Ухвала суду № 87634372, 17.02.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/510/20

УХВАЛА

"17" лютого 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Лузан Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

в лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 20348, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк” невиплачених в строк, відповідно до умов кредитного договору № NKVZG0000000226 від 17.09.2008 року, коштів у сумі 819 570 грн. 77 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовував неправомірністю вимог стягувача, з якими останній звернувся до нотаріуса для вчинення спірного виконавчого напису. Крім того, просив про стягнення з відповідача коштів у розмірі 51 390 грн. 56 коп., внесених ним на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ “ПриватБанк”, використання яких обмежується останнім.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення його позову шляхом зупинення стягнення та виконавчих дій за виконавчим провадженням ВП №57804239, відкритим 28.11.2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору.

Розглянувши дану заяву про забезпечення позову, суддя прийшов до наступного.

Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем заявлена, зокрема вимога про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 20348, вчиненого 10.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрованого в реєстрі за № 20348, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 819 570 грн. 77 коп. На час звернення з даним позовом до суду обумовлений виконавчий напис на виконанні не перебуває. Постановою державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 27.11.2018 року виконавче провадження з його примусового виконання було закінчено в зв`язку з його повним виконанням. У зв`язку з тим, що виконавчий збір боржником не було сплачено, постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь держави відповідних коштів (ВП №57804239).

Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на відсутність зв`язку між зазначеним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення його позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Л.В. Лузан