Рішення № 87633194, 17.02.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 337/2924/19

Провадження №: 2/337/76/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 р. м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Ширіної С.А.,

за участю секретаря Бикової С.Б.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хортицького районного суду м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, посилаючись на те, що ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 07.10.2011 року згідно якої отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер.

Відповідач ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_4 проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , отже є спадкоємцем.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором, з урахуванням коштів на погашення заборгованості становить 11723,63 грн.

Вказує, що в добровільному порядку відповідач заборгованість за кредитним договором не сплачує.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст. ст. 608, 1219, 1282 ЦК України просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість у розмірі 11723 грн. 63 коп. за кредитним договором № б/н від 07.10.2011 року та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою від 02.08.2019 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 28.01.2020 р. було постановлено здійснювати судовий розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважає їх законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначила, що померлий позичальник ОСОБА_4 зміну умов до кредитного договору від 07.10.2011 р. не підписував, а отже позивач позбавлений права стягувати з відповідача ОСОБА_3 прострочене тіло кредиту у розмірі 11 242, 42 грн.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, прийшов таких висновків.

Згідно із витягом із статуту позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК». А, випискою з ЄДРПОУ та банківською ліцензією підтверджується, що він є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Судом встановлено, що 07.10.2011 р. між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір б/н , за яким відповідач отримав кредит у сумі 10 000 грн. 00 коп у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладений між сторонами договір складається із заяви, Умов та правил надання банківських послуг. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору. ОСОБА_4 взяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем позичальника стала його дружина ОСОБА_3 . Спадкування обов`язків відбулося відповідно до вимог ч.3 ст.1273 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а ОСОБА_4 всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого на день його смерті утворилась заборгованість в розмірі 11723,63 грн., яка підтверджується розрахунком .

Відповідно дост.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Виходячи із зазначених правових норм, до відповідача разом з правами спадкодавця перейшли його обов`язки, в тому числі й зобов`язання перед банком за спірним кредитним договором.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця,який прийняв спадщину,не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину,він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину,протягом шести місяців з дня,коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

На виконання вимог визначеної норми позивач 25.09.2017 р. направив претензію кредитора до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори.

06.09.2018р. позивачем отримано відповідь приватного нотаріуса.

05.05.2019р. до спадкоємця ОСОБА_3 було направлено лист-претензію згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідно до ч.2 ст.1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

За наданим позивачем розрахунком розмір заборгованость позичальника перед позивачем станом на 27.09.2016р. становить 11723 грн 63 коп, з яких: 481 грн 11 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 11 242 грн. 42 коп - заборгованість за простроченим тілом кредиту .

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За приписом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (стаття 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена, також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути такі його складові: заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70 як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_4 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 вказаного Закону про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Крім цього, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Отже, позивачем не доведено правомірність стягнення такої складової заборгованості як заборгованість за простроченим тілом кредиту, оскільки сторонами жодним чином при підписанні заяви-анкети не обумовлено момент, з якого виникають правові наслідки для дострокового стягнення банком з відповідача заборгованості за тілом кредиту.

Дослідження підстав для дострокового стягнення заборгованості за тілом кредиту міститься у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 344/3627/16-ц.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тобто банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 481,21 грн., в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді заяви-анкети не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати заборгованості за тілом кредиту та зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, відсутні строки повернення кредиту, що в свою чергу вказує на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

При розгляді цих спірних правовідносин судом враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 та у постанові Верховного Суду у справі № 344/3627/169-ц від 12.06.2019.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене підлягає стягненню із відповідача сума судового збору у розмірі 86,45 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № BOJ60D238S від 20.06.2019р..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207,525, 526, 530, 610-612, 634, 640, 1218, 1268, 1282 ЦК України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 141, 209, 258, 264, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.10.2011р. у розмірі 481(чотириста вісімдесят одну) грн.. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 86 (вісімдесят шість) грн 45 коп.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 17.02.2020 року.

Суддя С.А. Ширіна

17.02.2020