Рішення № 87624266, 11.02.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 рокуСправа № 912/3972/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/3972/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

до відповідача Військової частини 2269 Національної гвардії України, вул. Діброви, 77/95, м. Олександрія

про стягнення 15 923,26 грн

Представники сторін:

від позивача - Соколіт Є.М., довіреність № 14-303 від 25.07.19 адвокат, посвідчення №389 видане 15.03.2019;

від відповідача - участі не брали;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ НАК "Нафтогаз України", позивач) до Військової частини 2269 Національної гвардії України (далі - ВЧ2269, відповідач) про стягнення 15 923,26 грн, з яких 9 478,43 грн пені, 1 548,53 грн 3% річних, 4 896,30 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору постачання природного газу №00592/17-ТЕ(Т)-18 від 19.01.2017 в частині оплати.

Ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3972/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 29.01.2020, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

20.01.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про максимальне зменшення пені. Відповідач вказує, що несвоєчасна оплата за використаний на потреби теплопостачання природний газ, що стала наслідком нарахування штрафних санкцій вказаних в позові, виникла внаслідок несвоєчасної сплати населенням плати за отримані послуги з теплопостачання.

29.01.2020 господарським судом розпочато розгляд справи по суті та в судовому засіданні оголошено перерву на 11.02.2020, про що постановлено ухвалу.

30.01.2020 від позивача надійшло заперечення проти зменшення розміру штрафних санкцій. Позивач просить при розгляді питання зменшення пені врахувати значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств споживачів, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 років. Нафтогаз виконує покладені на нього урядом спеціальні обов`язки в повній мірі, незважаючи на збитки внаслідок виконання таких обов`язків та накопичення боргів за газ значною частиною цих контрагентів. Продаж та постачання природного газу на умовах ПСО принесли компанії збиток у розмірі майже 2,9 млрд грн. Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу, закачування природного газу у підземні сховища для забезпечення опалювального періоду 2019-2020р. Крім того, держава, покладаючи на AT "НАК "Нафтогаз України" спеціальні обов`язки з постачання природного газу, не виконує свої зобов`язання з компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, тим самим спричиняючи до збитків.

В судовому засіданні 11.02.2020 позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що нарахування інфляційних втрат здійснено з урахуванням позиції Верховного Суду викладеної у постанові по справі №905/600/18. Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не подав.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 11.02.2020 за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перейменовано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Дата набрання чинності постанови - 20.03.2019.

19.01.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Військовою частиною 2269 Національної гвардії України (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №00592/17-ТЕ(Т)-18 (далі - Договір, а.с. 13-21), за змістом п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник передає споживачу з 01 січня 2017 по 31 березня 2017 (включно) природний газ обсягом до 50,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями (тис.куб.м), згідно наведеної у п. 2.1. таблиці.

Згідно з п. 3.1. Договору постачальник передає споживачу у загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 4.1. Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494 та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

За умовами п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м. метрів природного газу за цим договором становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість -20%. Усього до сплати - 5 930,40 грн.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що загальна вартість Договору становить 247 100,00 грн, крім того ПДВ - 49 420,00 грн, разом з ПДВ - 296 520,00 грн.

Згідно з умовами п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За змістом п. 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 січня 2017 до 31 березня 2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

До договору сторонами підписано Додаткову угоду №1 від 23.01.2017.

На виконання умов договору позивач протягом періоду з січня по березень 2017 включно поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 197 345,92 грн, що підтверджується наступними актами приймання - передачі природного газу (а.с. 24-26):

- від 31.01.2017 на суму 82 361,40 грн;

- від 28.02.2017 на суму 71 929,82 грн;

- від 31.03.2017 на суму 43 054,70 грн.

Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Між тим, як повідомляє позивач, відповідач розрахувався за поставлений природний газ з порушенням встановлених договором строків, що є порушенням зобов`язання, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу слідуюче:

1) пеню в розмірі 9 478,43 грн та 3% річних в розмірі 1 548,53 грн, з яких:

- на суму боргу 82 361,40 грн за період з 28.02.2017 по 30.03.2017 нараховано 1 468,97 грн пені, 209,85 грн 3% річних;

- на суму боргу 14 009,89 грн за період з 31.03.2017 по 09.04.2017 нараховано 80,60 грн пені, 11,51 грн 3% річних;

- на суму боргу 71 929,82 грн за період з 28.03.2017 по 09.04.2017 нараховано 538,00 грн пені, 76,86 грн 3% річних;

