Ухвала суду № 87630107, 13.02.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/467/2020

Справа № 243/13742/19

УХВАЛА

про продовження строку проведення підготовчого провадження

13 лютого 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.,

при секретарі Ревва Е.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.11.2019 року, відкрито провадження у цивільній справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У судове засідання позивач не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності. Крім того, надіслав на адресу суду клопотання про залучення правоноступника у справі. Мотивуючі свої вимоги тим, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГТУЮ у м. Києві з 19.10.2019 року перебуває у стані припинення. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2019 №870 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції України за переліком згідно з додатком 1. Утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Згідно Наказу Міністерства юстиції України «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» від 28.12.2019 №4364/5, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві 28.12.2019 припинило здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах. Забезпечення виконання таких повноважень, відповідно до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 23 червня 2011 №1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 за №759/19497, покладені на Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602). У зв`язку з вищевказаним, просив суд залучити до розгляду справи правонаступника Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до ч.2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

Частиною 5 ст. 4 ЦПК України встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

У відповідності до пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

Цей принцип також включає право особи на юридичне представництво, зокрема участь у цивільному процесі адвоката, передбачених національним законодавством випадках (рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2018 року у справі «Bartaia v. Georgia»).

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

В рішеннях, де Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п.1 ст.6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах: «Лобо Мачадо проти Португалії» (LoboMachado v. Portugal) «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) 20.02.1996 року, «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero-stHuberv. Switzerland) від 19.02.1997 року.

Європейським судом у рішенні по справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988 року, зазначено, що Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6.

Таким чином, враховуючи основні засади національного судочинства та практику Європейського суду з прав людини, суд виходячи із наміру забезпечити сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав, вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Оскільки це максимально забезпечить реалізацію права сторін на змагальність.

Відповідно до ч.1 ст.196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно ч.3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У вказаній справі строк проведення підготовчого судового засідання сплинув.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач був повідомлений про час і місце слухання підготовчого провадження.

У справі «Віктор Назаренко проти України» ЄСПЛ наголосив, що неналежне повідомлення сторони справи про прийняті процесуальні рішення порушує право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції, заява № 18656/13, від 03 жовтня 2017 року).

При цьому суд відповідно до положень ч.4 ст. 10 ЦПК України застосовує практику Європейського суду з прав людини, згідно усталеної практики якого, надмірний формалізму трактуванні національного процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так, згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Таким чином, оскільки строк підготовчого провадження закінчився, а з урахуванням вищевикладених обставин, без продовження такого строку неможливо провести належну підготовку справи до розгляду та провести підготовче судове засідання, з метою недопущення порушення прав сторін у справі, суд вважає за необхідне, за клопотанням відповідача, для належної підготовки справи для розгляду по суті продовжити строк підготовчого провадження ще на тридцять днів.

Вирішуючи клопотання третьої особи про залучення правонаступника у справі суд зазначає.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2019 №870 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції України за переліком згідно з додатком 1.

Утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2.

Установлено, що міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» від 28.12.2019 №4364/5, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві 28.12.2019 припинило здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах. Забезпечення виконання таких повноважень, відповідно до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 23 червня 2011 №1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 за №759/19497, покладені на Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602).

Згідно зі ст. 55 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правоноступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правоноступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходить усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

За загальним правилом, суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Підставою для заміни сторони на правонаступника, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі правонаступника Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що відповідач у справі проживає на території тимчасово непідконтрольній України, суд вважає за необхідне витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про те, чи перетинав ОСОБА_2 державний кордон після смерті матері, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 грудня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 2-4,11,55, 76, 84,189, 196-198,279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відкласти підготовче судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, на 05 березня 2020 року о 08-00 годині.

Продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини на термін 30 днів, тобто до 13 березня 2020 року включно.

Продовжити відповідачу строк для надання відзиву у справі, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, пред`явлення зустрічного позову на строк до 05 березня 2020 року.

Роз`яснити відповідачу, що згідно ст.178 ч.8 ЦПК України, у разі ненадання ним у встановлений судом строк без поважних причин відзиву на позов, суд буде вірішувати справу за наявними матеріалами.

Залучити Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) як правонаступника третьої особи Головного територіального управління юстиції у м. Києві до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про те, чи перетинав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 - державний кордон (із зазначенням де і коли) у період часу з 15 грудня 2018 року по теперішній час.

В призначене судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Н.О.Дюміна