кореня до 10 см в кількості 107 одиниць, які в подальшому продав ОСОБА_3 за грошову винагороду у розмірі 5000 грн.

Продовжуючи свій єдиний злочинний намір, направлений на заволодіння державним майном, 27.12.2018 року, близько 10 години 45 хвилин ОСОБА_1 , діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи на території Кантемірського лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство», вдруге вказав ОСОБА_3 про необхідність самостійної вирубки лісових насаджень породи сосна в кількості 93 одиниць та подальшу можливість їх купівлі. Після вирубки зазначених насаджень, ОСОБА_3 повідомив про зазначене ОСОБА_1 на що останній погодив можливість їх купівлі та вони домовились про розрахунок за купівлю 93 зрубаних зелених насаджень породи «сосна» у подальшому, заволодівши, таким чином, державним майном, а саме лісовими насадженнями породи «сосна» в кількості 93 одиниць.

Надалі, 24.01.2019 року о 11 годині 52 хвилини, перебуваючи в приміщенні магазину на території автозаправної станції «Petromol», розташованому за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шкільна,4-А, ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_1 , з метою надання раніше обумовлених грошових коштів у розмірі 5000 грн. за раніше куплені зелені насадження. Під час розмови, ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_1 знижку за куплені зелені насадження у розмірі 500 грн. на що останній погодився. В подальшому, на підставі раніше укладених домовленостей ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 4500 гривень, після чого останній був викритий співробітниками правоохоронного органу.

Так, відповідно до висновку товарознавчої експертизи, шкода, заподіяна зеленим насадженням на території Кантемірського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство» становить 90795,58 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

30.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_1 , це, зокрема, дані: наказу №607-к від 02.09.2013 року державного підприємство «Саратське лісове господарство» Одеського обласного управляння лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України; посадової інструкції старшого майстра лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство» від 03.09.2013 року; протоколу огляду місця події від 24.12.2018 року; протоколів огляду місця події від 26.12.2018 року; протоколу огляду місця події від 27.12.2018 року; додаткових допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; допиту свідка ОСОБА_6 ; розрахунку шкоди Одеського обласного управляння лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 25.03.2019 року №19905-196 з таблицею додатку; листа щодо результатів огляду відчужених лісових насаджень №17/3-4919-17 від 21.02.2019 року; обґрунтованого розрахунку шкоди, заподіяної зеленим насадженням та території Кантемірівського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство»; довідки від 24.01.2019 року.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Разом з цим, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення ОСОБА_1 від посади, шляхом втручання у його права і свободи.

Так, згідно наказу №607-к від 02.09.2013 року державного підприємства «Саратське лісове господарство» Одеського обласного управляння лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_1 був переведений на посаду старшого майстра лісорозсадника державного підприємства «Саратське лісове господарство» з окладом у відповідності із штатним розписом.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 13.02.2020 року застосовано строком до 30 березня 2020 року (в межах строку досудового слідства) до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_1 згідно ст. 194 КПК України прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати наступні обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з представником потерпілого, свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий згідно ч. 3 ст. 179 КПК України.

Прокурором у судовому засіданні зазначено, що на момент розгляду клопотання відсутні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Не містять викладу таких обставин і матеріали поданого клопотання.

З матеріалів клопотання вбачається, що обставини, які стали підставою для порушення кримінального провадження №42019160000000381, в якому ОСОБА_1 30.01.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 191 КК України, мали місце у період з 26.12.2018 року по 24.01.2019 року.

Відповідно до витягу з ЄРДР кримінальне провадження було зареєстровано 17.07.2019 року.

Станом на день звернення слідчого з клопотанням про відсторонення ОСОБА_1 від посади 10.02.2020 року, тобто більш ніж через рік після інкримінованих подій, доказів продовження підозрюваним злочинної діяльності, вчинення інших правопорушень після 24.01.2019 року, матеріали клопотання не містять.

Під час розгляду цього клопотання не було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на вказаній посаді, після 24.01.2019 року намагався незаконними засобами вплинути на представника потерпілого та свідків кримінального провадження.

З тексту клопотання вбачається, що у кримінальному провадженні під час досудового розслідування вже допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , неодноразово проведено огляд місця подій та обшуки, здійснено негласні слідчі (розшукові) дії, проведено судово-економічну експертизу.

Твердження про можливість незаконного впливу підозрюваного на представника потерпілого та свідків є неконкретизованими та мають характер припущення, що викликають обґрунтовані сумніви, які, згідно ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на користь ОСОБА_1 .

Крім того, згідно ч. 2 ст. 157 КПК України, суд враховує наслідки відсторонення від посади ОСОБА_1 для інших осіб. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 розлучений, мешкає разом з малолітньою дитиною 2009 року народження, яка має незадовільний стан здоров`я та перебуває виключно на утриманні ОСОБА_1 , отже відсторонення підозрюваного від посади може негативно вплинути на інтереси малолітньої дитини.

З огляду на викладене, у зв`язку із не доведенням слідчим і прокурором в порядку ст. 157 КПК України, наявності достатніх підстав вважати, що відсторонення ОСОБА_1 є необхідним заходом для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 62 Конституції України, ст.ст. 131-132, 155-157, 309, 370, 372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Ткешелашвілі Ганни Олександрівни у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 17.07.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019160000000381 за ч. 2 ст. 191 КК України про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 від посади - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.02.2020 року.

Слідчий суддя А.О. Темнікова