- на суму боргу 70 898,06 грн за період з 10.04.2017 по 18.04.2017 нараховано 367,12 грн пені, 52,45 грн 3% річних;

- на суму боргу 68 674,72 грн за період з 19.04.2017 по 11.05.2017 нараховано 908,76 грн пені, 129,82 грн 3% річних;

- на суму боргу 63 522,74 грн за період з 12.05.2017 по 17.05.2017 нараховано 219,28 грн пені, 31,33 грн 3% річних;

- на суму боргу 62 951,85 грн за період з 18.05.2017 по 28.05.2017 нараховано 398,41 грн пені, 56,92 грн 3% річних;

- на суму боргу 61 215,03 грн за період з 29.05.2017 по 30.05.2017 нараховано 70,44 грн пені, 10,06 грн 3% річних;

- на суму боргу 50 569,63 грн за період з 31.05.2017 по 19.06.2017 нараховано 581,90 грн пені, 83,13 грн 3% річних;

- на суму боргу 44 035,07 грн за період з 20.06.2017 по 21.06.2017 нараховано 50,67 грн пені, 7,24 грн 3% річних;

- на суму боргу 8 014,57 грн за період з 22.06.2017 по 28.06.2017 нараховано 32,28 грн пені, 4,61 грн 3% річних;

- на суму боргу 5 762,07 грн за період з 29.06.2017 по 25.07.2017 нараховано 89,51 грн пені, 12,79 грн 3% річних;

- на суму боргу 4 062,07 грн за період з 26.07.2017 по 11.09.2017 нараховано 112,18 грн пені, 16,03 грн 3% річних;

- на суму боргу 2 952,93 грн за період з 12.09.2017 по 27.09.2017 нараховано 27,18 грн пені, 3,88 грн 3% річних;

- на суму боргу 2 952,93 грн за 28.09.2017 нараховано 0,24 грн 3% річних;

- на суму боргу 1 675,29 грн за період з 29.09.2017 по 08.11.2017 нараховано 5,62 грн 3% річних;

- на суму боргу 43 054,70 грн за період з 26.04.2017 по 25.10.2017 нараховано 4 533,13 грн пені, 647,59 грн 3% річних;

- на суму боргу 43 054,70 грн за період з 26.10.2017 по 08.11.2017 нараховано 49,54 грн 3% річних;

- на суму боргу 41 281,96 грн за період з 09.11.2017 по 26.11.2017 нараховано 61,07 грн 3% річних;

- на суму боргу 36 099,38 грн за період з 27.11.2017 по 12.12.2017 нараховано 47,47 грн 3% річних;

- на суму боргу 34 761,22 грн за період з 13.12.2017 по 19.12.2017 нараховано 20,00 грн 3% річних;

- на суму боргу 3 112,02 грн за період з 20.12.2017 по 29.01.2018 нараховано 10,49 грн 3% річних;

2) інфляційні втрати в розмірі 4 896,30 грн, з яких:

- з суми боргу 14 009,89 грн за березень 2017 року нараховано 252,18 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 68 674,72 грн за квітень 2017 року нараховано 618,07 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 50 569,63 грн за травень 2017 року нараховано 665,44 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 5 762,07 грн за червень 2017 року нараховано 112,73 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 4 062,07 грн за період з липня по серпень 2017 року нараховано 5,45 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 1 675,29 грн за період з вересня по жовтень 2017 року нараховано 99,20 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 43 054,70 грн за період з травня по жовтень 2017 року нараховано 2 731,82 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 36 099,38 грн за листопад 2017 року нараховано 349,48 грн інфляційних втрат;

- з суми боргу 3112,02 грн за грудень 2017 року нараховано 61,93 грн інфляційних втрат.

При вирішенні спору у даній справі господарський суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Позивач здійснив нарахування індексу інфляції за зобов`язаннями лютого та березня 2017 в сумі 1500,89 грн та 3 143,23 грн відповідно.

Разом з тим, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за вказаними зобов`язаннями на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за попередні місяць, тобто "інфляційні" нараховані на "інфляційні".

Суд враховує останню правову позицію, викладено в постанові ВС від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.

Так, в цій справі зазначено, що "29. Враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, касаційна інстанція відхиляє безпідставне твердження скаржника про те, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

Наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від якої колегія суддів не вбачає підстав відступати".

Суд перевірив розрахунок 3% річних (а.с. 8-10) та вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги 3% річних у розмірі 1 548,53 грн такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині інфляційних втрат, з урахуванням наведеної вище позиції, за розрахунком суду, здійсненим із використанням інформаційно-пошукової системи "Законодавство", інфляційні за зобов`язаннями лютого-березня 2017 року з наступних сум боргу становлять:

- з суми боргу 50 569,63 грн за травень 2017 року інфляційні втрати становлять 657,41 грн;

- з суми боргу 5 762,07 грн за червень 2017 року інфляційні втрати становлять 92,19 грн;

- з суми боргу 4 062,07 грн за період з липня по серпень 2017 року інфляційні втрати становлять 4,05 грн;

- з суми боргу 1 675,29 грн за період з вересня по жовтень 2017 року інфляційні втрати становлять 54,01 грн;

- з суми боргу 36 099,38 грн за листопад 2017 року інфляційні втрати становлять 324,89 грн;

- з суми боргу 3112,02 грн за грудень 2017 року інфляційні втрати становлять 31,12 грн.

Всього, враховуючи розрахунок позивача та суду, інфляційні втрати за зобов`язаннями січня-березня 2017 становлять 4 765,74 грн.

Підстави для стягнення решти інфляційних втрат необгрунтовано нарахованих позивачем відсутні.

В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

У п. 8.2 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. Догвоору, він зобов`язується сплатити постачанику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача підлягає стягненню пеня за зобов`язаннями січня-березня 2017, розрахована за кожним актом окремо, у загальному розмірі 9 478,43 грн.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені порушень норм чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 478,43 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені з тих підстав, що зобов`язання за Договором купівлі-продажу природного газу №00592/17-ТЕ(Т)-18 від 19.01.2017 було прострочено Військовою частиною з незначним періодом та позивач не поніс ніяких збитків у зв`язку з вказаним простроченням. Крім того, відповідач зазначає, що Військова частина підтримує постійну бойову готовність з огляду на ситуацію, яка склалась в Україні. Відповідач зазначає, що несвоєчасна оплата за використаний на потреби теплопостачання природний газ, що стала наслідком нарахування штрафних санкцій вказаних в позові, виникла внаслідок несвоєчасної сплати населенням плати за отримані послуги з теплопостачання.

Із змісту клопотання відповідача про зменшення пені вбачається, що останній просить максимально зменшити розмір нарахованої пені.

Статтею 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з приписами частини 3 статті 551 ЦК України, право суду щодо зменшення розміру неустойки розширено: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи, тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 ГПК України .

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 3 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" базується на принципах забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно-обґрунтованих витрат на їх виробництво, а також регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи відповідача викладені у клопотанні про зменшення розміру пені, відсутність доказів, які б підтверджували понесені позивачем збитки, враховуючи незначний час прострочення виконання зобов`язання, беручи до уваги, що Військова частина 2269 Національної гвардії України є неприбутковою організацією та фінансується виключно з державного бюджету, а також те, що відповідач здійснює виконання специфічних функцій, пов`язаних із захистом обороноздатності держави, суд вважає, що дані обставини мають виняткове та істотне значення при розгляді клопотання Військової частини 2269 Національної гвардії України про зменшення штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги заперечення позивача, суд зазначає, що ним не надано доказів виникнення у нього значних збитків, за винятком інфляційних збитків, що нараховані згідно статті 625 ЦК України та стягнені з відповідача за цим судовим рішенням.

Відтак, нарахована позивачем до стягнення пеня визнається судом "значним стягненням" у порівнянні з невстановленими збитками кредитора (позивача) у справі.

При цьому, суд бере до уваги, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, АТ НАК "Нафтогаз України", як підприємство державного сектору економіки, є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розрахуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, може призвести до значних соціально та економічно негативних наслідків для держави.

Окрім того, умовами Договору передбачена ставка пені за невиконання зобов`язань з оплати за газ у розмірі 21%, що значно менше від подвійної облікової ставки НБУ. Більше того, позивачем заявлено до стягнення пеню обраховану саме за ставкою 21%.

За таких обставин, господарський суд, дотримуючись принципів справедливості, пропорційності у господарському судочинстві, збалансованості інтересів сторін, задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, що дорівнює 4 739,22 грн.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі №922/2932/18 та від 01.08.2019 у справі №922/2772/18.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 покладаються на відповідача враховуючи, що спір виник з його вини (п. 9).

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 2269 Національної гвардії України (вул. Діброви, 77/95, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, і.к. 14322859) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, і.к. 20077720) 4 739,22 грн пені, 1 548,53 грн 3% річних, 4 765,74 грн інфляційних втрат, а також 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.02.2020.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.