
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 521/7930/19
пр. № 2/759/1189/20
17 лютого 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря Семененко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Міністерства оборони України, Військової академії до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 представник Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) звернулись до Малиновського районного суду м. Одеси з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначають, що на підставі наказу начальника Військової академії від 11.08.2017 року № 406 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академій та на підставі наказу начальника Військової академії від 11.08.2017 №48-РС призначено на посаду курсанта. Наказом начальника Військової академії від 28.08.2017 №183 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 28.08.2017 зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами. Згідно з укладеним контрактом, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Наказом начальника Військової академії від 12.12.2017 року №7З-РС, згідно з рапортом та на підставі протоколу Вченої ради Військової академії №4 від 30.11.2017 року у відповідності до пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997, солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «через небажання продовжувати навчання», відповідно до п.36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 та п. 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби (навчання) у Збройних Силах України. Виходячи з довідки-розрахунку від 12.12.2017 р. № 1/55/1561, складеною Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) становить 25 970 грн. 92 коп. Між відповідачем Військовою академією (м. Одеса) 12.12.2017 був укладений Графік добровільного погашення (розстроченої) заборгованості, згідно з яким ОСОБА_1 частково сплатив заборгованість на загальну суму 6 450 грн. У зв`язку з чим, на день подання позову, сума заборгованості становить 19 520 грн 92 коп, яку позивачі просять стягнути в судовому порядку разом із сплаченою сумою судового збору.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.07.2019 цивільну справу було передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва (а.с. 43).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.09.2019 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 46).
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилались судом на адресу місця реєстрації відповідача. Згідно з відкритими даними пошукової системи поштових відправлень Укрпошти, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками повернулись на адресу суду з неврученням під час доставки з відміткою «інші причини» (а.с.50, 51). В розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України процесуальні документи на ім`я відповідача вважаються доставленими. Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходили.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судовим розглядом встановлено, що згідно з витягом із наказу начальника Військової академії від 11.08.2017 №48-РС, ОСОБА_1 зараховано на 1-й курс навчання Військової академії (м. Одеса) (а.с. 17).
01 серпня 2017 р. відповідно до «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого навчального закладу (а.с. 12-13).
Відповідно до витягу із наказу начальника Військової академії від 28.08.2017 №183 військовослужбовця служби за контрактом солдата ОСОБА_1 , зарахованого на навчання до військової академії (м. Одеса) наказом начальника академії від 20 липня 2017 року №351 "Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії у 2017 році" та наказом начальника академії від 11 серпня 2017 року №406 "Про внесення змін та доповнень до наказу начальника Військової академії від 20 липня 2017 року №351", призначеного на посаду курсанта 1 курсу навчання факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення, наказом начальника академії (по особовому складу) від 11 серпня 2017 року №48-РС з 28 серпня 2017 року поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами (а.с. 14).
Згідно з витягом із наказу начальника Військової академії від 12.12.2017 №73-РС, солдата ОСОБА_1 , курсанта першого навчального курсу факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення, відраховано з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (а.с. 15).
Відповідно до витягу з наказу начальника Військової академії від 12.12.2017 №269, курсанта першого навчального курсу 376 навчальної групи факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення солдата ОСОБА_1 , відрахованого з навчання у Військовій академії (м. Одеса) відповідно до абзацу сьомого пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 грудня 1997 року №490 "через небажання продовжувати навчання" та звільненого з військової служби у запас за пунктом "и" наказом начальника Військової академії від 12 грудня 2017 року №73-РС (а.с. 16).
Курсанти, які навчаються в Військовому інституті перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). ОСОБА_1 будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, кошти не відшкодував.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні сили України» організаційно Збройні сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збройні Сили України», статей 1,10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», курсанти в різі дострокового розірвання контракту через недисциплінованість відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органом виконавчої влади, яким підпорядковані ці начальні заклади, витрат, пов`язанні з їх утриманням у вищому начальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктами 3-5 виданого на розвиток зазначеної правової норми «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих начальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат,пов`язаних, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; переведенням жо місця проведення щорічної відпустки та у зворотньому напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим начальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання п. 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної оборони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість.
Відповідно до п. 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) в разі дострокового розірвання контракту через недисциплінованість, відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).
Грошове забезпечення проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців», осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деякими іншим особам».
Речове забезпечення проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», наказу Міністерства оборони України від 01.12.2015 № 664 «Про затвердження Норм забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України від 09.12.2002 № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час».
Медичне забезпечення здійснюється відповідно до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Забезпечення комунальними послугами та енергоносіями здійснювалося відповідно до «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, «Переліку платних послуг, які можуть надаватися, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.08.2010 № 796».
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих начальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення начального процесу. Виходячи з довідки-розрахунку від 12.12.2017 р. № 1/55/1561, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) становить 25 970 грн. 92 коп. (а.с. 11).
Між відповідачем та Війсьсовою академією (м. Одеса), 12.12.2017 був укладений Графік добровільного погашення (розстроченої) заборгованості, згідно якого ОСОБА_1 частково сплатив заборгованість на загальну суму 6 450 грн. (а.с. 9).
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Встановлено, що відповідач, 12.12.2017 року був відрахований з Військової академії (м. Одеса) через небажання продовжувати навчання.
Отже, відповідачем не було дотримано вимог законодавства України та Контракту в частині відшкодування Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу, для проходження військової служби на посадах офіцерського складу, в різі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права, позивач посилається на невиконання відповідачем умов контракту та просить стягнути фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі в сумі 19520,92грн.
Розрахунки фактичних витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням ОСОБА_1 надані суду і відповідає вимогам закону. (а.с.11).
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 1921,00 гривень.
Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 610, 625, 638, 903 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Міністерства оборони України, Військової академії до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в ocoбі Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 19 520 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Міністерства оборони України в ocoбі Військової академії (м. Одеса) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Позивач: Міністерство оборони України (місцезнаходження: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, ЄДРПОУ: 00034022).
Позивач: Військова академія (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, ЄДРПОУ 24983020).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Ю.В. Войтенко
Судове рішення № 87632224, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 17.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/7930/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: