Ухвала суду № 87626791, 17.02.2020, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/149/20

Провадження № 2/417/121/20 УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" лютого 2020 р. с. Марківка Луганської області

Суддя Марківського районного суду Луганської області Рукас О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Луганської міської ради, треті особи: Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок та недоотриману пенсію в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Луганської міської ради, треті особи: Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок та недоотриману пенсію в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до ч.1 ст. 187 ЦПК України суддя за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали даної позовної заяви, вважаю за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2102 грн.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так відповідно до позовної заяви, позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на грошові кошти, а саме: недоотриману пенсію ОСОБА_2 .

Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та надвірні споруди.

Так, в даному випадку ціна позову щодо вимог майнового характеру позивачем встановлена в розмірі 45 500 гривень (відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 25.09.2019 року).

Дослідивши звіт про незалежну оцінку майна від 25.09.2019, встановлено - ринкова вартість житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату оцінки склала 44 500 гривень, тому позивачу в позовній заяві необхідно встановити ціну позову у відповідності до зазначеного звіту.

Щодо недоотриманої пенсії позивачем зазначено, що приблизною є сума 47 000 гривень, точної суми назвати не може.

Відповідно до ч.3 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи, що на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, суддя вважає необхідним визначити розмір судового збору 1 відсоток ціни позову, тобто (47000грн+45500грн.х1%)= 925 грн.

Таким чином позивачу необхідно доплати судовий збір в розмірі 84,20 грн. Реквізити для сплати: Отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783 банк отримувача казначейство України (ЕАП) код банку отримувача (МФО) 899998 рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений в ст.16 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п.23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому ЦПК України. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 5ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивачем у позовній заяві зазначено, що вона звернулася до Станично-Луганської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 , проте нотаріус зазначив, що наданий позивачкою заповіт не відповідає вимогам законодавства України та відповідно не може його прийняти для підтвердження факту складання заповіту та повідомив що не може надати роз`яснення щодо відмови у вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії вернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Так позивачем не надано до суду ані копії заяви, з якою вона зверталася до нотаріальної контори, ані постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, ані будь яких доказів неможливості отримання такої постанови.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення даної позовної заяви, без руху з підстав, передбачених законом не є обмеженням доступу до правосуддя з огляду на те, що, після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської міської ради, треті особи: Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок та недоотриману пенсію в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В.Рукас