Ухвала суду № 87626772, 14.02.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1111/20

1-кс/415/234/20

УХВАЛА

Іменем України

про арешт майна

14 лютого 2020 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., за участю секретаря судового засідання Павлова О.В., прокурора Нескородової Г.А., слідчого Ладиченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Лисичанського міського суду клопотання ст. слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О., погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Нескородовою Г.А., про арешт тимчасово вилученого майна та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12020130240000299 від 13.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ

14 лютого 2020 року ст. слідчий СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О., за погодженням прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Нескородової Г.А., яка здійснює нагляд під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12020130240000299 від 13.02.2020, звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 13 лютого 2020 року приблизно о 13 годині 45 хвилин, невстановлена особа з каси кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито заволоділа грошовими коштами у сумі 1585 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_1 , чим завдала останній майнової шкоди на вказану суму.

13.02.2020 відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12020130240000299, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

13.02.2020 для перевірки даного повідомлення та у зв`язку з невідкладністю випадку, пов`язаному із врятуванням майна, за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ , вул. Незалежності, 126 , в період часу з 19.30 години до 19.50 години, проведено огляд предмета добровільно виданого свідком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- зимову куртку темно-синього кольору, 52 розміру. Відомості, щодо торгової марки виробника вказаної куртки та її матеріалу на куртці відсутні. Також на вказаній куртці, на правому рукаві в області правого плечового суглобу наявне пошкодження у вигляді розриву верхнього слою тканини таким чином, що вбачається наповнювач в середині курки, білого кольору. Вказане пошкодження знаходиться в полу-зашитому стані темно-синьою ниткою. Дана куртка має два зовнішніх кишені, розташованих в області тазової кості по обох боках куртки. Кишені застібується на «молнію». Кишені знаходяться в порожньому стані. Також вказана куртка має одну внутрішню кишеню, яка не має застібки та знаходиться в порожньому стані;

- зимову шапку коричневого кольору в двох тонах (темного та світлого кольорів), які розташовані паралельно один-одному. На задній частині шапки наявні дві нашивки які виконують функцію застібки. Вказана шапка має нашивку чорного кольору з написом оранжевого кольору «Mohikan». Матеріал з якого вироблена шапка та торгівельна марка виробника зазначені на етикетці іноземною мовою «Mohikan, wool - 50%, acrulic - 50%». Внутрішня частина шапки вироблена з тканини чорного кольору;

- баф, який являється складовою набору до зимової шапки та виготовлений з аналогічного матеріалу, а саме коричневого кольору в двох тонах (темного та світлого кольорів), які розташовані паралельно один-одному. На вказаному виробі будь-які етикетки відсутні. Внутрішня частина виробу виготовлена з тканини світло-коричневого кольору.

Вказані речі вилучені до полімерного пакету білого кольору, перев`язаного білою капроновою ниткою, на вільні кінці якої приклеєна бирка з пояснювальним написом та підписами учасників.

Присутній у ході огляду неповнолітній свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заявив, що вказані речі, які були предметом огляду, належить його знайомому на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які він власноруч передав йому на зберігання 13.02.2020.

Присутній у ході огляду свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заявила, що саме у вказану куртку був одягнений хлопець, який скоїв грабіж 13.02.2020 з кіоску, розташованого на території «старого» ринку в районі АДРЕСА_1, та якого вона намагалась затримати за проханням її знайомої на ім`я ОСОБА_1 , одразу ж після скоєння правопорушення, за фактом якого порушена дане кримінальне провадження.

13.02.2020 в ході допиту свідка ОСОБА_5 , остання пояснила, що 13.02.2020 приблизно о 13.45 годині, вона проходила повз кіоск ФОП « ОСОБА_7 », який розташований на АДРЕСА_1, відійшовши від кіоску, вона почула жіночі крики та своє ім`я. Обернувшись , вона побачила ОСОБА_9 , яка кричала, щоб вона затримала хлопця, який проходив повз неї, та який викрав з каси гроші. Вона схопила хлопця за рукав куртки, однак хлопець вирвався та втік. Хлопця вона впізнати зможе.

13.02.2020 року свідок ОСОБА_2 пояснив, що у нього є знайомий ОСОБА_3 , який 13.02.2020 прибіг до нього додому, та попросив дати йому куртку, а свою залишив у нього за місцем мешкання, на що ОСОБА_2 погодився та дав ОСОБА_3 куртку, а зимову шапку, куртку та баф, які належать ОСОБА_3 , останній попросив залишити у нього за місцем мешкання. Також, у цей момент, ОСОБА_3 дістав пачку грошей номіналом по 100 та 50 гривень, та відрахувавши 200 гривень, віддав ОСОБА_2 борг.

У ході допиту підозрюваного ОСОБА_3 , останній повністю визнав провину у скоєному злочині, та підтвердив, що 13.02.2020 приблизно о 14.45 годині знаходячись на АДРЕСА_1 з кіоску (з каси) викрав грошові кошти в сумі 1550 гривень, після чого прибіг до свого знайомого ОСОБА_2 , якому залишив на тимчасове зберігання зимову куртку, зимову шапку та баф, в яких скоїв дане кримінальне правопорушення, а також віддав грошові кошти в сумі 200 гривень в рахунок погашення заборгованості.

14.02.2020 правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020130240000299 від 13.02.2020, змінено з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України, у зв`язку з наявністю в діянні ОСОБА_3 ознак повторності.

Належність зимової куртки, шапки та бафу, вилучених у ході огляду предметів від 13.02.2020 ОСОБА_3 підтверджено показами неповнолітнього свідка ОСОБА_2 , показами ОСОБА_3 ..

Належність зимової куртки, зимової шапки та бафу ОСОБА_13 підтверджено показами свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У кримінальному провадженні існує сукупність достатніх підстав вважати, що вказані зимова куртка, зимова шапка та баф, вилучені в ході огляду предметів від 13.02.2020, є доказами вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, крім цього, вони можуть мати на собі його сліди та мають доказове значення при розслідуванні зазначеного злочину та існує необхідність у їх використанні при проведенні ряду слідчих дій, а також для забезпечення можливого цивільного позову. Крім того, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано клопотання, дослідивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує вимоги клопотання, враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що тимчасово вилучене у ході огляду предметів від 13.02.2020 майно, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою накладення арешту на майно та заборони особам, яким належить вказане майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном, запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тому слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання і накласти арешт на вилучене майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Керуючись ст. ст. 167, 168, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ

Клопотання ст. слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О., погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Нескородовою Г.А., про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

З метою зберігання речових доказів, накласти арешт на майно, тимчасово вилучене в ході огляду предметів від 13.02.2020 за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Незалежності, будинок № 126, кабінет № 4, речі, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , який полягає у забороні відчужувати, розпоряджатися та користуватися, а саме на:

- зимову куртку темно-синього кольору, 52 розміру;

- зимову шапку торгової марки «Mohikan», коричневого кольору в двох тонах (темного та світлого кольорів), які розташовані паралельно один-одному. На задній частині шапки наявні дві нашивки які виконують функцію застібки;

- баф торгової марки «Mohikan», який являється складовою набору до зимової шапки та виготовлений з аналогічного матеріалу, а саме коричневого кольору в двох тонах (темного та світлого кольорів), які розташовані паралельно один-одному, які були вилучені до полімерного пакету білого кольору, перев`язаного білою капроновою ниткою на вільні кінці якої приклеєна бирка з пояснювальним написом та підписами учасників.

Місце зберігання вищезазначеного майна, залишити попереднє, визначене постановою слідчого від 14.02.2020 - камеру схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя О.В. Шевченко