
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50904/17-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новака Р.В.
при секретарі Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та відшкодування витрат, -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та відшкодування витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є клієнтом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на підставі договору № SAMDN03000013455412 від 03.05.2007 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки, (далі - договір картрахунку), який було укладено між відповідачем та позивачем. На підставі вказаного договору відповідач відкрив позивачу балансовий рахунок № НОМЕР_1 , а також картковий рахунок VISA INFINITE НОМЕР_6 у доларах США та видав особисту платіжну картку. Після закінчення терміну дії картка неодноразово продовжувалась на новий термін, останній номер картки № НОМЕР_2 . В березні 2014 платіжну картку позивача було заблоковано. Відповідно до довідки відповідача за №11056828 від 27.05.2014 залишок грошових коштів на картковому рахунку INFINITE НОМЕР_5 станом на 27.05.2014 складає 184424,27 доларів США. Посилаючись на те, що на даний час позивач не має можливості здійснювати банківські операції за картковим рахунком № НОМЕР_2 , просить стягнути на його користь кошти, які знаходяться на вказаному рахунку.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розгляд справи здійснювати у його відсутність. .
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Направив до суду відзив на позов відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимого в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. Своїх пояснень суду не надав.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № SAMDN03000013455412 від 03.05.2007 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки.
На підставі вказаного договору відповідач відкрив позивачу балансовий рахунок № НОМЕР_1 , а також картковий рахунок VISA INFINITE НОМЕР_6 у доларах США та видав особисту платіжну картку. Після закінчення терміну дії картка неодноразово продовжувалась на новий термін, останній номер картки № НОМЕР_2 .
Згідно доводів позивача в березні 2014 року платіжну картку було заблоковано, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості використовувати грошові кошти, які знаходяться на вказаному рахунку.
Посилаючись на довідку видану Приватбанком №11056828 від 27.05.2014 залишок грошових коштів на картковому рахунку INFINITE НОМЕР_5 станом на 27.05.2014 складав 184424,27 доларів США. Крім того, позивач вказує на те, що факт зберігання грошових коштів також підтверджується витягом Форми №625 «Звіт про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку станом на 01.04.2014», наданим Національним банком України.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача виходячи із такого.
За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, що відповідає ч. 2 ст. 208 ЦК України.
Як вбачається з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифікату чи іншого документу, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Згідно з договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд, що передбачає ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Положення ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» містять поняття: банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами №516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифікату; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів № 492, банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунка. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.
Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі (паперовій або електронній). Електронна форма договору має містити електронний підпис/електронний цифровий підпис клієнта (представника клієнта) та уповноваженої особи банку відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України. Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу можуть укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет. Банк зобов`язаний надати клієнту у спосіб, визначений банком та клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення (пункт 1.9 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів № 492).
Згідно з п. 1.16 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів № 492 днем відкриття поточного рахунка клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунка в розділі «Відмітки банку».
У п. 1.19 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів № 492 передбачено, що у разі відкриття поточного рахунка клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунка. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов`язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунка клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку.
Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про знесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп, а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Операції за рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів № 492, Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 року № 137 (із змінами), та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідно до положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, п. 2.9 гл. 2 р. IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифікату чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що укладання договору банківського рахунка під час відкриття банком карткового рахунка клієнту є обов`язковим, а надання володільцем оригіналу договору банківського рахунка є доказом укладення такого договору.
Оскільки позивачем було надано суду для огляду в судовому засіданні оригінал договору, суд вважає доведеним факт щодо виникнення між ним та відповідачем правовідносин.
З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, беручи до уваги Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1139-VII «Про боротьбу за звільнення України», Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «;Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму», Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, правлінням Національного банку України прийнято постанову від 06 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя».
Відповідно до п. 5 зазначеної Постанови банки, у тому числі й ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», зобов`язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту зберігання грошових коштів на картковому рахунку INFINITE НОМЕР_5 станом на 27.05.2014 у розмірі 184424,27 доларів США долучено до матеріалів справи довідку № 11056828 від 27.05.2014 видану Кримським регіональним управлінням ПАТ КБ «Приват банк».
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, суд не може погодитися з тим, що надання позивачем довідки № 11056828 від 27.05.2014 та витягу Форми №625, є підтвердженням факту перебування коштів у розмірі 184424,27 доларів США на картрахунку № НОМЕР_2 , оскільки станом на дату звернення із позовною заявою (01.09.2017) та протягом розгляду справи позивачем не було долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів перебування грошових коштів на вказаному рахунку, як то наприклад, виписка про рух (наявність) коштів на рахунку.
Також позивачем належним чином не доведено дотримання порядку звернення до банку із заявою про повернення грошових коштів, та отримання відмови на таку заяву.
Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. відповідно до ст. 12 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ст. 12 ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43, 57 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
З огляду на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що грошові кошти, які підлягають стягненню з відповідача, знаходяться на зазначеному рахунку, суд вважає за необхідне в задоволені позову відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 89, 95, 263, 264, 354 ЦПК України, ст.ст. 208, 626, 638, 639, 1058, 1059, 1066-1068 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволені позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та відшкодування витрат - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» - код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д
Третя особа: Національний банк України, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9.
Суддя Р.В. Новак
Судове рішення № 87631998, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 16.08.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/50904/17-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: