Ухвала суду № 87626189, 17.02.2020, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 386/48/20

Провадження № 1-кп/384/9/2020

17 лютого 2020 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Сорокіної О.О. секретаря судового засідання Сачко О.С,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120130000512 від 26 листопада 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українки, громадянки України, не працюючої, освіта професійно-технічна, неодруженої, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої без реєстрації в АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України такої, що немає судимостей, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 3 ст.185 КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кормужиханка Октябрьського району Тюменської області Російської Федерації, росіянки, громадянки України, освіта професійно-технічна, працюючої на посаді апаратника оброблення зерна (машиніста очищувальних машин) в ТОВ «Відродження», вдови, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України

за участі сторін кримінального провадження: прокурора Пацалюк М.А. обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , захисника обвинуваченої ОСОБА_1 адвоката Задорожнюк О.В.

в с т а н о в и в:

11 лютого 2020 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12019120130000512 від 26 листопада 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 3 ст.185 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України. Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2020 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання. У підготовчому судовому засіданні прокурор висловила думку щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду та зазначила, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, відсутні перешкоди для призначення судового розгляду. Потерпілий ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити підготовче судове засідання у його відсутність, не заперечував проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті. Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті, зазначили про відсутність підстав для повернення обвинувального акта та вважають, що розгляд повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні. Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті. Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав. Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Вільшанському районному суду Кіровоградської області. Угоди про визнання винуватості чи про примирення в порядку ст.ст.468 - 475 КПК України до суду не надійшло. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття провадження згідно ст. 284 КПК України суд не вбачає. У підготовчому судовому засіданні не встановлено та учасниками судового провадження не вказано підстав до прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4, 6 ч.3 ст. 314 КПК України, а тому суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Під час підготовки до судового розгляду вирішено питання, передбачені ч.2 ст.315 КПК України, та вчинено усі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Також в підготовчому судовому засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_1 строком на 60 днів, з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо обвинуваченої такого запобіжного заходу, оскільки строк запобіжного заходу обраний слідчим суддею закінчується 17 лютого 2020 року о 24 год. 00 хв.. Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Задорожнюк О.Б. щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, та просили змінити запобіжний захід обвинуваченої на більш м`який. Суд, заслухавши думку прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника, дійшов наступного висновку. Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 20 грудня 2019 року до 24 години 00 хвилин 17 лютого 2020 року включно. Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди використовують практику суду як джерело права. Згідно з частиною 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Поряд з цим, у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20.05.2010 року у п. 36 ЄСПЛ зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті суд нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Європейський суд з прав людини, неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого. При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 суд враховує, що вона обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також злочину невеликої тяжкості. При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченої, її вік та стан здоров`я, яка не одружена, на утриманні дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв`язків та осіб, які можуть поручитися за явку обвинуваченої до суду, офіційно не працевлаштована, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 , не має визначеного місця проживання та постійно змінює місце свого тимчасового проживання, не має у власності житла, за місцем проживання характеризується посередньо.

Разом з цим, суд оцінює суворість можливого покарання, існування на даний час ризиків, які вказують на можливість обвинуваченої ОСОБА_1 , у разі застосування до неї запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватися від суду, продовжити вчиняти нові злочини та перешкоджати судовому провадженню, а також бере до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді не завершено до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Таким чином, заявлені стороною обвинувачення ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є триваючими, не спростовані обвинуваченою ОСОБА_1 та стороною захисту, не зменшилися в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченої шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою відпала, не встановлено. За таких обставин, враховуючи те, що продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 на шістдесят днів. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Відповідно до ч.2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Згідно з ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. Враховуючи викладене, відповідно до п.6. ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 314, 314-1, 315, 316, 317, 331 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 3 ст.185 КК України та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України у відкритому судовому засіданні суддею одноособово у залі судових засідань Вільшанського районного суду Кіровоградської області №1 (смт. Вільшанка Кіровоградської області вул. Лагонди, 5) на 11 год. 00 хв. 27 лютого 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019120130000512 від 26 листопада 2019 року відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів, тобто з 24 год. 00 хв. 17 лютого 2020 року до 24 год.00 хв. 17 квітня 2020 року включно.

Розмір застави для підозрюваної ОСОБА_1 визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445 Банк отримувача ДКСУ, м. Київ Код банку отримувача (МФО) 820172 Рахунок отримувача UA458201720355279001000002505 .

Обвинувачена ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок територіального управління ДСА в Кіровоградській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа , що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачена ОСОБА_1 , негайно має здійснити розпорядження про її звільнення з-під варти та повідомити про це усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави згідно з ухвалою суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, уповноважена службова особа місця ув`язнення при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`яснити її обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, вона зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, строк дії яких встановити до 17 квітня 2020 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, а саме АДРЕСА_2 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Строк дії ухвали визначити до 24 години 00 хвилин 17 квітня 2020 року включно.

Доручити Голованівському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області скласти та подати до Вільшанського районного суду Кіровоградської області в строк до 27 лютого 2020 року досудові доповіді відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої без реєстрації в АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кормужиханка Октябрьського району Тюменської області Російської Федерації, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 .

Роз`яснити обвинуваченим, що їм надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Досудова доповідь повинна відповідати положенням ст. 9 Закону України «Про пробацію».

Забезпечення виконання ухвали щодо складання досудової доповіді доручити Голованівському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Копію ухвали направити Голованівському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, ДУ "Кропивницька установа виконання покарань (№14), для негайного виконання.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, обвинувачених, захисника та свідків.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №4-р/2019 ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду, а в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Суддя О.О. Сорокіна