Ухвала суду № 87625394, 17.02.2020, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №902/522/12

4-с/339/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Гончар Т.І.

з участю представника заявника ОСОБА_1

начальника Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Соловій В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_2 на дії Болехівського міського відділу державної виконавчої служби в особі начальника Соловія Віталія Богдановича, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася в суд із скаргою, в якій просить визнати незаконними дії начальника Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Соловій В.Б. з приводу відмови у прийнятті до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 в її користь 1256053.32 грн. заборгованості за кредитним договором.

Вимоги скарги обгрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 1256053.32 грн. заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року.

На виконання рішення видано виконавчі листи №902/522/12 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

21 жовтня 2016 року на адресу ПАТ «Банк Київська Русь» надійшло повідомлення Болехівського МВ ДВС від 07 жовтня 2016 року, яким стягувача проінформовано про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.8 ч. 4 ст. 4, п. 2 ч.1 ст. «6 ЗУ « Про виконавче провадження» (відсутність доказів сплати авансового внеску).

Ухвалою Болехівського міського суду від 09 січня 2019 року замінено стягувача ПАТ "Банк Київська Русь" на ОСОБА_2 у виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року та судових витрат.

21 жовтня 2019 року заявниця звернулася до Болехівського міського ВДВС про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, однак отримала повідомлення начальника Болехівського міського ВДВС Соловія В.Б. від 30 жовтня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання в зв"язку з пропуском строку пред"явлення виконавчого листа.

Заявниця вважає такі дії начальника Болехівського міського ВДВС Соловія В.Б. незаконними, оскільки не пропустила вказаний строк, який, на її думку, повинен обчислюватися з моменту отримання повідомлення про повернення виконавчого документа ( 21 жовтня 2016року).

21 грудня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду скаргу.

27 грудня 2019 року начальником Болехівського міського відділу державної виконавчої службиподано заперечення, в якому він просить в задоволенні скарги відмовити, оскільки заявниця пропустила строк пред"явлення виконавчого листа до примусового виконання.

А також вказав, що внаслідок перевірки журналів обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю за 2015 рік встановлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження ЄДРВП №38326760 щодо виконання виконавчого листа Болехівського міського суду по справі №902/5223/12 від 21 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Київська Русь» заборгованості за кредитним договором в сумі 1256053.32 грн.

За результатом виконання даного виконавчого провадження, на підставі п. 7 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» 11 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ( боржник і майно не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку). Надати вичерпну інформацію про хід здійснення виконавчого провадження немає можливості, оскільки воно знищено зі спливом строку зберігання виконавчих проваджень в архіві.

11 жовтня 2016 року стягувачем повторно пред`явлено виконавчий лист до виконання, однак 12 жовтня 2016 року державним виконавцем керуючись п. 8 ч.1 ст. 26 та п. 2 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження" винесено повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачеві без прийняття до виконання.

23 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подала заяву про відкриття виконавчого провадження, надавши виконавчий лист та ухвалу про заміну стягувача у виконавчому листі. Однак, вказаний виконавчий лист подано з порушенням строку визначеного ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», який в даному випадку є датою винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання, тобто 12 жовтня 2016 року. А тому гранична дата пред`явлення виконавчого документа до виконання спливає 13 жовтня 2019 року ( т.4 а.с.201-202).

14 лютого 2020 року начальником Болехівського міського відділу державної виконавчої службиподано доповнення до заперечення, в якому вказує, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання винесено 12 жовтня 2016 року, а зареєстровано у вихідній кореспонденції та направлено стягувачеві 17 жовтня 2016 року. А тому датою повернення слід вважати 17 жовтня 2016 року , а крайній термін пред`явлення виконавчого документа до виконання був 18 жовтня 2019 року ( т.5 а.с. 35-36).

17 лютого 2020 року ухвалою суду залучено Болехівський міський відділ державної виконавчої службиПівденно- західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ) до участі у розгляді справи як заінтересовану особу в порядку правонаступництва.

Боржники: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися повторно, про дату, час і місце цього засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи ( ч. 2 ст. 450 ЦПК України).

Заслухавши вступне слово представника ОСОБА_2 , начальника Болехівського міського відділу державної виконавчої службиПівденно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ), ознайомившись зі скаргою та розглянувши надані до неї матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2013 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 1256053.32 грн. заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року (том. 2 а.с.104-110).

На виконання рішення видано виконавчі листи №902/522/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. (том. 3 а.с. 32-33, 84), які перебували на виконанні в Болехівському міському відділі ДВС.

11 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ( боржник і майно не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку).

