
12.02.2020
227/1045/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.
при секретарі Сухіній О.Ю.
за участю прокурора Красюк І.В.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України.
В судове засідання з`явилися прокурор, потерпілий ОСОБА_1 , обвинувачений. Інші потерпілі повідомлялись належним чином про день та час слухання справи, але в судове засідання не з`явились.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
17 лютого 2020 року закінчується двомісячний строк тримання під вартою обвинуваченого, до спливу цього строку завершити судовий розгляд не вбачається за можливе.
Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів із зазначенням, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1. ст.177 КПК України, а саме обвинувачений з метою уникнення покарання може переховуватись від суду, вчинити інші умисні корисливі злочини.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків :
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд відповідно до ст.ст. 176-178 КПК України враховує тяжкість покарання, передбаченого ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 КК України, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, за які Законом передбачено позбавлення волі на строк більше трьох років, характеризуючі дані відносно обвинуваченого, те що він не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв`язків, а також переслідує мету запобігти ризикам, передбаченим ст.177 ч.1 КПК України, а саме те, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання в разі визнання його винним, може ухилитись від явки до суду і тим самим перешкодити здійсненню правосуддя чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До того ж, таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011р. у справі «Харченко проти України»).
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 12 лютого 2020 року до 11 квітня 2020 року включно, з утриманням його в ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)».
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області, прокурору, обвинуваченому.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 12 лютого 2020 року. Повний текст ухвали складено 17 лютого 2020 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення, обвинуваченим - протягом цього ж строку з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
Судове рішення № 87628966, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 12.02.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/1045/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: