Рішення № 87625766, 10.02.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20121/19

Провадження № 2-о/344/10/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з особою, засудженою до позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з заявою про розірвання шлюбу із засудженою особою.

В обґрунтування своєї заяви зазначила, 11.03.2003 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у відділі РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції. У шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із заявницею. Спільне життя з ОСОБА_2 не склалося. Протягом останніх 2-х років він відбуває покарання у виправній колонії. Засуджений відповідач за вчинення злочину щодо доньки ОСОБА_4 (згвалтування). З вищезазначеного часу не підтримують шлюбних стосунків. Через ганебну, аморальну поведінку чоловіка заявниця втратила добрі почуття до нього. За даних обставин вважає, що шлюб необхідно розірвати, так як подальше його збереження буде суперечити її інтересам та інтересам їхніх дітей. За таких обставин заявниця просила шлюб розірвати, дітей залишити з нею на проживання, прізвище на дошлюбне не змінювати.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала просила задоволити в повному обсязі.

Зацікавлена особа в судовому засіданні проти позову не заперечив.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до повторного свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 від 24.02.2004 року, встановлено, що 11.03.2003 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, зроблено запис за №309(а.с.5).

У шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.6,7).

Як вбачається з довідки №2/3/1-67-19/Б-21 від 25.10.2019 року виданої "Коломийською виправною колонією №41" про те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , засуджений 31.05.2018 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за ст. 156 ч.2, 152 ч.3, 70 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі, дійсно відбуває міру покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія №41" з 05.10.2018 року(а.с.8).

Відповідно до ч. 3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з приписами ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.

Заявниця стверджує, шлюб їх існує формально, збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їхніх дітей. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам обох з подружжя, а тому відповідно до ст. 109 Сімейного Кодексу України, такий шлюб розривається судом.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.03.2003 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №309 слід розірвати.

Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на проживання з матір ”ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі наведеного, прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу на дошлюбне не змінювати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з особою, засудженою до позбавлення волі - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.03.2003 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №309 - розірвати.

Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на проживанні з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 17.02.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.