Рішення № 87634455, 31.01.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5682/18

Провадження № 2/487/82/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кузьменко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рафальської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, третя особа - Третя Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

29.08.2018 року до Заводського районного суду міста Миколаєва звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Третя Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання права власності на квартиру, в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів, який був власником квартири, що розташована з адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до чинного законодавства на той час матір позивачів та позивачі, як спадкоємці за законом фактично прийняли спадщину від батька. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачів, яка фактично приймала спадщину але юридично не оформила своїх прав Фактично батьками позивачів заповіту складено не було. В жовтні 2006 року позивачі звернулися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. 10.10.2006 року було отримано лист від нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва. Єдиними спадкоємцями першої черги є позивачі. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва Кузьменко В.В. від 20.05.2019 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання по справі на 05.07.2019 року.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Представник Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору дарування від 01.07.1994 р., посвідченого державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Ставничою І.О. та зареєстрованого в реєстрі №2-4319, зареєстрованого в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 18.08.1994 р. за №360, ОСОБА_3 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний факт підтверджується довідкою, виданою КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 21.11.2006 №1-16564.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09 січня 1996 року НОМЕР_1 .

На момент смерті спільно з ним у вищевказаній квартирі проживала його дружина ОСОБА_4 , яка була його дружиною, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 20.11.1975 серія НОМЕР_2 та довідкою ЖКП «Бриз» ЖЕК №1» від 31.01.2019 №288.

Відповідно до листа Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 10.10.2006 №2556/1-24 ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 не отримувала. Право власності в порядку спадкування не реєструвала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02 березня 2006 року серії НОМЕР_3 .

На момент смерті ОСОБА_4 разом з нею у спірній квартирі проживали її дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 (позивачі), що підтверджується довідкою ЖКП «Бриз» ЖЕК №1» від 31.01.2019 №288, їхніми показами та показами свідка ОСОБА_5

Родинний зв`язок позивачів з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвами про народження позивачів від 28.02.1976 року НОМЕР_4 та від 19.09.1985 року НОМЕР_5 .

В жовтні 2006 року позивачі звернулись до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області для отримання свідоцтва про право на спадщину.

10.10.2006 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Євтушенко А.М. за вих. № 2556/1-24 позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 помер до набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 року, питання про спадкування після його смерті вирішувалося за правилами ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу УРСР у редакції 1963 р., який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, в тому числі якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до наведеної вище статті 549, чинного на той час Цивільного кодексу УРСР у редакції 1963 р., можна зробити висновок, що закон не вимагає від спадкоємця, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Дії які були зазначені в цивільному законодавстві, який діяв на момент прийняття спадщини повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, оскільки така умова прийняття спадщини прямо визначена для спадкоємця, який на час відкриття спадщини або фактично вступає в управління або володіння спадковим майном, чи звертається до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 20.11.1975 серія НОМЕР_2 , виданого Палацом урочистої реєстрації актів цивільного стану міського відділу запису актів цивільного стану виконавчого комітету Миколаївської міської ради депутатів трудящих, запис №3097 від 20.11.1975 в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу (копія додається), ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3 (батька позивачів), то являючись єдиним спадкоємцем першої черги, будучи зареєстрованою у вказаній вище квартирі та проживаючи в ній на момент смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 фактично вступила в управління вказаною квартирою, та відповідно до ст. ст. 548, 549 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, прийняла спадщину, яка складалась з вказаної квартири, якою ОСОБА_3 володів з часткою 100%, що підтверджено листом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 10.10.2006 №2556/1-24, спадковою справою та довідкою ЖКП «Бриз» ЖЕК №1» від 31.01.2019 №288.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Цивільним законодавством України передбачено спадкування, а саме відповідно до ст. 1216 ЦК України, права та обов`язки фізичної особи, яка померла (спадкодавець), переходять до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення за заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені законодавством України.

Виходячи зі змісту ст. 1220 ЦК України, після смерті особи відкривається спадщина, тобто до спадкоємців переходять права і обов`язки особи, яка померла.

За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заповіту не залишили, а тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1267, 1278 ЦК України, п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є її діти - донька - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 , які відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично прийняли спадщину, проживаючи у спірній квартирі разом з матір`ю з метою належного догляду до моменту її смерті.

Факт управління і користування вказаною квартирою підтверджується наявністю та збереженістю всіх документів, показами позивачів та свідка ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та про необхідність їх задоволення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

На підставі ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 16, 328, 365, 392, 1216, 1220, 1223, 1258, 1261, 1270, 1278 ЦК України, ст. 12,13, 76, 81, 89, 258, 259,263-265 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, третя особа - Третя Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Згідно з п.п.15.5 п.15 ч.1 перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Суддя Заводського районного

суду міста Миколаєва В.В. Кузьменко