Ухвала суду № 87626923, 17.02.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2157/18

н/п 2-во/953/29/20

УХВАЛА

"17" лютого 2020 р. Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020 представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні суду, у якій просить виправити описку в другому абзаці резолютивної частини ухвали суду від 08.01.2020 про роз`яснення рішення суду по справі №640/2157/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «ПІВДЕНДІПРОШАХТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника та замість слів «по день прийняття судового рішення" вказати "по день фактичного розрахунку".

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з огляду на наступне.

12.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з заробітної плати у розмірі 27315 грн. 46 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 03.05.2017 року, виходячи з розміру середньоденного заробітку 212 грн. 45 коп.

16.05.2018 Київським районним судом м.Харкова ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» на користь ОСОБА_1 заборгованість за заробітною платою у сумі 27315 грн. 46 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 03.05.2017 року, виходячи з розміру середньоденного заробітку 212.45 грн.

10.12.2019 представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні суду, у якій просив виправити описки в другому абзаці резолютивної частини рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «ПІВДЕНДІПРОШАХТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника та замість слів «виходячи з розміру середньоденного заробітку 212.45 грн.» вказати «виходячи з розміру середньоденного заробітку 212.45 грн. за кожний день затримки виплати заробітної плати по день винесення рішення судом 16 травня 2018 року».

Ухвалою суду від 11.12.2019 у задоволенні заяви про виправлення описки було відмовлено та роз`яснено заявнику, що відповідно до ст. 271 ЦПК України він має право подати заяву про роз`яснення судового рішення.

18.12.2019 представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

08.01.2020 судом постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2018 року задоволено, роз`яснено заочне рішення суду від 16.05.2017 по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «ПІВДЕНДІПРОШАХТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника в частині суми стягнення середньоденного заробітку за кожний день затримки виплати заробітної плати з 03.05.2017 року по день прийняття судового рішення.

07.02.2020 представник Ма ОСОБА_4 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки у вказаній ухвалі.

Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Це помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо.

У відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для внесення виправлень в ухвалі суду від 08.01.2020, оскільки описки чи арифметичні помилки в ній відсутні.

При цьому, суд роз`яснює заявнику його право на оскарження ухвали суду від 08.01.2020 про роз`яснення судового заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 16.05.2018 у разі незгоди з нею.

На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.

Суддя Чередник В.Є.