Ухвала суду № 87632298, 17.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/647/20

ун. № 759/1359/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанової С.В., за участю секретаря судових засідань Бойчук М.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 32020110000000005 від 11 січня 2020 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Болград Одеської області, який має повну середню освіту, одружений, має неповнолітнього сина, не працює, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України,

за участю прокурора Коваля Р.В., захисника Гулько Ж.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області Ковалем Романом Володимировичем та підозрюваним ОСОБА_1 .

Згідно обвинувального акту від 22 січня 2020 року, ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у тому, що 13 грудня 2017 року (точного місця та часу в ході слідства не встановлено) він отримав пропозицію від невстановленої слідством особи зареєструвати на своє ім`я суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «Астера Форм», за грошову винагороду, без мети здійснення подальшої діяльності, передбаченої Статутом Товариства. Усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, заздалегідь усвідомлюючи про відсутність освіти і досвіду для виконання обов`язків директора та засновника підприємства, і також не маючи навиків та наміру здійснювати господарську діяльність передбаченої Статутом підприємства, діючи з корисливих мотивів, за грошову винагороду, ОСОБА_1 погодився на таку пропозицію. Реалізовуючи умисел, направлений на сприяння у внесенні неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, ОСОБА_1 , 14 грудня 2017 року, перебуваючи у місті Одеса, на прохання невстановленої слідством особи, підписав реєстраційні документи ТОВ «Астера Форм», які містили неправдиві відомості, а саме: протокол № 14/12/2017 Загальних зборів учасників ТОВ «Астера Форм» (код 41629142) від 14 грудня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора Товариства; договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Астера Форм» (код 41629142), відповідно до якого ОСОБА_1 набув частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 100 %; статут ТОВ «АСТЕРА ФОРМ» (код 41629142) від 14 грудня 2017року; довіреність від 15 грудня 2017 на представлення інтересів ТОВ «АСТЕРА ФОРМ» (код 41629142). У подальшому, невстановлена слідством особа, за пособництвом ОСОБА_1 , подала 19 грудня 2017 року вищевказані установчі документи, які містять завідомо неправдиві відомості, до державного реєстратора Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації Костюченко Т.В., за адресою: місто Київ, проспект Перемоги 97, в результаті чого було проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Астера Форм» про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис за № 10711050003039070 та № 10711070004039070.

22 січня 2020 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області Ковалем Р.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 , укладено угоду про визнання винуватості.

За змістом укладеної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному в угоді діянні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України у виді одного року обмеження волі, та про звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку на 1 рік.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування з випробуванням, наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч. 7 ст. 474 КПК), заслуховує прокурора щодо наведеного, думку сторін щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається.

Також, у ч. 7 ст. 474 КПК України зазначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, ОСОБА_1 здійснював пособництво у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей та пособництво в умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Проте, згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, дії ОСОБА_1 обмежувалися лише наданням своїх особистих документів невстановленим під час досудового розслідування особам та підписання реєстраційних документів ТОВ «Астера Форм». Крім цього, в угоді відсутня інформації про виготовлення особисто ОСОБА_1 будь-яких документів, внесення саме ним до цих документів відомостей, його обізнаність щодо внесення в документи юридичної особи недостовірних відомостей, так само як і те, що його особисті документи або документи юридичної особи можуть бути застосовані для скоєння злочину.

Крім цього, в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості зазначено, що до вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення причетна інша особа, та ОСОБА_1 здійснив пособництво зазначеній особі. Разом з цим, ні в обвинувальному акті, ні в угоді про визнання винуватості не зазначено, у чому саме полягало таке пособництво, оскільки міститься посилання на той факт, що всі відомості у документи ТОВ «Астера Форм» вносилися невстановленою слідством особою, та саме невстановленою особою зазначені установчі документи було подано до державного реєстратора, для проведення державної реєстрації.

Перелічені обставини щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, та підстави для визнання доведеності винуватості особи, в сукупності вказують на те, що під час укладення угоди про визнання винуватості, були порушені вимоги п. 1, 6 ч. 7 ст. 474 КПК України, які тягнуть за собою відмову в затвердженні угоди.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема: прийняти рішення про затвердження угоди або про відмову в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468, 475 цього Кодексу.

Таким чином, кримінальне провадження необхідно повернути прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку, оскільки угоду про визнання винуватості укладено під час досудового розслідування.

Керуючись ст. 314, 371, 372, 472-474 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області Ковалем Романом Володимировичем та підозрюваним ОСОБА_1 .

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Степанова