11 жовтня 2016 року стягувачем повторно пред`явлено виконавчий лист до виконання.

Однак 12 жовтня 2016 року державним виконавцем на підставі п. 8 ч.4 ст. 4 та п. 2 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження" винесено повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачеві без прийняття до виконання.

Так, згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим.

Ухвалою суду 31 травня 2018 року у виконавчих провадженнях №50569183, №51820786 щодо виконання виконавчих листів №902/522/1 від 12.03.2013 року, виданих Болехівським міським судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 замінено сторону (стягувача) Публічного акціонерного товариства “Київська Русь” на правонаступника ОСОБА_2 (том. 3 а.с.59-62).

Ухвалою суду від 09 січня 2019 року замінено стягувача ПАТ "Банк Київська Русь" на ОСОБА_2 у виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року та судових витрат (том. 3 а.с.100-103).

07 лютого 2019 року ОСОБА_2 , як правонаступник стягувача ПАТ "Банк Київська Русь", звернулася до Болехівського міського відділу ДВС із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за вказаним кредитним договором та судових витрат ( том.3 а.с.151).

Також, 21 жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Болехівського міського ВДВС про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа.

Але 07.11.2019 отримала повідомлення начальника Болехівського міського ВДВС Соловія В.Б. від 30 жовтня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання ( т.4 а.с. 195, т.5 а.с.20-21).

Будучи незгідною з таким діями державного виконавця, ОСОБА_7 Н.М. подала скаргу до суду 18.11.2019 року, тобто в перший робочий день після вихідних ( 16 листопада 2019року -субота, 17 листопада 2019року - неділя). (том 4 а.с.174).

Так, згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Отже, ОСОБА_2 вчасно, у встановлені законом строки, звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця.

А тому твердження начальника Болехівського міського ВДВС про те, що нею пропущено строк звернення до суду не заслуговують на увагу.

Даючи оцінку діям державного виконавця щодо повернення виконавчого листа без прийняття до виконання в зв"язку з тим, що стягувачем пропущено строк пред"явлення виконавчого документу до виконання , суд виходить з наступного.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. ( Постанова Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».).

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. За загальним правилом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є процесуальним строком, а тому обчислюється за правилами, встановленими ст. 122-123 ЦПК України.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 122 ЦПК України). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

Як зазначено в ст. 12 ЗУ " Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. ( ст. 28 Закону №Про виконавче провадження" .

Отже, виходячи із системного аналізу ст.12, 28 Закону "Про виконавче провадження" та вказаних норм ЦПК України, днем повернення виконавчого документа стягувачу може вважатись день надсилання цього виконавчого документа рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а трьохрічний строк має відраховуватись з наступного дня після цієї дати.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів, пояснень державного виконавця, дії якого оскаржуються та представника заявника, вбачається, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу винесено 12 жовтня 2016року та відправлено 17 жовтня 2016року. ( т.4 а.с. 190, т.5 а.с. 37).

Водночас, з наданого ПАТ " Київська Русь" копії супровідного листа, вбачається, що вказана постанова про повернення виконавчого документа від 17.10.2016року та спірний виконавчий лист надійшли до стягувача 21 жовтня 2016 року.

Отже, враховуючи дату отримання банком зазначених документів, а також середню тривалість поштопробігу по Україні –4 дні, суд вважає, що є доведеним той факт, повідомлення про повернення виконавчого документа та спірний виконавчий лист були надіслані державним виконавцем 17 жовтня 2016року.

А тому, саме з цього часу має відраховуватись перебіг трьохрічного строку для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання в розумінні ст. 12 ЗУ " Про виконавче провадження".

За таких обставин, суд вважає, що при ухвалені повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання 30.10.2019року начальник відділу Соловій В.Б. правильно виходив з того, що пред`являючи повторно 21 жовтня 2019року спірний виконавчий лист до виконання ОСОБА_2 , як правонаступник ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулася з пропуском трьохрічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (п.18 зазначеної вище Постанови ПВС України від 07.02.2014 № 6 ).

Відтак, право ОСОБА_2 , за захистом якого вона звернулася в суд не порушено, дії державного виконавця відповідали вимогам закону, а тому підстав для задоволенння скарги на дії державного виконавця немає.

На підставі наведеного та керуючись статями 447-449 ЦПК України –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 щодо визнання незаконними дій начальника Болехівського міського відділу державної виконавчої службиПівденно- західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ) Соловій Віталія Богдановича, які полягають у відмові щодо прийняття до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1256053.32 грн. заборгованості за кредитним договором, оформленій повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 30 жовтня 2019 року – відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Головенко О.С.